- •Передмова
- •1.3. Цілі та завдання
- •Конспект лекцій
- •Тема 1 Предмет і мова формальної логіки
- •1. Поняття логіки як науки, її стисла історія.
- •2.Пізнання, його різновиди і форми. 3.Логіка та мова.
- •1. Поняття логіки як науки, її стисла історія
- •Аристотель Стоїки Схоластика Лейбніц Діалектична логіка
- •2. Пізнання, його різновиди і форми.
- •3. Логіка та мова
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 1:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 1:
- •Тема 2 Поняття
- •Визначення поняття, його загальна характеристика
- •Об’єм та зміст поняття, види понять, взаємовідношення між ними
- •Різновиди понять за об’ємом і змістом
- •Взаємовідношення між обсягами понять
- •3. Операції з поняттями Обмеження та узагальнення обсягу понять
- •Визначення понять
- •Правила поділу понять
- •Прийоми, подібні до визначення
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 2:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 2:
- •Тема 3 судження
- •1. Судження як форма мислення, базові різновиди. 2.Просте судження (розподіл термінів, взаємовідношення між судженнями). 3. Складне судження, його різновиди. 4. Модальність суджень.
- •1. Судження як форма мислення
- •2. Просте судження (розподіл термінів).
- •Поділ простих суджень за кількістю і якістю
- •Розподіл термінів у простому судженні
- •Взаємовідношення між судженнями
- •3. Складне судження та його різновиди
- •4. Модальність суджень
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 3:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 3:
- •Тема 4 закони логіки
- •Поняття про закон мислення. 2. Основні закони (принципи) логіки:
- •1. Поняття про закон мислення
- •Будь-яка думка має бути тотожна сама собі
- •3. Ознаки (вимоги) вірного мислення:
- •Стислий висновок за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 4:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 4:
- •Тема 5 умовивід
- •1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості і характеристики. 2. Дедуктивні умовиводи. 3. Індуктивні і традуктивні умовиводи.
- •1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості і характеристики
- •2. Дедуктивні умовиводи
- •Умовні умовиводи
- •Розділові умовиводи
- •Умовно-розділові
- •3. Індуктивні і традуктивні умовиводи.
- •Стислий висновок за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 5:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 5:
- •Тема 6. Доведення і спростування
- •1. Доведення, його структура, різновиди і правила. 2. Спростування, його різновиди. 3. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації. 4. Логічні пастки, способи їх подолання
- •1. Доведення, його структура, різновиди і правила.
- •Різновиди доказів
- •Правила доказу
- •2. Спростування, його різновиди.
- •3. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації
- •4. Логічні пастки, способи їх подолання
- •Пастки у суперечці
- •Стислі висновки за лекцією:
- •Питання для самоконтролю за темою 6:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 6:
- •Навчально-методичні матеріали Модульне планування дисципЛінИ
- •Плани семінарських занять
- •СемінарСьке заняття № 1
- •Тема 1. “Предмет і мова формальної логіки”
- •СемінарСьке заняття № 2, 3
- •Тема 2. “Поняття”
- •СемінарСьке заняття № 4, 5
- •Тема 3. “судження”
- •Подайте визначення судженню як формі мислення
- •СемінарСьке заняття № 6.
- •Тема 4. “закони логіки”
- •Яке мислення може вважатися закономірним?
- •СемінарСьке заняття № 7, 8
- •Тема 5. “умовивід”
- •СемінарСьке заняття № 9, 10
- •Тема 6. “доведення і спростування”
- •Організація самостійної роботи студента
- •Зразок оформлення титульного аркуша реферату
- •Реферат з курсу “Логіка”
- •Тести для модульного і підсумкового контролю
- •Тест 2. (Модульний контроль 2. Заліковий модуль 2.)
- •Підсумковий тест
- •Література для самопідготовки:
- •1. Навчальна:
- •2. Науково-популярна:
- •Питання до заліку з курСу «Логіка»
- •Стислий Словник логічних термінів
- •Стислий список логічних символів
- •Післямова
- •Список методичної літератури Основна:
- •Додаткова:
Організація самостійної роботи студента
Відповідно до чинних положень про організацію навчального процессу у ДонНУ, самостійна робота студента (далі - СРС) є однією з форм організації навчання, основною формою оволодіння навчальним матеріалом, яка мусить протікати у вільний від навчальних занять час.
Зауважимо, що у даному посібнику (розділ «Модульне планування дисципліни») вже зазначена мінімальна кількість роботих годин студента, які повинні витрачатися на СРС – для повноцінного оволодіння матеріалом кожної з тем.
Автори цього навчально-методичного посібника рекомендують передбачати у СРС принаймні:
-
оперативне і вчасне поглиблення теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу шляхом опрацювання відповідних глав базових підручників з логіки;
-
вивчення питань, які передбачені для самостійного опрацювання (див. у попередньому розділі або у Програмі дисципліни);
-
підготовку до доповіді на семінарському занятті;
-
виконання індивідуальних завдань (пропонована форма за данною дисипліною - реферат).
Ця робота є необхідною тому, що для засвоєння курсу “Логіка” на семінарських заняттях потрібно аргументовано та змістовно обговорити питання за темами.
Крім мети отримання позитивних формальних оцінок, СРС поглиблює розуміння проблем, активізує самостійний пошук, систематизує накопичений досвід аналітико-синтетичної роботи, дає можливість підготовки наступних доповідей, повідомлень, рефератів.
Таким чином, для системного та цілісного засвоєння навчальної програми курсу “Логіка” студентові потрібно не лише засвоїти лекційний матеріал, але й:
-
Ознайомитися з планом поточного семінару та рекомендованою літературою до нього.
-
Приступити до підготовки доповіді або реферату.
-
При необхідності отримати консультації викладача з цих питань.
При самостійній роботі студентові необхідно пам’ятати, що семінарське заняття передбачатиме такі форми роботи:
-
Усна відповідь на контрольні питання (їх перелік наведено вище)
-
Письмова робота (самостійна, контрольна) - за завданням викладача
-
Усна доповідь за визначеною планом темою
-
Виступ з тезами реферату
-
Додаткове повідомлення (за попеднім узгодженням теми з викладачем)
-
Доповнення доповіді або відповіді іншого студента
Докладніше про деякі з цих форм роботи на семінарі.
Усна відповідь на контрольне запитання семінару обирається за бажанням викладача чи студента (останнє - за попередньою консультацією) і повинна стисло ввібрати всі головні аспекти проблеми (як теоретичні, так і практичні).
Доповідь – якомога більш ґрунтовне розкриття окремого контрольного питання. Оформлення тексту доповіді - довільне з мінімумом формальних вимог, але виступ перед аудиторією є обов’язковим. Час виступу не повинен перевищувати 7 хвилин. Обов’язковою вимогою, крім цього, є компетентність доповідача щодо матеріалу доповіді.
Доповнення – за бажанням студента більш глибоке роз’яснення певної грані контрольного запитання. Проводиться після базової доповіді.
Виконання індивідуального завдання (ІЗ). Це завершена теоретична або практична робота у межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, одержаних у процесі лекційних та семінарських занять, охоплює один або кілька змістових модулів (тем дисципліни).
ІЗ з логіки може найчастіше протікати шляхом написання реферативної роботи, але при бажанні студент може претендувати на написання статті, тез до виступу на конференції за запропонованою або узгодженою з викладачем тематикою. Орієнтовна тематика реферативних робіт надається (дивись Плани семінарських занять).
Мета ІЗ - самостійне вивчення студентами частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та визначення шляхів практичного застосовування знань з навчального курсу.
Стереотипна схема виконання ІЗ – студент, ознайомившись з переліком тем рефератів, запропонованих у даному посібнику або Програмі дисципліни, може обрати одну за кожним заліковим модулем (загалом – дві). Реферат здає на перевірку викладачеві, тези з нього заслухуються на семінарському занятті.
Щодо формальних вимог до реферативної роботи, то слід зазначити, що він має включати титульний аркуш, зміст, відбиту у ньому чітку структуру, висновки, список використаних джерел, Додатки (за потреби).
Вимоги оформлення посилань, цитат, таблиць, берегів і рисунків – загальнонаукові. Так верхні береги – по 2 см., праві – 1,5 см., ліві – 2,5 см. Розмір кеглю 14, шрифт Times New Roman, міжрядковий інтервал – одинарний.
Орієнтовний обсяг тексту – 15-20 аркушів А4. Чистовик реферату подається на перевірку у переплетеному стані – скажімо, швидкозшивачем.
Найбільш доцільною є побудова реферату з двох розділів – у першому студент має довести своє вміння опрацьовувати літературні джерела за даною темою, у другому – творчо мислити, виявляти аналітико-синтетичні якості мислення, наводити власні приклади тощо. Разом з цим однозначно доцільною є консультація з викладачем – стосвно особливостей структури роботи.
Потрібно добре усвідомити, що підготовка реферату – творча робота, побудована на власному креативному пошуці, внаслідок якої студент-дослідник формулює свої припущення, умовиводи тощо.
Ця робота не має нічого спільного з копіюванням чужого тексту з Інтернету, інших електронних (або будь-яких інших) носіїв інформації. У випадку підозри щодо такої несумлінності студента викладач буде змушений у співбесіді перевірити, чи вільно володіє студент матеріалом, який викладений у тексті під назвою “Реферат”, може його відтворити тощо. Якщо факт неосмисленого копіювання відбуде наочним, то такий текст оцінюватися не буде – це варто пам’ятати. До того ж плагіат з Інтернету легко перевірити за допомогою програми “Антиплаг” або найпростіших пошукових програм.