Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навчальний посібник .doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
02.12.2018
Размер:
1.84 Mб
Скачать

6. Орієнтовна картка для самопідготовки до заняття

(самостійна позааудиторна робота студентів).

Зміст і послідовність дій

Вказівки до навчальних дій

1. Високомолекулярні сполуки

(полімери).

1.1. Особливості будови ВМС.

1.2. Полімери в організмі людини.

2. Вплив високомолекулярних сполук

на стабільність гідрофобних

колоїдних систем.

2.1. Колоїдний захист.

2.2. Захисне число ВМС.

2.3. Біологічна роль колоїдного захисту.

2.4. Флокуляція.

3. Визначення захисного числа желатини для золю гідроксиду феруму (ІІІ) – залізного числа желатини.

7. Питання для самостійного опрацювання

(самостійна позааудиторна робота студентів).

1) Вибрати відповідь, що правильно пояснює суть захисної дії ВМС:

а) молекули ВМС адсорбуються на поверхні колоїдних частинок і збільшують іх розміри, підвищуючи стабільність колоїдної системи;

б) молекули ВМС, одночасно адсорбуючись на декількох колоїдних частинках, сприяють утворенню більших за розмірами агрегатів;

в) молекули ВМС адсорбують на своїй поверхні йони електролітів, запобігаючи коагуляції колоїдної системи;

г) молекули ВМС, адсорбуючись на поверхні колоїдних частинок, сприяють утворенню більшої за розмірами гідратної оболонки.

2) Визначити захисне число білка, якщо при додаванні до 2 см3 золю 0,5 см3 розчину з масовою часткою білка 0,5% ( = 1 г/см3) спостерігалося явище колоїдного захисту.

а) 2,5 мг; б) 2,5 мг; в) 10,0 мг; г) 50,0 мг.

3) Вибрати речовини, які в організмі людини виконують захисну дію:

а) електроліти; б) холестерин; в) білки; г) полісахариди.

4) Вибрати фактори, від яких залежить захисна дія ВМС:

1 – природа ВМС, 2 – ступінь полімеризації ВМС; 3 – природа колоїдного розчину; 4 – природа електроліту, що викликає коагуляцію.

а) 1, 2, 3; б) 2, 3, 4; в) 1, 3, 4; г) 1, 2, 4.

5) Вказати, як називається процес зниження стійкості колоїдного розчину при додаванні невеликої кількості ВМС, недостатньої для захисної дії, що супроводжується осадженням дисперсної фази.

а) седиментація; б) флокуляція; в) флотація; г) взаємна коагуляція.

Правильні відповіді.

1) Правильна відповідь г).

Гідрофільні молекули ВМС, наприклад, молекули білка на ліпідних частинках у крові, адсорбуються на поверхні колоїдних частинок. При цьому частинка, що утворюється, хоча і стає більшою за розмірами і принципово менш стійкою, за рахунок великої гідратної оболонки набуває більшої стабільності. Оболонка запобігає злипанню колоїдних частинок під дією сил притягання при їх взаємному наближенні. В цілому гідрофобний золь стає гідрофільним.

2) Правильна відповідь б).

Визначимо масу білка у розчині:

m(білка) = = = 0,0025 г = 2,5 мг

Розрахуємо захисне число (З.Ч.), яке дорівнює масі білка (мг), що захищає від коагуляції 10 см3 золю:

З.Ч. = = = 12,5 мг

3) Правильні відповіді в) і г).

В організмі людини захисну дію виконують такі високомолекулярні сполуки: білки, поліпептиди, полісахариди. Вони адсорбуються на гідрофобних частинках фосфату та карбонату кальцію, ліпідів, інших важкорозчинних у воді сполук, набагато підвищуючи їх гідрофільність, а, значить, і стійкість.

4) Правильна відповідь а).

Захисна дія ВМС залежить від багатьох факторів. У першу чергу, це природа полімеру і колоїдного розчину, яка найбільше впливає на процес адсорбції. Крім того, захисна дія полімерів залежить від ступеня полімеризації ВМС, ступеня дисперсності частинок дисперсної фази, а для білків і поліпептидів – від рН колоїдного розчину. Природа електроліту, що викликає коагуляцію, є вторинним фактором, який впливає на процес коагуляції, а захисну дію адсорбованих молекул ВМС майже не змінює.

5) Правильна відповідь б).

При додаванні до колоїдних розчинів деяких видів ВМС (у першу чергу, поліелектролітів з лінійними молекулами) у невеликих кількостях, недостатніх для захисної дії, відбувається явище, яке називається флокуляцією. У таких випадках полімерні макромолекули окремими частинами ланцюга адсорбуються на різних колоїдних частинках, обєднуючи їх у єдиний агрегат. Стійкість таких агрегатів набагато менша, ніж окремих колоїдних частинок, тому спостерігається утворення осадів – флокулятів.