Змістовий модуль 2. Галузі права України Лекція 5. Цивільне право. Сімейне право (2 год.)

План:

1. Цивільне право як галузь права України. Система цивільного права

2. Цивільні правовідносини. Цивільно-правові договори.

3. Право власності.

4. Сімейне право як галузь права України. Система сімейного права

5. Інститут шлюбу. Укладання шлюбу

Література:

1. Копєйчиков В.В. Правознавство. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 152 с.

2. Мазур О.С. Цивільне право України: Навч. посіб. для дистанц. навчання. — К.: Ун-т "Україна", 2005. — 287 с

3. Правознавство: Підручник / В. Ф. Опришко, Ф. П. Шульженко, С. І. Шимон та ін.; За заг. ред. В. Ф. Опришка, Ф. П. Шульженка. - К.: КНЕУ, 2003. - 767 с.

4. Правознавство: Підручник/ С.Е. Демський, В.С. Ковальський, А.М. Колодій; Ред. В.В. Копєйчиков. - 7-е вид. стереотип. - К: Юрінком Інтер, 2003. - 736 с.

5. Правознавство: Навч. посібник / В.І. Юобир, С.Е. Демський, А.М. Колодій та ін. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 704 с.

6. Цивільний Кодекс України

7. Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України за ред. Є.О. Харитонова 2007р. (ст.1 - ст.690).

8. Сімейний Кодекс України

9. Сімейне право: Підручник /за ред. В.П.Дзири. – К.:1998

1. Цивільне право як галузь права України. Система цивільного права

Цивільне право - галузь права, що регулює майнові відносини та особисті немайнові відносини.

Предметом цивільно-правового регулювання є:

а) майнові відносини;

б) особисті немайнові відносини.

Цивільне право — це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють на засадах юридичної рівності відносини власності в її різноманітних формах, товарно-грошові відносини і деякі особисті немайнові відносини за участю громадян, організацій та інших соціальних утворень з метою повнішого задоволення матеріальних і духовних потреб громадян.

Система сучасного цивільного права — структура, елементами якої є цивільно-правові норми та інститути, розміщені у певній послідовності.

Цивільно-правові норми та інститути поділяються на:

• Загальні

• Спеціальні (особливі).

Загальні становлять загальну частину сучасного цивільного права. Загальною вона називається тому, що стосується всіх суспільних відносин, які регулюються цивільним правом. Наприклад, при розгляді значної кількості цивільних спорів суд з'ясовує, хто є учасниками правовідносин, чи є вони дієздатними особами тощо. Отже, незалежно від того, чи йдеться про договір майнового найму, чи про договір довічного утримання, виникає необхідність встановлення суб'єктів правовідносин, їхньої дієздатності. Саме тому норми щодо суб'єктів цивільного права (громадян і юридичних осіб) є загальними і становлять елемент загальної частини цивільного права. Загальну частину сучасного цивільного права становлять норми про суб'єктів, об'єкти цивільного права, угоди, представництво і довіреність, позовну давність.

! Особисті немайнові права фізичної особи – книга 2, глави 20-22 (право на свободу пересування, повага до людини, яка померла, право на сім'ю, ім'я)

Спеціальна, або особлива, частина регулює спеціальні (особливі) суспільні відносини і складається із таких інститутів:

1. Право власності. Інші речові права.

2. Зобов'язальне право (загальні положення про зобов'язання, окремі види зобов'язань, договори й позадоговірні зобов'язання).

3. Авторське право.

4. Право на винахід та інші результати творчості, що використовуються у виробництві.

5. Спадкове право.

6. Правоздатність іноземних громадян та юридичних осіб. Застосування цивільних законів іноземних держав і міжнародних договорів.

Джерела цивільного права:

Конституцію України можна розглядати як центр всієї структури українського законодавства, в тому числі цивільного законодавства. Це пояснюється тим, що відповідно до Конституції України (ст. 8), як уже зазначалося, закони України, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади приймаються на основі Конституції України І мають відповідати їй. Після Конституції України вищу юридичну силу мають закони.

Даному положенню відповідає зміст законодавчих актів, оскільки в них закріплюються засади політичного і суспільно-економічного життя держави. Так, закони України про власність, підприємства, банки і банківську діяльність, цінні папери і фондову біржу, захист ринку набули важливого значення для розвитку цивільного законодавства в Україні. В Україні законодавчу владу здійснює Верховна Рада.

Отже, закон — це нормативний акт, який приймає Верховна Рада України. Одним з найважливіших законів є Цивільний кодекс (ЦК) України, який був затверджений Верховною Радою України 16 січня 2003 року.

Подальший розвиток ринкових відносин в Україні вимагає створення цілком ринкового ЦК України, Новий Цивільний кодекс, в основному, майже відповідає вимогам ринкової економіки.