2. Ґрунтова основа та методи покращення її фізико‐механічних характеристик.

2.1. Інженерна геологія.

Інженерна геологія – додаток геології до інженерно-будівельної справи. Користуючись методами геології, вона вивчає напластування, властивості ґрунтів і явища, які відбуваються у межах району будівництва. При цьому застосовується геологічний метод досліджень, тобто, метод природно-історичного аналізу для якісної оцінки району. Вважають, що особливості інженерно-геологічних умов району є результатом довготривалої спільної дії внутрішніх і зовнішніх геологічних процесів. У ході будівництва виникають нові процеси, які називаються інженерно-геологічними. Вони проявляються у формі геологічних процесів, але зумовлені результатами інженерної діяльності людини. Для кількісної оцінки різних факторів у інженерній геології користуються експериментальним і розрахунково-теоретичним методами. Як наука інженерна геологія сформувалася у 18-19 ст. у період інтенсивного розвитку промисловості.

Кожна будівля чи споруда зводиться і експлуатується у певних природних умовах і безпосередньо пов’язана своїм фундаментом з верхнім шаром літосфери Землі. Гірські породи сприймають навантаження від будівель і споруд, при цьому їх називають ґрунтами. Від їх міцності і деформативності залежить забезпечення нормальних умов експлуатації житлових та цивільних будинків, промислових будівель, лінійних споруд тощо. На територіях де розташоване будівництво діють геологічні процеси (рух поверхневої і підземної води, землетруси тощо), які в свою чергу можуть порушити нормальні умови експлуатації об’єктів і навіть зруйнувати їх. Будівництво і подальша експлуатація будівель і споруд впливають на геологічні процеси, підсилюють їх, викликають до дії нові, так звані, техногенні процеси (підтоплення територій, осідання склепінь шахт і тунелів метро, зсуви тощо). Тобто, не тільки від конструктивних особливостей будівель і споруд залежать їх експлуатаційні якості. Велика доля у цьому плані належить забезпеченню надійної основи кожної будівлі і споруди.

2.2. Інженерно-геологічні вишукування.

Одержання вихідних даних для розроблення проектів будівель і споруд та їх будівництва вимагає комплексного вивчення природних умов на місці будівництва. З цією метою й проводять інженерні вишукування, до складу яких входять інженерно-геодезичні, інженерно-гідрометеорологічні та інженерно-геологічні дослідження. Інженерно-геодезичні дослідження повинні забезпечити одержання топографічної основи (карти в горизонталях) із побудованими геодезичними мережами для ділянки, на котрій проводяться інженерно-геологічні дослідження. Інженерно-гідрометеорологічні дослідження мають дати відомості про річкову або морську гідрологію, а також кліматологію. Вимоги до всіх видів вишукувань регламентуються державними будівельними нормами.

У ході інженерно-геологічних досліджень повинні бути виявленні з необхідною повнотою: геологічна будова ділянки, гідрогеологічні гідрогеологічні умови, фізико-механічні властивості грунтів, інженерно-геологічні процеси і явища, можливі зміни інженерно-геолшогічних умов після спорудження будівель і споруд.

Інженерно-геологічні дослідження включають комплекси робіт:

1.вивчення матеріалів раніше проведених досліджень;

2.інженерно-геологічну рекогносцировку;

3. інженерно-геологічну зйомку

4.інженерно-геологічну розвідку;

Для ознайомлення з матеріалами раніше приведених досліджень та їх вивчення звертаються а територіальні і все державний геологічний фонд, а також в архіви пошукових організацій.

Інженерно-геологічну рекогносцировку проводять з метою ознайомлення в натурі з місцем будівництва й одержанням данних, які доповнюють архівні та інші матеріали. При їх проведенні використовують топографічні, геологічні, і гідрогеологічні карти, при цьому в мінімальному обсязі проводять розвідувальні і лабораторні роботи.

Інженерно-геологічну зйомку прводять з метою виявлення рельєфу, геологічної будови і гідрогеологічних умов ділянки будівництва.

Для розв’язування завдань інженерно-геологічної зйомки потрібно проводити у визначеному обсязі розвідувальні, лабораторні і польові роботи. Тому інженерно-геологічну зйомку проводять у комплексі з інженерно-геологічними розвідуваннями. Ці розвідування приводять для визначення фізико-механічних характеристик властивостей грунту, а також властивостей грунтових вод

До складу інженерно-геологічних досліджень уходять:

– збирання, обробка, аналіз та використання матеріалів досліджень попередніх років і даних про інженерно-геологічні умови;

– дешифрування космо- й аерофотоматеріалів і аеровізуальні спостереження;

– маршрутні спостереження;

– проходження гірських виробок;

– геофізичні дослідження;

– польові дослідження ґрунтів;

– гідрогеологічні дослідження;

– стаціонарні спостереження;

– лабораторні дослідження ґрунтів;

– обстеження ґрунтів основ існуючих будівель і споруд;

– камеральна обробка матеріалів.

Необхідність виконання окремих видів робіт, умови їх замінності встановлюються в програмі досліджень залежно від стадійності проектування, складності інженерно-геологічних умов, характеру та класу відповідальності будівель і споруд, що проектуються. Програма інженерно-геологічних досліджень складається у вишукувальній організації на основі технічного завдання замовника й повинна включати найменування і місцезнаходження об’єкта, характеристику будівель та споруд, що проектуються, мету і завдання досліджень та інші дані, необхідні для їх проведення.

За результатами виконаних інженерно-геологічних досліджень складається технічний звіт, який містить дані, передбачені технічним завданням замовника й програмою досліджень.

Порядок проведення інженерно-геологічних досліджень регламентується різними нормативними документами: відповідними будівельними нормами і правилами, інструкціями щодо інженерних досліджень для різних видів будівництва, керівництвами.