МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Маріупольський державний гуманітарний університет

Історичний факультет

Кафедра філософії та соціології

Затверджую

Декан історичного факультету

______________________ 2007 р.

Програма навчальної дисципліни

ФІЛОСОФІЯ

(за вимогами кредитно-модульної системи)

Маріуполь – 2007

УДК

ББК

Філософія. Програма навчальної дисципліни. – Маріуполь: МДГУ, 2007. – с.

Розробники: доктор філософських наук, професор кафедри філософії та соціології Оленіч Т.С., кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та соціології Янковський С.В.

Рецензенти:

Затверджено вченою радою МДГУ

Протокол № від

© Оленіч Т.С., 2007

© Янковський С.В., 2007

© МДГУ, 2007

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

«ФІЛОСОФІЯ»

(за вимогами ECTS)

ОПИС ПРЕДМЕТА навчальної дисципліни

Предмет:

Курс: ІІ Підготовка бакалаврів	Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів ECTS: 3 Модулів: 3 + модульне дослдіження Змістовних модулів: 3 Загальна кількість годин: 108 Тижневих годин: 3	міжфак бакалавр	Обов’язкова Рік підготовки: ІІ семестр ІІ, ІІІ Лекції: 28 годин Семінари: 18 годин Самостійна робота: 62 години Вид контролю: іспит

Мета: набуття студентами знань про генезис, розвиток і зазначення філософських ідей у всесвітній культурі, знайомство із сучасною філософією, опанування філософськими методами, аналізом та вирішенням філософських проблем сучасності; формуванні світогляду, свідомості та самосвідомості студентів.

Програма

Вступ.

Курс філософії складеться з трьох модулів.

Мета вивчення курсу: набуття студентами знань про генезис, розвиток і зазначення філософських ідей у всесвітній культурі, знайомство із сучасною філософією, опанування філософськими методами, аналізом та вирішенням філософських проблем сучасності; формуванні світогляду, свідомості та самосвідомості студентів.

Завдання курсу: відтворення генезису та специфіки філософії, змісту філософських ідей у Стародавній Греції, середньовічній Європі, в епоху Нового та Новітнього часу, а також вирішення філософських проблем буття, суспільства, людини та теорії пізнання на сучасному рівні.

Після вивчення курсу філософії студент повинен:

Знати:

• Історичні типи філософії, основні парадигми філософствування;

• Основні галузі філософського знання (онтологія, гносеологія, логіка, філософська антропологія, етика, естетика, соціальна філософія);

• Основні форми буття і сутність діалектики;

• Походження свідомості, форми і структура свідомості;

• Шляхи пізнання світу, функціонування знання в сучасному інформаційному просторі, особливості взаємозв’язку науки, техніки з сучасними соціальними і етичними проблемами;

• Форми суспільної свідомості, їх взаємозв’язок;

• Умови формування особистості, її свобода, відповідальність за збереження життя, природи, культури.

Вміти:

• Обґрунтувати свою світоглядну та громадянську позицію;

• Застосувати одержані знання про вирішення професійних завдань, при розробці соціальних та екологічних проектів, організації між людських відносин;

• Науково аналізувати соціально значущі проблеми й процеси, факти і явища суспільного життя; розуміти і об’єктивно оцінювати досягнення культури, пояснювати феномен культури та цивілізації;

• Володіти методологією і методами пізнання, творчої діяльності;

• Здатність до діалогу як засобу вирішення соціальних і етичних проблем, досягнення консенсусу.

Вважається, що кращою формою передачі знань є лекція, однак ці знання повинні бути ще і засвоєні. В лекції необхідно вказати напрямок, інформаційний вектор у якому слід вести самостійний пошук, однак це зовсім не виключає можливостей виходу за межи інформаційного поля, означеного в лекції.

Сучасний процес навчання - це не тільки передача знань від викладача студенту, але і процес взаємодії першого і другого в засвоєнні різних сторін досліджуваного предмету, що особливо стосується системи суспільних наук. Важливою формою засвоєння матеріалу, пробудження інтересу до вивчення основ філософії є вміння вести самостійний пошук знань з того чи іншого питання. Ставити проблему та намагатися знайти шляхи їх рішення повинні саме практичні заняття.

До кожного семінару приводиться примірний список рекомендованої літератури, однак не викличе заперечень будь-яка додаткова література, статі з наукових журналів, періодичних видань.

Під час семінару студенти уважно слухають виступи, доповіді, готують (записують) питання, що збираються задавати, готують і уточнюють свої доповнення. Не зайвим буде конспектування цікавих доповідей. На кожний виступ доповідача рекомендується надавати рецензію. В рецензії слід зазначити позитивні моменти, логіку викладання, чіткість висновків і т. ін., необхідно звернути увагу на недоліки, запропонувати свою оцінку відповіді. Якісна рецензія може бути зарахована як відповідь, за яку студент також отримує оцінку.

Загальний обсяг годин для вивчення філософії складає – 108 годин. З них – 46 годин – аудиторні заняття, 62 – самостійна робота студентів.

Формою підсумкового контролю знань студентів є іспит.

Основними формами навчання є лекції, семінарські заняття та самостійна робота студентів. Контроль за рівнем підготовки студентів здійснюватиметься як:

• поточний (перевірка знань на семінарах, тестах та самостійних домашніх роботах у вигляді рефератів, самостійно проведених соціологічних дослідженнях),

• проміжний (модульна контрольна робота),

• у разі невиконання програми - семестровий (у вигляді іспиту)

Навчальна програма розрахована на студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр».

Програма побудована за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджена з примірною структурою навчального курсу, рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною Системою.

Згідно з ECTS шкала оцінювання результатів вивчення даної дисципліни складає:

• 100 – 90 – відмінно (А)

• 89 – 75 – добре (ВС)

• 74 – 60 – задовільно (ДЕ)

• 59 – 35 – незадовільно, з правом перескладання у семестровому контролі (F),

• 34 - 0 – незадовільно, без права перескладання – повторне проходження курсу (Fх).