- •Технічне завдання
- •1.1. Призначення програмного продукту
- •1.2. Функціональні вимоги
- •1.3. Структура бази даних
- •1.4. Кваліфікаційні вимоги
- •1.5. Вимоги до умов експлуатації
- •2. Керівництво програміста
- •2.1. Структура програмного продукту
- •2.2. Опис візуальних компонентів зв’язку з базою даних
- •2.3. Склад використаних стандартних компонентів
- •2.4. Тестування програмного засобу
- •3. Керівництво користувача
- •Висновки
- •Перелік використаних джерел та літератури
- •Програмний код
ВСТУП
Візуальне (від лат. vіsualіs - зоровий) програмування передбачає створення додатків за допомогою наочних засобів. При цьому програміст не створює текст програми, а показує, що повинне вийти в результаті. Текст програми генерується автоматично за допомогою візуального прототипу. Візуальне програмування ґрунтується на об'єктно-орієнтованному програмуванні й OLE-технології або подібних їй технологіях.
Це дозволяє професіоналам проектувати й розробляти більші програмні комплекси швидше. Для непрофесіоналів візуальне програмування дозволяє зосередитися на сутності завдання предметної області (її об'єктах, відносинах між ними, поводженні об'єктів або їхньому стані), абстрагуючись від особливостей реалізації в кожному конкретному діалекті мови програмування.
Візуальне програмування, безперечно, має достоїнство наочного подання інформації й набагато краще відповідає природі людського сприйняття, чим методи традиційного, текстового програмування. Однак практично всі візуальні засоби мають потребу в доповненні функціями, які не можуть бути представлені у вигляді графічних конструкцій і вимагають текстового вираження. Візуальні засоби доповнюються спеціальними скриптами, написаними на різних мовах програмування.
Досвід програмування показує, що будь-який методичний підхід в технології програмування не повинен застосовуватися сліпо з ігноруванням інших підходів. Це відноситься і до об'єктно-орієнтованого підходу. Існує ряд типових проблем, для яких його корисність найбільш очевидна, до таких проблем відносяться, зокрема, завдання імітаційного моделювання, програмування діалогів з користувачем. Існують і завдання, в яких застосування об'єктного підходу ні до чого, окрім зайвих витрат праці, не приведе. У зв'язку з цим найбільшого поширення набули об'єктно-орієнтовані мови програмування, що дозволяють поєднувати об'єктний підхід з іншими методологіями. Найбільш використовуваними в даний час об'єктно-орієнтованими мовами є Паскаль з об'єктами і С++, причому найбільш розвинені засоби для роботи з об'єктами містяться саме в С++. Практично всі об'єктно-орієнтовані мови програмування є мовами, що розвиваються, їх стандарти регулярно уточнюються і розширюються. Наслідком цього розвитку є неминучі відмінності у вхідних мовах компіляторів різних систем програмування. Найбільш поширеними в даний час є системи програмування Microsoft C++, Microsoft Visual C++ і системи програмування фірми Borland.
Метою курсової роботи є програмна реалізація функціональної задачі «Організаційна структура коледжу», яка задача є складовою частиною програмного продукту «Коледж 2011». Задача полягає в формуванні взаємопов’язаних електронних реєстрів відділень, спеціальностей та академічних груп коледжу з урахуванням їх підпорядкування. Ця стуктура даних є основою для розв’язання інших технологічних задач, пов’язаних з навчальною діяльністю коледжу.
Предметом дослідження курсової роботи є сучасні технології розробки програмних засобів відповідно до діючих стандартів.
Курсова робота виконана із використанням інтегрованого середовища швидкої розробки програмних засобів (RAD – Rapid Application Development) Delphi 7, бібліотеки візуальних компонентів VCL (Visual Components Library), СКБД Excess із застосуванням інструментальних засобів візуального програмування.
-
Технічне завдання
1.1. Призначення програмного продукту
Функціональна задача «Організаційна структура коледжу» програмного продукту «Коледж 2011» здійснює формування взаємопов’язаних реєстрів навчальних відділень, спеціальностей, академічних гру з урахуванням їх підпорядкованості.
В реєстрах здійснюються типові технологічні операції введення, редагування, видалення, сортування даних. Для їх збереження використовується база даних MS Access.
Задача створення бази даних організаційної структури коледжу є початковим етапом розв’язання практично всіх функціональних задач автоматизації навчального процесу. Тому доцільною є її реалізація як автономного програмного продукту для подальшого доповнення інишими задачами. Саме це демонструється на прикладі програмного продукут «Коледж 2011».
1.2. Функціональні вимоги
Функціональна задача «Організаційна структура коледжу» реалізує наступні функції:
-
Організація зв’язку з базою даних в процесі роботи проекту.
-
Формування реєстру відділень коледжу: введення, редагування, видалення найменувань відділень.
-
Формування реєстру спеціальностей коледжу: введення, редагування, видалення даних, організація зв’язку з таблицею відділень.
-
Формування реєстру академічних груп коледжу: введення, редагування, видалення даних, організація зв’язку з таблицею спеціальностей, автоматичне утворення назв груп, що складаються з скороченої назви (абревіатури) спеціальності, номерів курсу та групи.
Операція видалення даних з реєстрів супроводжується контролем цілісності бази даних – вона скасовується в разі наявності даних у підлеглих реєстрах.
Доступ до виконання окремих задач визначається самим програмним засобом в залежності від наявності, коректності та достатності вхідних даних.
1.3. Структура бази даних
Реєстри організаційної структури коледжу зберігаються в базі даних, створеною заздалегідь засобами Microsoft Access. Зв'язок з базою даних здійснюється в автоматично під час запуску проекту на виконання.
База даних містить три таблиці (рис.1.).
Рис.1. Склад таблиць бази даних
Структури таблиць описані в табл.1-3.
Таблиця 1
Структура таблиці «Відділення»
№ |
Поле |
Характеристика |
1 |
Код_відділення |
Лічильник: ключове поле |
2 |
Назва_відділення |
Текстовий формат |
Таблиця 2
Структура таблиці «Спеціальності»
№ |
Поле |
Характеристика |
1 |
Код_спеціальності |
Лічильник: ключове поле |
2 |
Код_відділення |
Підстановка коду відділення |
3 |
Назва_спеціальності |
Текстовий формат |
4 |
Абревіатура |
Текстовий формат |
5 |
Шифр |
Текстовий формат |
Таблиця 3
Структура таблиці «Групи»
№ |
Поле |
Характеристика |
1 |
Код_групи |
Лічильник: ключове поле |
2 |
Код_спеціальності |
Підстановка коду спеціальності |
3 |
Курс |
Текстовий формат |
4 |
Група |
Текстовий формат |
Схема зв’язків між таблицями-реєстрами представлена на рис.2.
Рис.2. Схема зв’язків між таблицями-реєстрами