- •Наша зірка — Сонце
- •Будова Сонця
- •Енергія Сонця
- •Сонячна Активність
- •Пік сонячної активності припаде на 2012 рік
- •Вплив Сонячної активності на людину
- •Сонячне затемнення
- •Види затемнень Сонця
- •Деякі затемнення Сонця
- •Список найтриваліших затемнень Сонця від 1 року н. E. До 3000 р. Н. E. Повне затемнення Сонця
- •Кільцеподібне затемнення Сонця
- •Часткове затемнення Сонця
- •Сонячний Вітер Виникнення ударних хвиль при дії сонячного вітру на міжзоряне середовище.
- •Характеристики
- •Повільний сонячний вітер
- •Швидкий сонячний вітер
- •Високошвидкісні потоки
- •Дальність вітру
- •Феномени, породжені сонячним вітром
- •Сонячний вітер і тиск світла
- •Історія досліджень
- •Магнітні бурі та сонячні спалахи
- •Каррінгтонська подія
- •Опис події
- •Сонячні спалахи
- •Оптичний діапазон
- •Рентгенівській діапазон
- •Причини виникнення
- •Коронас — ф
- •Завдання кf Коронас-ф
- •Учасники експерименту:
- •Склад наукової апаратури:
- •Експлуатація
- •Висновок:
- •Використана література:
- •Та Інтернет ресурси:
Завдання кf Коронас-ф
Супутник наукового призначення для дослідження активності Сонця. Супутник АУОС-СМ-КФ був виведений на орбіту 31 липня 2001 ракетою-носієм "Циклон" з космодрому "Плесецьк". Створювався на базі уніфікованої космічної платформи АУОС-СМ розробки ДП «КБ "Південне". Наукова інформація приймалася наземними засобами ІЗМІРАН в г.Троіцке (РФ) і в м. Нойштреліце (Німеччина). Призначений для проведення комплексних наукових експериментів з дослідження активності Сонця (проект "Коронас-Ф"):
-
Дослідження динаміки сонячних спалахів різних типів;
-
Визначення параметрів струмового шару, оцінки ролі теплових і нетеплових процесів, прискорених електронів і протонів;
-
Вивчення еволюції активної області Сонця в перед-спалахової та після-спалахової фазах;
-
Безперервні спостереження великомасштабної структури спокійній корони Сонця і еволюції корональний дірок;
-
Дослідження внутрішньої будови і динаміки стану Сонця, включаючи обертання його внутрішніх шарів за спостереженнями коливань Сонця;
-
Дослідження переносу енергії з надр Сонця до його поверхні, накопичення енергії у верхній атмосфері, а також її виділення під час сонячних нестаціонарних явищ;
-
Вивчення потужних динамічних процесів активного Сонця (сонячні плями, спалахи, викиди плазми) з метою створення теорій і методів прогнозування цих явищ;
-
Вивчення характеристик сонячних космічних променів (КЛ), прискорених у процесах сонячних спалахів та інших активних явищ, умов їх виходу, поширення в міжпланетному магнітному полі та впливу на магнітосферу Землі;
-
Сейсмологія надр Сонця на основі спостережень глобальних коливань (осциляцій).
Вчених особливо цікавлять такі питання: дослідження динаміки сонячних спалахів різних типів; визначення параметрів сонячної плазми, локалізація області енерговиділення і прискорення частинок; з'ясування механізму спалаху, зокрема, визначення параметрів струмового шару, оцінка ролі теплових і нетеплових процесів, прискорених електронів і протонів; вивчення еволюції активної області у сонячній перед-спалаховій і після-спалаховій фазах, пошук струмових шарів і провісників спалахів; визначення фізичних параметрів плазми активної області; з'ясування механізмів нагрівання; безперервні спостереження великомасштабної структури спокійній корони і еволюції «коронарних дір»; визначення параметрів плазми в області переходу корони в сонячний вітер; дослідження внутрішньої будови і динаміки Сонця, включаючи обертання його внутрішніх шарів, за спостереженнями коливань поверхні Сонця; дослідження варіацій потоків короткохвильового і корпускулярної випромінювань Сонця на фазі максимуму 11-річного циклу активності з метою накопичення експериментальних даних, необхідних для розвитку методів прогнозування явищ сонячної активності та їх впливу на магнітосферу і іоносферу Землі.
Апаратура КА складається з трьох основних груп наукових приладів, велика частина яких (9 з 14) вже експлуатувалася на супутнику «Коронас-І»:
-
прилади рентгенівського діапазону для побудови монохроматичних зображень активних областей на Сонце з просторовим дозволом порядку 1 "в лініях високо іонізоване атомів Fe, Mg, K, Ar, Ca, Si, Ni;
-
прилади для вимірювання потоків і поляризації електромагнітного випромінювання (ЕМВ) активних областей і спалахів від гамма-до радіочастот;
-
прилади для дослідження сонячних корпускулярних потоків (спектри та потоки електронів, протонів, нейтронів, гамма-квантів).
П'ять приладів мають кращі характеристики, ніж досягнуті у світі на цей час, інші виконані на сучасному світовому рівні. Перелік наукової апаратури КА «Коронас-Ф» із зазначенням вирішуваних завдань, організацій-розробників і наукових керівників наведено в таблиці.
На жаль, через нестачу коштів польські колеги з Центру космічних досліджень у Варшаві не встигли зробити для «Коронас-Ф» прилад - Сонячний радіоспектрометр Сорс на діапазон 0.1-30 МГц. Він призначався для дослідження сонячних радіовсплесків II, III, IV типів, їх динаміки і тонкої структури, а також діагностики іоносферної плазми. Попередники Сорс успішно працювали на декількох супутниках серії «Інтеркосмос» і на КА «Коронас-І». Керівниками цієї розробки були д.ф.-м.н. З. Клосс (ЦКІ ПАН, Варшава) і д.ф.-м.н. С. А. Пулінец (ІЗМІРАН).
Для збору інформації з наукової апаратури, її запам'ятовування і відтворення для передачі по радіоканалу на КА встановлена мікрокомп'ютерних Система збору наукової інформації ССНІ. Ця ж система приймає команди Наукового центру управління польотом, виконує їх в заданий час або передає на виконання приладів. До складу ССНІ входять центральний накопичувальний блок, командних радіоліній і набір телеметричних передавачів. Опитування 16 цифрових джерел зі швидкістю 32768 Гц, частота виведення інформації - 1 Мбіт / с. Аналогічна система розробки ІЗМІРАН протягом 7 років безвідмовно працювала на КА «Коронас-І».
Прийом інформації з супутника забезпечується прийомним центром у Нойштреліце (Німеччина, за угодою з астрофізичного інституту Потсдама) і прийомним пунктом ІЗМІРАН. Обробка даних виконується у Російсько-німецькому комп'ютерному офісі з використанням суперкомп'ютера CONVEX.
Проект має світове значення за складом розв'язуваних завдань. Комплексні спостереження активності Сонця із супутника "Коронас-Ф" дозволили отримати нові знання про внутрішню будову Сонця, його активності поблизу максимуму сонячного циклу, краще зрозуміти сонячно-земних зв'язків та механізми впливу сонячної активності на навколоземний космічний простір і земну атмосферу.