- •Агрономічний факультет Кафедра землеробства, ґрунтознавства та агрохімії методичні вказівки
- •Розділ 1. Вплив добрив на агрохімічні показники, родючість ґрунту, урожайність та якість врожаю сільськогосподарських: культур
- •Розділ 3. Хімічна меліорація ґрунтів господарства та ґрунтів полів сівозміни
- •Розділ 4. Виробництво, нагромадження, розподіл і використання органічних добрив у господарстві
- •Розділ 5. Забезпечення господарства мінеральними добривами
- •Розділ 6. Визначення норм добрив під сільськогосподарські культури
- •Розділ 8. План використання добрив у сівозміні
- •Розділ 9. Енергетична ефективність застосування добрив.
- •Розділ 10. Охорона навколишнього середовища при використанні добрив
- •Висновки
- •Список використаних літературних джерел
- •Додатки
- •Курсова робота
- •Додаток м
- •Додаток о
- •Рекомендована література
- •21008 М. Вінниця, вул. Сонячна, 3
Розділ 9. Енергетична ефективність застосування добрив.
Доцільність рекомендованих норм, форм, способів і строків застосування добрив визначається багатьма організаційно-господарськими та економічними показниками, а саме: підвищення врожайності та збільшення валового збору рослинницької продукції, умовно чистий прибуток (вартість прибавки врожаю з вирахуванням затрат, пов'язаних з її одержанням), окупність 1 грн. затрат на використання добрив, виражену в гривнях (відношення вартості прибавки врожаю до суми затрат, пов'язаних із використанням добрив), рівень рентабельності (відношення умовно чистого прибутку від застосування добрив до затрат на їх використання, виражене в процентах) та інші. Для цього існують різні способи визначення показників економічної ефективності застосування добрив.
При сучасному економічному стані в країні, в зв'язку із нестабільністю цін на продукцію рослинництва і добрива, в курсовій роботі пропонується це зробити простим і доступним способом, який базується на визначенні господарської та енергетичної ефективності використання добрив.
В даний час все більше переважають думки про те, що енергетичні проблеми повинні стати основним предметом економіки. Тому в перспективі важливо розробляти і використовувати ресурсозберігаючі технології виробництва сільськогосподарської продукції В цілому для енергетичної оцінки будь-якого технологічного рішення необхідно в першу чергу враховувати енергетичні затрати на виробництво продукції (ккал, МДж), які повинні зіставлятися з енергоємністю отриманої продукції.
Щоб обчислити енергетичну ефективність застосування добрив, слід насамперед визначити кількість енергії, що міститься в прирості врожаю, отриманого за рахунок добрив:
V = Уп •R •L •100,
де V - вміст енергії у прирості врожаю основної продукції, МДж/га;
Уп - приріст врожаю основної продукції, п/га;
R - коефіцієнт для перерахунку одиниці врожаю на суху речовину;
L - вміст енергії в 1 кг сухої речовини, МДж;
100 - для перерахунку центнерів у кілограми.
Вміст енергії (L) в урожаї основних сільськогосподарських культур і коефіцієнт переведення (R) одиниці продукції на суху речовину (табл. 26).
Таблиця 26
Вміст енергії (L) в урожаї основних сільськогосподарських культур і коефіцієнт переведення (R одиниці продукції на суху речовину
№ п/п |
Сільськогосподарська культура |
продукція |
Вміст енергії в 1 кг. Сухої речовини L, МДж |
Коефіцієнт переведення продукції в суху речовину R |
Вміст загальної енергії в 1 кг. врожаюR•L, МДж |
1 |
Озима пшениця |
зерно |
19,13 |
0,86 |
16,45 |
2 |
Озиме жито |
"-" |
19,49 |
0,86 |
16,76 |
3 |
Ячмінь |
"-" |
19,13 |
0,86 |
16,45 |
4 |
Овес |
"-" |
18,80 |
0,86 |
16,17 |
5 |
Просо |
"-" |
19,70 |
0,86 |
16,94 |
6 |
Гречка |
"-" |
19,38 |
0,86 |
16,67 |
7 |
Горох |
"-" |
2,57 |
0,86 |
17,69 |
8 |
Кукурудза |
"-" |
17,60 |
0,86 |
15,14 |
9 |
Соняшник |
Насіння |
19,38 |
0,92 |
17,83 |
10 |
Цукрові буряки |
Коренеплоди |
18,26 |
0,14 |
2,56 |
11 |
Картопля |
Бульби |
18,29 |
0,20 |
3,66 |
12 |
Кукурудза |
Зелена маса |
16,39 |
0,25 |
4,10 |
13 |
Кормові коренеплоди |
Коренеплоди |
18,39 |
0,25 |
4,60 |
14 |
Багаторічні трави |
Сіно |
18,91 |
0,20 |
3,78 |
15 |
Однорічні трави |
"-" |
16,39 |
0,20 |
3,28 |
16 |
овочеві |
плоди |
14,36 |
0,10 |
1,44 |
Енергетичні витрати на застосування добрив під час вирощування окремих сільськогосподарських культур визначають за формулою:
А = (НN • аN)) + (НР • аР) + "(Нк • ак) + (Но • ао),
де А - витрати енергії на виробництво та застосування добрив, МДж/га;
НN, Нр, Нк, Но — відповідно норми внесення азотних, фосфорних і калійних добрив (кг/га д.р.) та органічних (т/га);
аN, ар, ак, ао - відповідно енерговитрати на 1 кг д.р. азотних, фосфорних і калійних добрив та на виробництво і використання 1 т органічних добрив, МДж (таблиця 27).
Таблиця 27
Енерговитрати на виробництво і застосування добрив
№ п/п |
Мінеральні добрива |
Енерговитрати МДж на 1 кг. д.р. |
№ п/п |
Вапнякові та органічні добрива |
Енерговитрати МДж на 1 т. |
1 |
Азотні |
86,8 |
5 |
Вапнякові |
3,8 |
2 |
Фосфорні |
12,6 |
6 |
Гній 80% вологості |
0,432 |
3 |
Калійні |
8,3 |
7 |
Торфогноєві компости 60% вологості |
1,70 |
4 |
комплексні |
51,5 |
Енергетичну ефективність використання добрив визначають за формулою:
,
де - коефіцієнт енергетичної ефективності використання добрив (біометричний ККД);
V - вміст енергії в прирості основної продукції, МДж/га;
А - витрати енергії на виробництво та застосування добрив, МДж/га.
З енергетичної точки зору добрива ефективні, якщо коефіцієнт енергетичної ефективності () їх використання більше 1 і додаткове внесення добрив не приводить до зниження цього показника.
Результати розрахунків подати у вигляді таблиці (додаток Ц).
На підставі отриманих даних зробити порівняльну оцінку використання добрив в цілому по сівозміні і під окремі культури.