Висновок

Вже 61 рік відокремлює нас від Великої Перемоги над фашистською Німеччиною. І сьогодні ми знову, як і всі попередні роки, схиляємо голови перед подвигом радянського солдата. Його кров'ю й потом добута перемога над сильним ворогом. Він умів прямо дивитися в очі смертельної небезпеки, виявив військову доблесть і героїзм. Немає меж величі його подвигу в ім'я Батьківщини.

Велич історичної перемоги нашої країни з фашистською Німеччиною полягає в тому, що радянський народ відстояв не тільки свою державу, він самовіддано боровся за рятування народів Європи від фашизму.

Україна як складова Радянського Союзу стала однією з переможниць у війні. У серцях багатьох радянських українців радість перемоги поєднувалася з почуттям надії, про яке у 1945р. один радянський офіцер сказав : „Уся атмосфера була сповнена надії на щось нове, на щось чудове і славне. Ніхто з нас не мав жодних сумнівів щодо нашого світлого майбутнього”.

Ні з чим не порівняти втрати й руйнування, які принесла нам війна. Важка була гіркота втрат. Але поруч із нею в душі кожної людини жило й живе радісне почуття - почуття перемоги.

Список використаної літератури.

1. Орест Субтельний Україна Історія. Київ. „Либідь”. 1993

2. Андріанов В.Н. Участь чекістів у партизанській боротьбі в роки Великої Вітчизняної війни. М., 1990;

3. Коровін В.В. Радянська розвідка і контррозвідка в роки Великої Вітчизняної війни. М., 1998;

4. Мищенко Г.П., Мигрин Г.П. Задача особливої важливості. Київ, 1985;

5. Кисельов В.К. Партизанська розвідка, Мінськ, 1980.

6. Олександр Алфьоров. Стаття „Нариси діяльності гетьманців у рядах Руху опору Другої Світової війни на теренах України”.

7. Україна: друга половина XX ст. Нариси історії. Київ, “Либідь” 1997.

8. Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942—1952. Мюнхен: «Ціцеро», 1953.

9. Советская историческая энциклопедия. — Т. 7. — М.: И-во «Советская энциклопедия», 1965.

1 Дивізія “Галичина” – перша дивізія Української національної армії. Українська військова частина, що воювала на боці німців проти більшовиків.Формувалась і вишколювалась від кінця липня 1943 до червня 1944 – до боїв під Бродами – головним чином з українців, що проживали на території теперішніх Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей, згодом до неї вступала молодь з різних частин України. Дивізія була побудована на зразок німецьких піхотних дивізій. Мала 3 піхотні, один артилерійський та запасний вишкільний полки. А також батальйони: звязку, протитанкової оборони, зенітної артилерії, постачання, запасний та ін. Зазнала великих втрат в битві під Бродами (17-22 липня 1944).У квітні 1945 була кинута на Східний фронт, де тримала оборону на лінії Фельдбах-Бад-Гляйхенбер.14 березня 1945 року вояки дивізії присягнули на вірність українському народу. З капітуляцією Німеччини дивізія відступила в англійськяу (невелика частина в американську) зону окупації де була інтернована. Сьогодні більшість вояків дивізії живуть в Канаді, США, Англії, Німеччині, Австралії, Аргентині та інших країнах.

17