- •«Безпека життєдіяльності»
- •«Безпека життєдіяльності»
- •Місце практичних занять у структурі навчальної дисципліни
- •4. Тематичний план дисципліни
- •Зміст практичних занять та форма контролю
- •Практичне заняття № 1. Тема: ризик як фактор оцінки небезпеки середовища життєдіяльності людини Мета роботи:
- •Розробити заходи по запобіганню ризиків, особливо техногенного походження, згідно варіанту роботи;
- •Набути навичок практичного використання знань щодо мінімізації втрат майна та здоров’я і життя людей у зоні лиха.
- •Розробити заходи по запобіганню виникнення ризиків техногенного походження, згідно варіанту роботи;
- •Навчальний матеріал
- •Більш глибокий аналіз та оцінку ступеню ризику можна визначити, враховуючі наступні параметри:
- •За допомогою формули коефіцієнта нещасних випадків (Нв) можна визначити його значення на тисячу чи іншу кількість працюючих:
- •Контрольні питання
- •Практична робота №2 Тема: Безпека руху. Дорожньо – транспортні пригоди. Дорожньо – транспортний травматизм, перша медична допомога потерпілим.
- •Навчальний матеріал
- •Алгоритм 3. Переломи, перша медична допомога. Іммобілізація пошкоджених частин тіла
- •Алгоритм 3.1. Транспортна іммобілізація
- •Навчальний матеріал
- •Б. Ураження електричним струмом та блискавкою
- •Навчальний матеріал
- •Визначення основних понять і термінів:
- •Дії електричного струму в організмі людини.
- •Алгоритм першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом:
- •В. Утоплення
- •Навчальний матеріал
- •Визначення основних понять і термінів:
- •Головними ознаками "синього" утоплення є:
- •Практичне заняття № 4 тема: гострі отруєння, перша медична допомога
- •Нервова система
- •Основні ознаки і загрозливі для життя стани гострих отруєнь.
- •Нервова система
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 5. Принципи оцінки радіаційної обстановки. Виявлення радіаційної обстановки
- •Варіанти ситуаційних завдань
- •Р ис. 4.1 Схема зон радіактивного зараження місцевості після вибуху (викиду) радіактивних речовин
- •Навчальний матеріал
- •Розміри зон зараження місцевості наземного ядерного вибуху, км, в залежності від потужності вибуху (викиду р/р) та швидкості вітру
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на різний час після ядерного вибуху
- •Б. За даними розвідки (моніторингу)
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 6. Принципи оцінки хімічної обстановки
- •Навчальний матеріал
- •Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря.
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 6.1. Засоби та методи знезаражування
- •Навчальний матеріал
- •Начальник сзт
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 7. Засоби індивідуального захисту, захисні споруди та евакуаційні заходи.
- •Практична частина
- •Узагальнююча таблиця
- •Промислові протигази
- •Визначення розміру лицьової частини протигаза
- •Р ис.__ Респіратор р-1.
- •Промислові респіратори у-2к , рпг-67 та Ру-60м
- •2. Засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту
- •Практичне тренування щодо застосування зіз
- •Практична робота № 8. Тема: поведінка людини в екстремальних ситуаціях
- •Методологія екстремальних станів людини
- •Діаграма постраждалих які, не отримавши своєчасно допомогу - загинуть
- •Алгоритм розвитку екстремальних станів
- •Теми рефератів
- •Питання для підготовки до заліку з дисципліни “безпека життедіяльності”
- •Список рекомендованої літератури.
Навчальний матеріал
Прогнозування радіаційної обстановки проводиться з огляду на наслідки можливих аварій на ядерно небезпечних об’єктах на основі встановлених закономірностей залежності масштабів і характеру радіоактивного забруднення місцевості від виду ядерного об’єкту, можливої потужності вибуху чи викиду радіоактивних речовин з урахуванням метеорологічних умов (швидкості середнього вітру та його напрямку).
Зона радіоактивного зараження, це територія в межах якої відбулося розповсюдження радіоактивно зараженого повітря з рівнями радіації перевищуючими гранично допустимі.
Осередок радіоактивного зараження, це територія в межах якої відбулося ураження людей, домашніх тварин, та сільськогосподарських угідь.
визначити на карті (схемі) місцевості, отримані за розрахунками, зони зараження;– це масштаб і ступінь радіоактивного забруднення місцевості, що негативно впливає на людей та на роботу об'єктів господарювання, які перебувають у зонах радіоактивного зараження
Середнім вітром називається вітер, який за швидкістю і напрямом для всіх шарів атмосфери від поверхні землі до висоти підйому радіоактивних речовин є середнім.
Напрям середнього вітру вказується (визначається) азимутом у градусах.
Користуючись довідковими таблицями, визначаємо зони зараження, табл. 4.1:
-
точки з рівнем радіації 8 р/год., наносимо їх на карту чи схему місцевості і з’єднуємо блакитною лінією з врахуванням масштабу. Це буде зовнішня межа зони А (зони помірного зараження місцевості);
-
точки з рівнем радіації 80 р/год., з’єднуємо зеленою лінією, це зовнішня межа зони Б (зони сильного зараження місцевості);
-
точки з рівнем радіації 240 р/год. з’єднують коричневою лінією, Це зовнішня межа зони В (зони небезпечного зараження місцевості);
-
точки з рівнем радіації 800 р/год. - чорною лінією, це зовнішня межа зони Г (зони надзвичайно небезпечного зараження місцевості).
Розміри зон зараження місцевості наземного ядерного вибуху, км, в залежності від потужності вибуху (викиду р/р) та швидкості вітру
Довідкова таблиця 4.1.
Потужність вибуху, q - кт |
Швидкість середнього вітру, W - м/год |
Розміри зон зараження, км |
|||||||
А |
Б |
В |
Г |
||||||
L |
b |
L |
b |
L |
b |
L |
b |
||
1 |
10 |
11 |
2,1 |
4,6 |
1 |
2,8 |
0,6 |
1,4 |
0,3 |
|
25 |
15 |
2,8 |
5,3 |
1 |
2,7 |
0,6 |
1,2 |
0,2 |
|
50 |
19 |
2,6 |
5,2 |
0,9 |
2,4 |
0,5 |
1,1 |
0,2 |
|
75 |
20 |
2,6 |
4,9 |
0,8 |
2,2 |
0,5 |
1,1 |
0,2 |
10 |
10 |
30 |
4,6 |
13 |
2,3 |
8,5 |
1,5 |
5 |
0,8 |
|
25 |
43 |
5,7 |
17 |
2,5 |
9,9 |
1,5 |
4,9 |
0,8 |
|
50 |
54 |
6,4 |
19 |
2,5 |
9,7 |
1,4 |
4,3 |
0,7 |
|
75 |
61 |
6,7 |
18 |
2,3 |
9,2 |
1,3 |
4 |
0,7 |
|
100 |
65 |
6,6 |
17 |
2,2 |
8,4 |
1,3 |
3,7 |
0,6 |
20 |
10 |
42 |
5,8 |
18 |
2,9 |
12 |
2 |
6,8 |
1,1 |
|
25 |
58 |
7.2 |
24 |
3,3 |
14 |
1,9 |
6,6 |
1,1 |
|
50 |
74 |
8,3 |
27 |
3,3 |
14 |
1,9 |
6,5 |
1 |
|
75 |
83 |
8,7 |
26 |
3,2 |
14 |
1,8 |
5,8 |
0,9 |
|
100 |
90 |
8,9 |
26 |
3,1 |
13 |
.1,7 |
5,7 |
0,9 |
50 |
10 |
62 |
7,8 |
27 |
4 |
18 |
2,8 |
11 |
1,7 |
|
25 |
87 |
9,9 |
36 |
4,7 |
23 |
3 |
12 |
1,7 |
|
50 |
111 |
11 |
43 |
4,7 |
23 |
3 |
12 |
1,5 |
|
75 |
126 |
12 |
45 |
4,7 |
23 |
2,8 |
11 |
1,4 |
|
100 |
137 |
13 |
44 |
4,7 |
23 |
2,6 |
9,5 |
1,3 |
100 |
10 |
83 |
10 |
36 |
5,1 |
24 |
3,6 |
15 |
2,2 |
|
25 |
116 |
12 |
49 |
6,1 |
31 |
4 |
18 |
2,2 |
|
50 |
150 |
14 |
60 |
6,4 |
35 |
3,9 |
17 |
2 |
|
75 |
175 |
15 |
64 |
6,3 |
35 |
3,8 |
17 |
1,9 |
|
100 |
188 |
16 |
65 |
6,3 |
34 |
3,6 |
15 |
1,8 |
200 |
25 |
157 |
15 |
67 |
7,8 |
43 |
5,3 |
26 |
2,8 |
|
50 |
200 |
18 |
83 |
8,4 |
50 |
5,3 |
26 |
2,7 |
|
75 |
233 |
20 |
90 |
8,4 |
50 |
5,3 |
25 |
2,6 |
|
100 |
255 |
21 |
94 |
8,4 |
50 |
5 |
24 |
2,5 |
500 |
25 |
321 |
21 |
100 |
10 |
65 |
7,4 |
41 |
4,3 |
|
50 |
300 |
25 |
125 |
12 |
78 |
7,7 |
42 |
4,3 |
|
75 |
346 |
27 |
140 |
12 |
83 |
7,7 |
39 |
4 |
|
100 |
382 |
29 |
149 |
12 |
83 |
7,7 |
41 |
3,8 |
1000 |
25 |
309 |
26 |
135 |
13 |
89 |
9,5 |
55 |
5,7 |
|
50 |
402 |
31 |
170 |
15 |
109 |
10 |
61 |
5,6 |
|
75 |
466 |
34 |
192 |
16 |
118 |
10' |
60 |
5,6 |
|
100 |
516 |
36 |
207 |
16 |
122 |
10 |
58 |
5,2 |
2000 |
50 |
538 |
39 |
231 |
19 |
149 |
13 |
88 |
7,3 |
|
75 |
626 |
43 |
262 |
21 |
165 |
13 |
91 |
7,5 |
|
100 |
694 |
46 |
285 |
21 |
174 |
13 |
92 |
7,3 |
5000 |
50 |
772 |
52 |
343 |
27 |
225 |
19 |
138 |
11 |
|
75 |
920 |
58 |
393 |
29 |
253 |
20 |
149 |
10 |
|
100 |
1035 |
62 |
430 |
30 |
270 |
20 |
153 |
11 |
Примітка. L — довжина зони зараження; b — максимальна ширина цієї зони