- •Лекція 4. Санітарно-гігієнічні вимоги до кормів і годівлі тварин
- •1. Санітарно-гігієнічне значення нормованої та повноцінної годівлі тварин
- •2. Профілактика захворювань, пов’язаних із неповноцінністю кормів.
- •Вуглеводи
- •Мінеральні речовини
- •Токсико-мікологічний контроль кормів включає:
- •Амбарні шкідники
- •3. Санітарно-гігієнічні вимоги до кормоцехів, кормокухонь, обладнання та інвентарю.
- •4. Санітарно-гігієнічний контроль за заготівлею, зберіганням і якістю кормів.
- •Види кормів Перелік показників при сертифікації кормів
- •Якість кормів оцінюють за наступними показниками:
- •Для визначення якості кормів існують наступні методи:
- •Дієтична годівля
- •Класифікація раціонів (дієт):
- •Види голодування у тварин
- •При порушенні режиму:
Лекція 4. Санітарно-гігієнічні вимоги до кормів і годівлі тварин
План
-
Санітарно-гігієнічне значення нормованої і повноцінної годівлі тварин.
-
Профілактика хвороб, пов’язаних із неповноцінністю кормів.
-
Підготовка до годування. Санітарно-гігієнічні вимоги до кормоцехів, кормокухонь, обладнання та інвентарю.
-
Визначення якості кормів.
1. Санітарно-гігієнічне значення нормованої та повноцінної годівлі тварин
Через неповноцінну годівлю та низьку якість кормів – захворювання травного каналу серед усіх хвороб становить до 60 %.
В організмі тварин постійно відбувається обмін речовин, при якому поживні речовини корму перетворюються у речовини клітин організму (асиміляція), і в той же час відбувається розпад речовин живих клітин (дисиміляція). Тому потрібно постійно поповнювати організм поживними речовинами.
Шкідливі як недогодівля тварин, так і їх перегодівля.
При недогодівлі виникає дистрофія, затримується ріст і розвиток молодняка, знижується їх відтворна здатність і стійкість проти інфекційних та інших хвороб.
Надмірна годівля – також може викликати зниження продуктивності, її зміну, погіршити стан здоров'я.
При нормованій годівлі слід враховувати не лише загальну поживність раціону, а й повноцінність за наявністю у ньому всіх поживних речовин – білків, жирів, вуглеводів, мінеральних сполук, вітамінів.
Необхідно дотримуватись при годівлі чіткого розпорядку дня, не порушуючи при цьому часу й кратності годівлі, черговості згодовування кормів, чергування між годівлею та водонапуванням.
При введенні у раціони нових видів кормів потрібна поступова, а не різка їх зміна. Продуктивність самої корови багато в чому залежить від кількості і якості кормів. Недарма говорять, що у корови молоко "на язику". Тому потрібно знати, які корми ліпші у той чи інший період. У літній період використовують зелені корми: озимі посіви жита й пшениці, зелена маса сіяних злаків, бобові, трави пасовищ, кукурудза, суданка тощо. Як добавки з мінеральних речовин використовують кухонну сіль, крейду, кісткове борошно, кормові фосфати. У стійловий період добовий набір кормів молочної корови повинен бути таким: грубих кормів – до 20%, соковитих – до 50%, концентратів – до 30%, залежно від удоїв. Такий набір кормів забезпечує тварин найважливішими елементами харчування.
2. Профілактика захворювань, пов’язаних із неповноцінністю кормів.
Залежить від задоволення повної потреби тварин у білках, вуглеводах, жирах, мінеральних речовинах і вітамінах.
Білки
Білки складають важливу частину клітин і тканин організму тварин. Практично всі ферменти, гормони, імунні тіла складаються з білків. Обмін речовин, продуктивність, імунітет, реактивність організму забезпечуються білковими речовинами.
Єдиним джерелом білків для організму є їжа. Цінність протеїну залежить від його амінокислотного складу: замінних (які синтезуються організмом) та незамінних (надходять з їжею).
У разі недостатнього надходження в організм протеїну або незадовільної якості його порушується загальний обмін речовин, що призводить до виснаження тварин, сповільнюється більшість процесів пов'язаних з фізіологічною регенерацією, сперматогенезом, фагоцитоз, утворення антитіл. Нестача протеїну в раціонах вагітних тварин спричиняє недорозвиток (гіпотрофію) приплоду і зниження його життєздатності. Також це призводить до втрати внутрішнього клітинного білка, що призводить до порушення антитілоутворення.
При надлишку протеїну в раціоні та при дефіциті вуглеводів (зелені корми, коренебульбоплоди) це може призвести до тяжкого захворювання високопродуктивних молочних корів – ацетонемії.
Профілактика порушень білкового обміну полягає у правильному балансуванні раціонів.
Протеїн (білок корму) – це складний хімічний компонент, що складається із послідовно з'єднаних між собою пептидним зв'язком амінокислот. Це простий білок.
Протеїди – це складні білки: глюкопротеїди, ліпопротеїди, хромопротеїди, нуклеопротеїди.
Амінокислоти:
-
моноаміномонокарбонові;
-
моноамінодикарбонові;
-
диаміномонокарбонові;
-
сірковмісні;
-
оксиамінокислоти;
-
ароматичні;
-
гетероциклічні.
При складанні раціону для молочних корів слід стежити за цукрово-протеїновим співвідношенням. Воно має становити 0,8–1,5:1, тобто на 1г перетравного протеїну повинно припадати 0,8–1,5г цукру.