- •Завдання на курсовий проект
- •1. Кінематичне дослідження шарнірно-важільного механізму
- •1.1 Структурний аналіз механізму
- •1.2. Побудова планів положень механізму
- •1.3 Побудова діаграм переміщення, швидкості, прискорення повзуна
- •1.4 Побудова планів швидкостей механізму
- •1.5 Побудова планів прискорень механізму
- •2. Силове дослідження механізму
- •2.1 Визначення зовнішніх сил
- •2.2. Силовий розрахунок групи Ассура 5-6
- •2.3 Силовий розрахунок групи Ассура 3-4
- •2.4 Силове дослідження вихідного механізму
- •3. Синтез кулачкового механізму
- •3.1 Побудова діаграм змін руху вихідної ланки
- •3.2 Визначення мінімального радіуса кулачка
- •3.3 Побудова профілю кулачка
- •3.4 Побудова механізму, що замінює
- •3.5 Визначення швидкості механізму, що замінює
- •4. Визначення моменту інерції маховика
- •4.1 Визначення приведеного моменту сил корисного опору
- •4.2 Побудова діаграм робіт
- •4.3 Побудова діаграми зміни кінетичної енергії механізму
- •4.4 Визначення приведених моментів інерції машини без маховика
- •4.5 Визначення моменту інерції маховика
- •4.6 Визначення розмірів маховика
- •5.Розрахунок зубчастої передачі
- •5.1 Розрахунок геометричних параметрів евольвентної циліндричної передачі зовнішнього зачеплення
- •5.2 Перевірка геометричних умов існування передачі
- •Список літератури
1.5 Побудова планів прискорень механізму
Через те, що кривошип ОА (ланка 2) обертається з постійною кутовою швидкістю ( = const), то точка А кривошипа буде мати тільки нормальне прискорення, спрямоване уздовж осі ланки 2 до його центру.
Визначаємо прискорення точки А:
аА = ω2кр·lOA = 6,62∙0,14 = 6,1 м/с2
Приймемо довжину відрізка πа, який зображує прискорення т.А рівними 60 мм, тоді масштаб планів прискорень:
μа = аА / πа = 6,1/60 = 0,102 м/с2/мм
Для двох положень 1 і 6 побудуємо плани прискорень.
Запишемо векторні рівняння для точки В, що належить ланкам 3 і 4
аВ = аА + апВА + аτВА
аВ = ас + апВС+ аτВС
Де апВА й апВС вектор нормальних прискорень т.В відносно т.А. і т.С
аτВА й аτВC дотичні складові прискорень.
Визначимо величини нормальних прискорень
апВА = V2BA/lab = 12/0,48 = 2,08 м/с2
апВC = V2В/lВC = 0,672/0,35 = 1,3 м/с2
Відрізки, що зображують нормальні прискорення визначимо по формулах
(an) = апВА/ μа = 2,08/0,102 = 20 мм
(πп1) = апВC/ μа = 1,3/0,102 = 12 мм
З довільної т.π, прийнятої за полюс плану присеорень, відкладаємо паралельно ланці ОА вектор аА. З отриманої точки а відкладаємо вектор нормального прискорення відрізок (ап) - паралельно ланці АВ від т.В до т.А й з т. π - (πп1) - паралельно ланці ВC від т.В до т.C. Тангенціальні складові прискорень т.В відносно т.А и т.С будуть перпендикулярні відрізкам (ап) і (πп1) і точка їх перетинання дасть шукану т.b плану прискорень. А відрізок (πb), прискорення т.В в масштабі μа. А відрізки (пв) і (п1в) тангенціальні складові прискорення т.В відносно т.А и т.С
аВ = (πb) μа. = 33∙0,102 = 3,37 м/с2
аτВА =(пb) μа. = 17∙0,102 = 1,73 м/с2
аτВC = (п1b) μа. = 32∙0,102 = 3,3 м/с2
Визначимо кутові прискорення ланок 3 і 4
ε3 = аτВА /lАВ =1,73/0,48 = 3,6 з-2
ε4 = аτВС /lВС =3,3/0,35 = 9,43 з-2
Прискорення центрів мас ланок 3 і 4 визначимо також як і швидкості. Т.к. центри мас ланок 3 і 4 лежать на середині ланок, те й на плані прискорень вони будуть перебувати на середині відповідних відрізків: s3 на середині відрізка ав, а s4 на середині відрізка cb. Відрізки плану швидкостей (πs3) і (πs4) зображують у масштабі прискорення точок s3, s4
аs3 =(πs3) μа = 48 · 0,102 = 4,9 м/с2
аs4 =(πs4) μа = 20 ·0,102 = 2,04 м/с2
Для визначення прискорення т. D складемо рівняння
аD = аВ + апDВ+ аτ DВ
апDВ = V2DВ/lDВ = 0,42/1,6 = 0,1 м/с2
апDВ – нормальне прискорення т.D відносно т.В, спрямоване уздовж ланки DВ від т.D до т.В. Величину відрізка (bп2), що зображує апDВ на плані прискорень визначимо по формулі
(bп2) = апDВ/ μа = 0,1/0,102 = 1 мм
Прискорення т.D, що належить повзуну 6 спрямоване уздовж напрямної – горизонтально.
З т.b плану прискорень відкладаємо відрізок (bп1) паралельно DВ, через отриману т.п2 перпендикулярно ланці DВ проводимо напрямок тангенціальної складової прискорення т.D відносно т.В, а паралельно напрямної з полюса плану прискорень т.π напрямок прискорення т.D. Точка перетинання цих ліній шукана т.d, а відрізки (πd) і (п2d) відповідно в масштабі зображують вектори прискорень аD і апDВ
аD = (πd) μа = 24∙0,102 = 2,45 м/с2
аτDВ = (п2d) μа = 13∙0,102 = 1,33 м/с2
Кутове прискорення ланки 5 визначимо по формулі
ε5 = аτDВ /lDВ =1,33/1,6 = 0,83 з-2
Прискорення центру мас ланки 5 визначимо також як і швидкість. Т.к. центр мас ланки 5 лежить на середині ланки, те й на плані прискорень він буде перебувати на середині відповідного відрізка: s5 на середині відрізка bd. Відрізок плану прискорень (πs5) зображує в масштабі прискорення точки s5
аs5 = (πs5) μа = 30∙0,102 = 3,06 м/с2
Для 7-го положення: аВ = 10 м/с2; аτВА = 16,1 м/с2; аτВC = 7,45 м/с2; ε3 = 33,5 з-2; ε4 = 21,3 з-2; аs3 = 2,35 м/с2; аs4 = 5,1 м/с2; аD = 10,2 м/с2; аτDВ = 3,26 м/с2;
ε4 = 2,04з-2; аs5 = 10 м/с2