28

СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИЙ ІНСТИТУТ – НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

На правах рукопису

КОРШУН ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК ххххххххххххххххххххххх

НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ ПІДВИЩЕННЯ ПОЛЬОВОЇ СХОЖОСТІ НАСІННЯ РИСУ

хххххххххх – СЕЛЕКЦІЯ ТА НАСІННИЦТВО

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

Науковий керівник:

доктор с-г наук,

професор М. О. Кіндрук

Одеса– 2013

ЗМІСТ

ВСТУП	4
РОЗДІЛ 1 Огляд літератури 1.1 Біологічна характеристика й агрономічне значення показників якості насіння та їхня залежність від умов вирощування. 1.2 Взаємозв’язок показників якості і польової схожості насіння. 1.3 Вплив умов вирощування на польову схожість насіння. РОЗДІЛ 2 Умови, матеріал і методика проведення досліджень. 2.1 Ґрунтово-кліматичні умови. 2.2 Метеорологічні умови в роки проведення досліджень 2.3 Коротка характеристика сортів, з якими проводилися дослідження. 2.4 Програма і методика проведення досліджень. РОЗДІЛ 3 Вплив фракційного складу насіння рису на його якість і польову схожість. 3.1 Виділення оптимальних фракцій насіння з найкращою якістю. 3.2 Залежність польової схожості і виживання рослин від фракційного складу насіння. РОЗДІЛ 4 Агрономічне обґрунтування підвищення польової схожості насіння рису. 4.1 Вплив строків і способів збирання на польову схожість насіння. 4.2 Вплив сучасних регуляторів росту рослин на польову схожість насіння. РОЗДІЛ 5 Економічне обґрунтування заходів підвищення польової схожості насіння рису. ВИСНОВКИ ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ	8
	12
	15
	18
	22
	24
	26
	30
	35
	35
	37

ВСТУП

Рис – одна з найбільш цінних злакових культур на Землі. Його зерном харчується практично половина людства планети. На даний час посіви рису розташовані в 112 країнах на площі понад 150 млн.га, а річне виробництво зерна у світі становить більше 550 млн. т. За врожайністю рис займає перше місце серед усіх зернових культур, а за посівними площами і валовим збором – друге місце у світі після озимої пшениці [1]. Попит на рис щорічно зростає, і за прогнозом ФАО до 2020 р. потреба в ньому становитиме 781 млн.т, перевищуючи на 3% попит на пшеницю. Очікуване можливе виробництво рису в 750 млн. тон до 2020р., повністю його задовольнити не зможе, отже у найближчому майбутньому зберігатиметься дефіцит цього важливого продукту харчування. Це підкреслює необхідність збереження і подальшого розвитку галузі рисівництва в Україні. [2]

Виходячи з динаміки розвитку сільського господарства, прогнозовані показники виробництва рису в Україні у 2015 році передбачаються на рівні 55 млн. тонн, а у 2030 Україна спроможна виробити 95 млн. тонн зерна. Досягнення перспективних обсягів виробництва продукції забезпечить населення країни продуктами зерновиробництва в повному обсязі, а галузь тваринництва в кормах на рівні не менше 22-40 млн. тонн [3].

Однак при вирощуванні цієї культури далеко не повністю використовуються її біологічні можливості і потенційна продуктивність. Одним із самих важливих питань вирощування рису є підвищення польової схожості. У практиці рисосіяння до цих пір в досить широких масштабах має місце явище зрідженості сходів рису. За даними цілого ряду авторів, польова схожість насіння культури залишається низькою і в середньому за останні роки не перевищує 25-35%, тоді як у інших зернових культур вона в два-три рази вище. При недостатній густоті стояння рослин на одиниці площі значно знижується продуктивність рису[4]. Ця проблема актуальна не тільки для виробників товарного зерна, але і для насінницьких господарств, адже висівати насіння в 2-3 рази більше необхідного обходиться дуже дорого.

Проблема підвищення польової схожості насіння рису не є суто українською. З нею стикаються у всіх рисосіючих регіонах Земної кулі. У Китаї, Японії та Південно-Східній Азії її намагаються вирішити шляхом використання розсадної культури. Цей шлях у нашій країні ніколи не вважався вирішенням проблеми. Усі розробляємі технології вирощування рису включали операції які дозволяють підвищити польову схожість насіння [5].

Актуальність теми. За сприятливих погодних умов сучасні сорти рису здатні формувати високий врожай зерна. Однак, хоча вони і володіють високим потенціалом продуктивності, їх польова схожість досить низька. Отримання високоякісного насіння рису з високими посівними та урожайними якостями полягає у використанні вдосконалених методів насінництва.

Сучасний етап розвитку рисосіяння тісно пов'язаний з вирішенням проблеми забезпечення конкурентоспроможності, основою якого є стале й достатнє вирощування доброякісного зерна та продуктів його переробки. Необхідно підвищувати продуктивність посівів. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є вирощування високоякісного насіннєвого матеріалу й удосконалення технологічних прийомів і заходів.

Вплив якості насіння на врожайність в основному проявляється через рівень його польової схожості, виживаність отриманих сходів, яка визначає число рослин на одиниці площі, від якого в результаті залежить урожайність посівів. При низькій польовій схожості збільшується нерівномірний розподіл рослин у рядку та на площі посіву. Так, коефіцієнт варіювання відстані між насінням у рядку коливається в межах 10-60%, а для сходів він досягає 90% і більше. Крім того, низька польова схожість сприяє нераціональному використанню посівного матеріалу та зниженню густоти стеблостою, що призводить в свою чергу до зниження врожайності культури. Саме тому необхідно виконати дослідження щодо можливості застосування окремих агротехнічних заходів у насінництві з метою підвищення польової схожості.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною досліджень, передбачених тематичним планом Інституту рису національної академії аграрних наук України.

Мета і завдання дослідження.

Метою дослідження було вивчення особливостей росту і розвитку рослин рису, формування врожаю зерна, обґрунтування агротехнічних заходів підвищення посівних та урожайних властивостей насіння рису. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

• дослідити строки та способи збирання насіннєвих посівів рису;

• визначити вплив регуляторів росту на польову схожість насіння рису;

• дослідити вплив умов доробки насіння на польову схожість;

• визначити посівні якості різноякісного насіння рису для виділення оптимальної фракції.

Об’єкт дослідження: процеси росту, розвитку та урожайності зерна рису залежно від особливостей формування умов та прийомів вирощування, якості зерна рису залежно від регуляторів росту, мікродобрив і способу їх застосування (допосівна обробка насіння і обробка посівів в фазу кущення).

Предмет дослідження: рис сорту Україна-96, Престиж, Преміум, Серпневий; Віконт, Онтаріо, Агат; посівні та урожайні властивості насіння.

Методи дослідження: польовий двофакторний короткотривалий дослід – для визначення врожаю, біометричні обліки та виміри; лабораторний – аналіз структури врожаю, технологічних та посівних якостей насіння; розрахунковий – оцінка економічної ефективності застосування мікродобрив та регуляторів росту під рис; статистичний – проведення дисперсійного аналізу та статистичного обробітку результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в Україні були проведені дослідження окремих агротехнічних прийомів по підвищенню польової схожості рослин рису, визначено їх післядію на процеси росту і розвитку протягом вегетації.

Практичне значення одержаних результатів.

Особистий внесок здобувача. Безпосередня участь автора полягає в розробці програми досліджень, закладенні та проведенні польових дослідів і лабораторних досліджень, виконанні аналітичної частини роботи, узагальненні та опрацюванні одержаних даних, підготовці до друку наукових публікацій, держпатенту на корисну модель, впровадженні результатів досліджень у виробництво.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано