- •Тема10. Ринок монополістичної конкуренції
- •1. Особливості ринку монополістичної конкуренції
- •2. Рівновага на монополістичному ринку в короткостроковому та довгостроковому періоді
- •3. Методи нецінової політики на ринку монополістичної конкуренції
- •Тема 11. Олігополія: моделі стратегічної взаємодії
- •1. Характеристика олігополії як ринкової структури.
- •2. Особливості поведінки олігополіста.
- •3.Моделі рівноваги олігополії
- •4. Моделі олігополістичного ціноутворення
Тема10. Ринок монополістичної конкуренції
1. Особливості ринку монополістичної конкуренції
2. Рівновага на монополістичному ринку в короткостроковому та довгостроковому періоді
3. Методи нецінової політики на ринку монополістичної конкуренції
1. Особливості ринку монополістичної конкуренції
Основні риси ринку монополістичної конкуренції:
-
діє відносно велике число невеликих за розміром фірм;
-
пропонуються диференційовані товари;
-
обмежена можливість впливу на ціну;
-
відносно вільний вступ в галузь і вихід з неї;
-
нецінова конкуренція.
Монополістична конкуренція - структура, в якій значний розвиток конкуренції поєднується з незначною монопольною владою над ринком.
Підставою для встановлення монополії стають ознаки диференціації продукту, а виробництво численних замінників, навпаки, створює умови для підриву монополії і загострення конкуренції.
2. Рівновага на монополістичному ринку в короткостроковому та довгостроковому періоді
Існує декілька моделей рівноваги монополістичного конкурента. Класичною є модель Е.Чемберліна, яка будується за припущення, що конкуренти ніяк не реагують на рішення фірми щодо цін і обсягів виробництва.
Ринок монополістично конкуренції займає проміжне місце між монопольним ринком та ринком досконалої конкуренції. Тому механізм визначення ціни та обсягів виробництва при монополістичній конкуренції є переплетінням зазначених моделей.
На ринку монополістичної конкуренції крива попиту є спадною, має незначний від’ємний нахил. Крива попиту менш еластична, ніж при досконалій конкуренції, але більш еластична, ніж у чистої монополії.
Еластичність попиту фірми на ринку монополістичної конкуренції буде залежати від кількості конкурентів і ступеня диференціації товару.
Крива граничного доходу знаходиться нижче від кривої попиту.
Оскільки крива попиту спадна, монополістичний конкурент сам вибирає комбінацію ціни і обсягу виробництва, яка максимізує прибуток. Інші фірми ніяк не відреагують на його рішення. Проте відсутність бар’єрів входження в галузь не дозволяє монополістичному конкуренту одержувати високі прибутки тривалий час. Входження нових фірм в галузь розширює пропозицію і зводить економічні прибутки до нуля. Рівновага фірми у короткостроковому і довгостроковому періодах буде мати відміну.
У короткостроковому періоді фірма може максимізувати прибуток або мінімізувати збитки, керуючись загальним правилом MR = МС.
Короткострокова рівновага монополістичного конкурента подібна до рівноваги чистої монополії, коли фірма, залежно від рівня витрат виробництва і попиту на продукцію, може бути як прибутковою, так і збитковою.
У довгостроковому періоді простежується тенденція до отримання фірмою нормального прибутку. Економічний прибуток, що його отримує фірма в короткостроковому періоді приваблює до галузі нові фірми. Як наслідок, пропозиція зростає, крива попиту змішується ліворуч і є більш похилою, попит стає ще більш еластичним, і відстань до середніх сукупних витрат зменшується, ліквідуючи економічний прибуток. І навпаки, якщо фірма зазнає збитків, спостерігається відплив конкурентів, кількість продукції скорочується. Зменшення числа фірм призводить до збільшення попиту на товари тих фірм, які залишились на ринку. Криві їх попиту зміщуються праворуч, збитки зменшуються, крива попиту стає менш еластичною. Як результат вона перетне криву середніх сукупних витрат, ліквідувавши таким чином збитки фірми. Рух фірм триває до того часу, коли економічний прибуток досягне нуля.
Як тільки крива попиту стане дотичною до кривої середніх витрат, економічний прибуток зникає, фірма стає беззбитковою. За досягнення у точці Етс стану довгострокової рівноваги зникають стимули до входження в галузь нових фірм. Отже, у стані довгострокової рівноваги Рmс= АС всі фірми галузі одержують лише нормальний прибуток.
За умови рівноваги фірми на ринку монополістичної конкуренції одночасно виконуються такі рівності: Р = АТС; МС = MR .
На ринках з монополістичною конкуренцією не досягається ні ефективність розподілу ресурсів, ні мінімізація витрат.
При монополістичній конкуренції рівновага наступає в точці перетину кривої граничних витрат з кривою граничного доходу, тобто MC=MR. Оскільки крива попиту фірми на ринку монополістичної конкуренції має спадний характер, то ціна завжди більша за граничний дохід (P>MR). Отже, в точці рівноваги вона буде більшою і за граничні витрати (Р>МС). Це означає, що елемент монополізму, який властивий монополістичній конкуренції, завжди зумовлює неповне використання ресурсів для виробництва товарів. В умовах монополістичної конкуренції фірми виробляють менший обсяг, ніж найбільш ефективний з точки зору оптимізації розподілу ресурсів.
Монополістичні конкуренти не мінімізують витрат, їх рівень виробництва менший за той, що дозволяє мінімізувати середні витрати. Точка довгострокової рівноваги монополістичного конкурента Еmc за нульового економічного прибутку знаходиться ліворуч від мінімуму АТС, який відповідає точці перетину кривих АТС і МС. Якби фірма збільшила обсяг виробництва, вона могла б знизити середні витрати. Але монополістичному конкуренту невигідно виробляти продукції більше, тому що її довелось би продавати за нижчою ціною. Тому галузі часто переповнені фірмами, які завантажені неповністю, функціонують, не досягаючи оптимальної потужності. Надлишкові виробничі потужності і водночас вищі порівняно з конкурентними ціни - ще один наслідок монополістичної конкуренції для суспільства.