Розділ 3. Розробка управлінських рішень за результатами статистичного аналізу

3.1. Зміст та напрями розроблення управлінських рішень за результатами статистичного аналізу

На підставі результатів статистичного аналізу визначаються основні напрями вдосконалення управління з метою підвищення ефективності функціонування системи з урахуванням об’єктивно існуючих потенційних можливостей (резервів) поліпшення діяльності.

СЗУ визначає зміст процесу розроблення управлінських рішень і контролю за їх виконанням в умовах системного використання статистичних методів. При цьому формується перелік завдань управління і встановлюється послідовність їх виконання, яка реалізує науково-обґрунтовану логіку і принципи управління. Визначаються методи вирішення і взаємної узгодженості цих завдань.

Методологія та методика управління віддзеркалюються в конкретних процедурах перетворення економічної інформації в процесі обґрунтування і прийняття управлінських рішень. У цьому розумінні СЗУ характеризує технологію обґрунтування управлінських рішень статистичними методами.

При цьому технологію СЗУ можна визначити як єдність його методичного, організаційного та інформаційного аспектів. Вона охоплює сукупність і класифікацію завдань управління, послідовність їх вирішення і статистичні методи обґрунтування відповідних управлінських рішень.

У технології СЗУ можна умовно виокремити змістовну й фундаментальну частини.

До першої належать система завдань управління та їхній взаємозв’язок, розподіл їх за підсистемами управління з формулювання відповідних функцій, побудова системи статистичних показників, склад структурних елементів, які розкривають зміст функцій і завдань управління в логічній послідовності їх виконання. Отже, змістовна частина СЗУ визначається сутністю, цілями й завданнями управління, у взаємозв’язку з особливостями діючого господарського механізму, завданнями і перспективами його вдосконалення. У цій частині обґрунтовується необхідність і можливість вирішення завдань управління на основі результатів статистичного аналізу.

Другу частину технології становлять власне статистичні методи обґрунтування управлінських рішень, які сприяють реалізації відповідних функцій у процесі прийняття рішень відповідно до їхнього складу й логічної послідовності, яка обґрунтовується в першій частині. Вона відображається в конкретних методиках, прийомах розрахунків і є формою здійснення змістовної частини СЗУ.

Практика засвідчила доцільність використання таких основних напрямів і методів статистичного аналізу для обґрунтування управлінських рішень:

• оцінка пропорційності розподілу ресурсів і результатів діяльності;

• балансовий метод аналізу;

• структурно-функціональне моделювання;

• аналіз рядів динаміки, статистичне прогнозування;

• аналіз взаємозв’язків;

• індексний метод аналізу й оцінка ефективності структурної політики;

• комплексний статистичний аналіз ефективності діяльності;

• оцінка відповідності результатів діяльності критеріям.

Фундаментальна частина має відносну самостійність і в цих межах визначається специфічними вимогами до конкретного використання статистичних методів. Виконання цих вимог дає змогу структурувати процес управління й вирішувати завдання управління на формалізованій основі статистичними методами.

При цьому слід ураховувати, що у зв’язку з об’єктивними (складність соціально-економічних процесів) і суб’єктивними (досягнутий рівень розвитку статистичних методів та моделей) причинами в технології прийняття управлінських рішень мають місце неформалізовані евристичні рішення з притаманними їм процедурами.

Використання статистичних методів створює умови для обґрунтування управлінських рішень у таких основних напрямах:

1. підвищення ефективності структурної політики щодо розподілу й використання ресурсів;

2. підвищення ефективності соціального й економічного розвитку в диференційованому розподілі населення за соціально-економічними ознаками, підприємств за галузево-кількісними ознаками тощо;

3. підвищення ефективності на основі регулювання пропорційності розподілу ресурсів і результатів діяльності; державне регулювання монополізму;

4. підвищення рівня задоволення потреб споживачів, конкурентоспроможності на основі аналізу кон’юнктури ринку;

5. підвищення ефективності та інтенсифікації на основі регулювання динаміки ефекту й витрат;

6. регулювання динаміки обсягу ефекту з урахуванням динаміки ресурсів та ефективності їх використання;

7. підвищення ефективності діяльності на основі оцінки й регулювання ризиків й кризових ситуацій ;

8. підвищення ефективності на основі оцінки й регулювання балансових зв’язків, у тому числі міжрегіональних, міжгалузевих, внутріфірмових тощо;

9. підвищення ефективності діяльності на основі оцінки й регулювання інвестиційної діяльності регіоні, галузей, видів діяльності, підприємств тощо;

10. забезпечення умов додержання нормативів та критеріїв на основі оцінки їх виконання;

11. підвищення ефективності діяльності на основі статистичного, у тому числі превентивного прогнозування;

Обґрунтовуючи управлінські рішення слід ураховувати, що для окремих функцій управління важко виробити чіткі й однозначні рекомендації та правила тому, що вони нерідко формулюються в умовах недостатньої та викривленої інформації.

Слід також враховувати, що управлінець одночасно діє і в реальних умовах, і в той же час в умовах певною мірою штучного світу моделей, символів, цифр тощо. А ці моделі не завжди спроможні врахувати мотиваційно-цільову спрямованість діяльності.

Дослідження такої спрямованості є важливим доповненням результатів кількісної статистичної оцінки явищ і процесів. Тут також у пригоді стають статистичні методи оцінювання взаємозв’язку між атрибутивними ознаками на основі таблиць взаємної спряженості, зокрема на базі соціологічних досліджень (див. розд.2). Прикладом може бути думка споживачів на ринку товарів і послуг.

Далі наведено стислий виклад напрямів розроблення управлінських рішень за результатами статистичного аналізу за важливими і різними за змістом програмами СЗУ – сталим соціально-економічним розвитком країни, економічним потенціалом на прикладі експортного потенціалу, важливою складовою життєвого рівня населення – його доходами та витратами, на мікрорівні підприємствами, зокрема в умовах кризових ситуацій.

СЗУ сталим соціально-економічним розвитком держави. Одним з найважливіших завдань держави є забезпечення сталого соціально-економічного розвитку на основі пропорційного співвідношення між динамікою системи та її підсистем. Концептуальні засади забезпечення сталого соціально-економічного розвитку економічної системи та його критерії в умовах України висвітлено в працях В.М. Гейця, С.І Дорогунцова, Б.М. Данилишина, О.Г. Осауленка та ін. [9,14,16,27,30,32].

Зміст основи критеріїв сталого розвитку економіки полягає ось у чому:

• сталий розвиток системи формується у взаємозв’язку всіх її компонентів (підсистем) за відсутності між ними суперечностей (несумісності). Так, зростання виробництва не повинно супроводжуватися забрудненням довкілля;

• незмінність напрямів розвитку окремих підсистем, що стосується тенденції зростання виробництва, життєвого рівня населення, обороноздатності та ін.;

• збалансованість окремих компонентів сталого розвитку з метою недопущення руйнації системи, збереження її як єдиного цілого;

• збереження сталості рівноваги системи за умови негативних зовнішніх впливів;

• збалансованість усієї соціально-економічної системи, наявність взаємозв’язаних і взаємоузгоджених пропорцій між економічною та соціальною підсистемами в усіх сферах, галузях, на всіх ринках, які забезпечують ефективний розвиток соціально-економічних макросистем;

• ефективна структурно-інвестиційна політика;

• переважний розвиток за рахунок інноваційних чинників, обумовлений, головним чином, науково-технічним прогресом;

• відтворюваність економічних процесів як база поліпшення стану навколишнього середовища, збереження людства.

Вирішення статистичних завдань зумовлює необхідність опанування новими технологіями розроблення й підтримки управлінських рішень на основі стратегічного аналізу, зокрема із застосуванням методології статистичного дослідження. Склад відповідних критеріїв у наведеному вище якісному викладі в процесі побудови СЗУ потребує їхнього кількісного вираження та якісного змісту в поєднанні результатів й чинників, які обумовлюють ці результати. Цій меті слугує система статистичних показників у розподілі за підсистемами (напрямами) управління, та узгоджена з цілями (табл.3.1).

Таблиця 3.1

Система та підсистеми	Цілі	Система статистичних показників
1	2	3
Система
Загально- державна система сталого економіч-ного розвитку	Забезпечення ефективного функціонування соціально-економічної системи в цілому із заданими параметрами динаміки і структури з метою підвищення рівня життя населення України до рівня високорозвинутих країн
Підсистеми
Економічна	Забезпечення стійкого економічного зростання за рахунок інтенсивних чинників, ефективне використання монетарної та фіскальної політики, оптимізація взаємодії всіх компонентів – виробництва, ресурсів, ринків, зовнішнього середовища тощо	Валовий внутрішній продукт, галузева структура національної економіки в розподілі за галузями, видами діяльності, формами власності. Узагальнено: показники економічної соціальної і економічної ефективності (продуктивність праці, капіталомісткість одиниці ВВН, фондовіддача, матеріаломісткість, екологомісткість продукції тощо); Показники внутрішньої (відсутність дефіциту бюджету, інфляції, платіжної кризи, критичного внутрішнього боргу держави тощо) і зовнішньої (стан платіжного балансу, чистий експорт, стабільність обмінного курсу, відсутність критичного зовнішнього боргу держави) рівноваги системи
Соціальна	Здійснення прогресивних соціальних змін, спрямованих на підвищення індексу людського розвитку, рівня життя населення України до рівня розвинутих країн Заходу. Створення гарантованих умов нормальної життєдіяльності людини – повноцінного харчування і житла, доступності медицини й освіти, підтримки незахищених верств населення, створення умов для нормальної реалізації здібностей людини	Обсяг і структура ВВП за використанням, у тому числі прогресивністю особистого кінцевого використання; обсяг і структура “споживчого кошика” і “прожиткового рівня”; показники, що характеризують соціально-демографічні процеси і стан трудових ресурсів; як інтегральний показник – індекс людського розвитку як у цілому, так і за складом його компонентів.
Екологічна	Поліпшення екологічної ситуації	Показники, що характеризують рівень забруднення навколишнього середовища (повітря, води, ґрунту, радіоактивне забруднення тощо); обсяг капіталовкладень, що спрямовується на розвіязання екологічних проблем
Природно- ресурсна	Збереження навколишнього середовища, раціональне природокористування з урахуванням інтересів нинішнього та майбутніх поколінь; перехід до інтенсивного використання природних ресурсів	Система показників, що характеризує відтворення та раціональне використання природних ресурсів

Важливим етапом побудови СЗУ є конкретизація цілей на основі аналізу фактичного стану соціального та економічного розвитку, виявлення диспропорції, кризових явищ тощо [27]. Для економіки України – важливим моментом є подолання деформованих структур шляхом:

• формування економіки України як цілісної системи, параметри якої визначаються внутрішніми інтересами самостійної України на відміну від планової економіки часів соціалізму, коли вона була підсистемою, параметри якої визначалися загальносоюзними інтересами;

• перебудови неефективної витратної структури економіки, де основну частку становили матеріаломісткі, енергомісткі, паливомісткі, екологічно небезпечні галузі із застарілими технологіями та надмірною потребою в капіталовкладеннях за незначної частки соціально орієнтованих галузей;

• стимулювання розвитку структури ВВП у напрямку збільшення доходів населення як чинника підвищення платоспроможного попиту;

• забезпечення прогресивних змін у структурі форм власності з метою створення прошарку ефективних власників;

• забезпечення розвитку ринкової інфраструктури фінансових, кредитних, страхових і фондових ринків;

• подолання негативних явищ у зовнішньому секторі економіки, у тому числі в платіжному балансі, структурі експорту та імпорту, зокрема – зниження частки енергетичного імпорту й підвищення частки імпорту сучасних технологій та обладнання; подолання занадто високого рівня відкритості економіки за рахунок зниження частки експорту у ВВП, що скоротить вплив зовнішніх чинників на економіку України та ін.

Розроблення системи управлінських рішень з урахуванням за результатів статистичного аналізу здійснюється за окремими напрямами розвитку.

У табл. 3.2 наведено деякі напрями такого розроблення щодо концепції структурної політики розвитку.

Таблиця 3.2.