14

Тема. Нація як соціальний інститут.

Мета: поглибити й систематизувати знання учнів про історично сформовані спільноти людей; сформувати в учнів розуміння розмаїття спільнот людей, що живуть на Землі; ознайомити учнів з розвитком національного питання і форм міжнаціональної інтеграції в Україні; показати позитивні і негативні явища націоналізму; виховувати негативне ставлення до національних і міжнаціональних конфліктів, толерантне до людей іншої нації, релігії, поглядів.

Основні поняття: нація, нація політична, нація етнічна, націоналізм, націотворення.

Тип заняття: комбінований.

Хід заняття

І. Організація навчалної діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

Перевірка домашнього завдання

Заслуховування та обговорення доповідей із питання «Інформаційний простір України».

1. Назвіть та проаналізуйте функції ЗМІ

2. Що таке формування громадської думки ЗМІ ?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Незважаючи на популярну в глобалізованому світі тезу про політичну «смерть» національних держав і взагалі розмивання та деактуалізацію етнічного, значущість поділу людства саме за цим критерієм залишається незаперечним фактом. Етнонаціональні спільноти досі є базовою одиницею суспільної організації. Поняття нації й сьогодні використовується політиками, ідеологами, працівниками культурної сфери.

IV. Вивчення нового матеріалу

План заняття

1. Поняття нації. Нація як соціальний інститут.

2. Нація етнічна та нація політична.

3. Світовий досвід націотворення.

4. Нація та націоналізм.

5. Формування політичної нації в Україні.

1. Поняття нації. Нація як соціальний інститут.

У сучасному світі існують різні соціальні спільноти.

Соціальні спільноти – це відносно стійка сукупність людей, що мають більш-менш однакові умови і спосіб життя, вирізняються масовою свідомістю, певною мірою спільністю соціальних норм, ціннісних систем та інтересів

Види спільнот: сімя, рід, племя, класи, соціальна група, народності, нації, професійні спільноти, трудові колективи.

Етнос — стійка сукупність людей, що історично склалася на певній території, яка має загальні, відносно стабільні особливості мови, культури і психіки, а також усвідомлює свою єдність і відмінність від інших подібних утворень.

Етнос
Плем’я	Народність	Нація

У літературі немає чіткого визначення поняття «нація». Чимало вчених висловлюють сумнів щодо можливості дати більш-менш прийнятне визначення нації, посилаючись на виняткову складність, суперечливість і своєрідність цього феномену, зокрема на динамізм та неоднозначність специфічних ознак цієї історичної спільноти людей.

Нація – певна форма існування етносу, характерна для певного етапу історичного розвитку

Нація — (від латин, — плем'я, народ) це історична спільнота людей, яка має власну територію, мову, культуру, певний психологічний склад, самосвідомість та об'єднана економічними й політичними зв'язками.

Народність — це форма спільноти людей, яка історично виникає за родоплемінною спільністю і формується на певній території при натурально-господарчій діяльності у процесі злиття, консолідації різних племен завдяки створенню єдиної мови, культури, традицій, обрядів.

Пле́м'я— тип етнічної спільности людей, що об'єднані спільним походженням, мовою, вірою і звичаями, історичний тип етнічної спільноти, стадія еволюції Етносу, що ґрунтується на родових взаєминах та суспільному поділі праці, які визначають розрізненість племен за територією, мовою, культурою, організацією життєдіяльності.

Серед основних ознак нації, як правило, виділяють такі:

Ознаки нації

1) Спільність походження.

Практично всі націоналістичні рухи при визначенні нації звертають увагу на спільність походження як компонент ідентичності націй. Походження розуміється у двох напрямках -походження від поколінь, які проживали на тій самій території, і походження від поколінь, що розмовляли тією самою мовою. Ці два чинники можуть збігатися.

2) Спільність мови.

Власна мова часто вважається визначальною особливістю нації (незалежно від її комунікативного значення). У деяких випадках мова є винятковою для нації, і, можливо, основою національної ідентичності (наприклад баскська мова). В інших випадках національна мова також використовується іншими націями (характерна для нації, але не виняткова для неї, наприклад німецька мова). Деякі нації, такі як швейцарська нація, самоідентифікуються як багатомовні.

3) Спільність культури.

Більшість націй частково визначаються власною культурою. На відміну від мови, національна культура зазвичай є унікальною для нації, хоча й містить багато елементів, спільних з іншими націями. Національна культура теж увібрала в себе культурну спадщину попередніх поколінь.

4) Релігія також може розглядатися як національний чинник, хоча не всі націоналістичні рухи акцентують на цьому увагу. Релігія може бути привласненою, що робить її національною, але й може не бути винятковою. Наприклад, чимало націй визначають себе як католицькі, хоча безпосередньо релігія є універсалією. Інші релігії притаманні одній етнічній групі, зокрема іудаїзм.

Національна самосвідомість — сукупність соціальних, моральних, політичних, економічних, естетичних, релігійних, філософських поглядів, що характеризують зміст, рівень і особливості духовного розвитку націй.

Національний інтерес — сукупність потреб і прагнень народів тієї чи іншої держави створити необхідні для себе життєві умови, усвідомлення свого суверенітету, встановлення взаємних відносин з народами інших країн.

Запитання

Наведіть приклади національного інтересу українців.

Вивчаючи історію розвитку націй і народностей, виділяють такі процеси, як міжнаціональна диференціація і міжнаціональна інтеграція.

Міжнаціональна диференціація — це процес роз’єднання, розділення, протистояння різних націй, етносів, народів.

Міжнаціональна інтеграція — це процес поступового об’єднання різних етносів, народів і націй через сфери суспільного життя.

Причини міжнаціональної інтеграції

1. Неможливість держав жити ізольовано, що пов’язано з конкретними змінами в економіці практично всіх сучасних країн.

2. Економічний та політичний взаємозв’язок держав.

Прикладом міжнаціональної інтеграції в сучасному світі є країни Європи, об’єднані в Європейський Союз (ЄЄ).

Завдання

Наведіть інші приклади міжнаціональної інтеграції, які ви знаєте.

Формування націй почалося в XVI ст. та відбувається й у сьогоденні. Таким чином, нація являє собою надзвичайно складний динамічний організм, який перебуває в нескінченному русі та розвитку. Ті чи інші ознаки нації певною мірою «працюють» на різних етапах її розвитку. Так, на етапі становлення нації особливо важливу роль відіграють такі її ознаки, як територіально-мовні та економічна єдність. У ході подальшого розвитку, зокрема міграційних процесів, можливі відгалуження нації у вигляді діаспори; у цьому разі вже зазначені ознаки нації більше не відіграють такої суттєвої ролі, як у період її становлення. Посилюється значення різноманітних чинників, складових національної самосвідомості, зокрема таких видових ознак, як гуманістична спрямованість їхньої життєдіяльності та цивілізованість.

Коли територія держави збігається з територією проживання нації, то має місце «національна держава».

Нація разом із політичними, культурними релігійними групами є одним із важливих інститутів сучасного суспільства. Як соціальний інститут, на відміну від етнічної належності, нація поєднує людей не за ознакою їхньої кровної спорідненості або спільного проживання, яке значною мірою несе на собі відбиток їхньої природної спільності, а за ознакою історичної спільності, яка не може бути зведена до суто етнічних особливостей, хоч найчастіше й пов'язана з певним етносом.