Тема 9. Фінансова діяльність підприємства. Основні фінансові результати
-
Фінанси підприємства. Грошові фонди, джерела формування, напрями використання
Фінанси підприємства – це сукупність економічні відносини, пов’язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням грошових фондів суб’єктів господарювання.
До основних складових фінансових відносин можна віднести: формування статутного фонду підприємства (надходження пайових внесків, випуск акцій); утворення та розподіл доходів, прибутку (проведення розрахунків з постачальниками, покупцями); сплату податків та інших обов’язкових платежів, надходження субсидій, дотацій з бюджетів різних рівнів; одержання і погашення кредитів, сплату страхових внесків, отримання страхових відшкодувань; розміщення і зберігання коштів у кредитно-банківській системі, на фондовому ринку, інвестування та одержання доходів; внутрішньовиробничий розподіл грошових коштів (виплату заробітної плати, відшкодування вартості спожитих основних та оборотних фондів, формування резервів, сплату дивідендів) тощо.
Фінансова діяльність підприємства нерозривно пов’язана з виробничою діяльністю, оскільки будь-яка господарська операція опосередковується фінансовими потоками (здійсненням витрат або надходженнями грошових коштів). Головними завданнями фінансової діяльності є: належне фінансове забезпечення підприємства, формування достатнього обсягу фінансових; забезпечення максимальної дохідності капіталу, що знаходиться у розпорядження; підтримка фінансової стійкості та платоспроможності; підтримка інвестиційної привабливості.
Реалізуючи означені завдання, підприємство використовує фінансові ресурси – кошти, які знаходяться у його розпорядженні (рис. 9. 1). Складовою фінансових ресурсів є грошові фонди – кошти, що мають цільове призначення. Наприклад, зі статутного фонду здійснюється інвестування в основні та оборотні фонди. Фонд оплати праці використовується для виплати заробітної плати, амортизаційний фонд – для відтворення основного капіталу, резервний фонд – для покриття збитків, подолання тимчасових фінансових ускладнень. Кошти у нефондовій формі обслуговують фінансові зобов’язання підприємства перед банками, страховими компаніями, бюджетом.
Рис. 9.1. Структура фінансових ресурсів підприємства
Основними джерелами утворення фінансових ресурсів є:
власні кошти – статутний фонд, валовий дохід та прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від використання та продажу активів підприємства. Фінансування за рахунок власних коштів має низку переваг, а саме: простоту прийняття рішень (усередині підприємства), економію на сплаті позикових процентів, збереження фінансової стійкості та платоспроможності. Водночас обмеженість власних коштів змушує вдаватися і до інших джерел фінансування;
залучені кошти – кошти, які є власним капіталом (надходження від емісії акцій тощо) та борговим фінансуванням, що передбачає повернення залучених коштів (позики, кредити, емісія облігацій, використання кредиторської заборгованості).
Вибір конкретного джерела залучених коштів залежить від співвідношення отриманої вигоди та можливих ризиків. Так, проведення емісії акцій та похідних цінних паперів (деривативів, варантів) дозволяє збільшити власний капітал, зміцнити фінансове становище підприємства лише за умов його інвестиційної привабливості. До того ж, здійснення емісії потребує значних витрат. Боргове фінансування, розширюючи фінансові можливості, призводить до зниження фінансової стійкості підприємства, підвищує ризик неплатоспроможності. Залучення позикових фінансових ресурсів відбувається на платній основі та є складною процедурою (необхідність внесення застави, надання гарантій, контроль цільового використання з боку позикодавця). Фінансові ресурси від бюджетів різних рівнів, концернів, галузевих структур, асоціацій надаються на безоплатній, безповоротній основі, але освоєння таких коштів жорстко контролюється суб’єктом, який їх надав.
Структура формування фінансових ресурсів суттєво впливає на показники роботи підприємства. Висока питома вага власних коштів підвищує фінансову стійкість та платоспроможність. Якщо у структурі фінансування підвищується частка залучених коштів, підприємство потребує додаткових коштів на сплату відсотків по кредитах, дивідендів на акції, доходів на облігації. Це зменшує ліквідність підприємства, сприяє появі додаткових фінансових ризиків.