- •Розділ 1. Аналіз тексту щодо розкриття теми
- •Запитання і завдання
- •Кіссінджер: шанс на створення нового світового порядку
- •Нафтопереробними готуються до реконструкції
- •Вагони метро: вчора – мрія, сьогодні – реальність
- •Хмельницька міська “Просвіта” видала двадцяту книжку
- •Влада допоможе людям
- •Прогнозують збільшення жертв работоргівлі
- •Мета – вирішити світові енергетичні проблеми
- •Сміття може стати джерелом тепла і світла
- •Японці вивели неотруйну рибу фугу
- •У Києві пройшов чемпіонат з рибної ловлі серед інвалідів
- •Чи буде в нас американський міст?
- •Підприємців Рівного вчили вести бізнес
- •До Києва з Нью-Йорка доставлено колекцію творів мистецтва, передану донькою Гетьмана Скоропадського
- •Короткотермінові гранти
- •Оформлення сторінки
- •Опішня – культурний осередок Полтавщини
- •Методи фактологічного аналізу
- •Запитання і завдання
- •Зробімо нашу державу українською
- •Вітер з Марселя. Відкрито виставку Юрка Салиги “Марсель і марсельці”
- •Презентація збірника про Марію Примаченко
- •Свято бруду та напоїв
- •Луцький аеропорт вже не має переваг над Івано-Франківським
- •На Волині була спроба “прихватизувати” Оконські джерела
- •Вечеря у американського Посла
- •Долар на міжбанку трохи додав
- •Депутати знову ділитимуть “грипозний” мільярд
- •Гендиректора Дніпропетровського метзаводу оголосили у розшук
- •Імпорт авто в Україну зменшився в 6 разів
- •Тема 1. Основні форми абстрактного мислення
- •1.1. Поняття. Логічні операції з поняттями.
- •Запитання і завдання
- •1. 2. Складання плану та створення типологічної класифікації
- •Запитання і завдання
- •1.3. Судження як форма абстрактного мислення
- •Запитання і завдання
- •1.4. Умовивід як форма абстрактного мислення
- •Запитання і завдання
- •Тема 2. Основні закони логіки
- •Запитання і завдання
- •Тема 3. Побудова аргументації
- •Запитання і завдання
- •Завдання 2. З’ясувати, чи правильні ці доведення
- •Тема 4. Критерії логічного аналізу тексту
- •Запитання і завдання
- •Оголошення
- •Тема 5. Типові логічні помилки у тексті
- •Запитання і завдання
- •Розділ 4. Робота редактора над заголовками
- •Запитання і завдання
- •Розділ 5. Аналіз використання термінів
- •Тема 1. Основні напрямки термінознавства
- •Запитання і завдання
- •Тема 2. Місце терміну в лексичному складі української мови
- •Запитання і завдання
- •Тема 3. Шляхи формування термінологічної системи
- •Понад 70 відсотків термінів у різних терміносистемах – це словосполучення: земельна рента, гостре шлункове захворювання.
- •Запитання і завдання
- •Тема 4. Історія формування української термінологічної системи
- •Запитання і завдання
- •Тема 5. Інтернаціональні морфеми
- •Запитання і завдання
- •Тема 6. Терміни у тексті
- •Запитання і завдання
- •Тема 7. Термін у словнику
- •Запитання і завдання
- •2. Адстрат (термін н. Бартолі) – сукупність рис мовної системи, які з’явилися внаслідок впливу однієї мови на іншу в умовах тривалого співіснування і контактів сусідніх народів.
- •Тема 8. Робота редактора над текстом, що містить терміни
- •Запитання і завдання
- •Завдання 6. Написати текст із 10-12 речень з уживанням поданих термінів
- •Газета, газетне видання, рекламне видання, аркушеве видання, журнальне видання, плакат.
- •Завдання 7. Визначити тип тексту. Проаналізувати тексти у аспекті доречності вживання спеціальної термінології. Внести, якщо потрібно, правки
- •Розділ 6. Редагування стилю
- •Запитання і завдання
- •Розділ 7. Редагування мови
- •Тема 1. Норми сучасної української мови
- •Запитання і завдання
- •Тема 2. Особливості роботи редактора над мовою навчальної та наукової літератури
- •Запитання і завдання
- •Рекомендована література Навчальні видання
- •Іваницький р. В, Кияк т. Р. П’ятимовний тлумачний словник з інформатики. – к., 1995.
- •Алгоритм аналізу газетно-журнальної публікації
- •Загальна схема редакторського аналізу матеріалу
Розділ 7. Редагування мови
Тема 1. Норми сучасної української мови
Сучасна українська літературна мова має чітко визначені норми: орфоепічні, орфографічні, морфологічні, лексичні, стилістичні, фразеологічні, синтаксичні. Знання правил літературної мови та дотримання її норм є обов’язковою кваліфікаційною вимогою до редактора.
Орфоепічні норми (норми вимови), важливі для усного мовлення, особливої актуальності набувають при редагуванні радіо- та телематеріалів. Відхилення від норм літературної вимови іноді може спотворити інформацію, викликати негативне ставлення аудиторії до особистості ведучого, зіпсувати імідж радіо- чи телеканалу. Тому перед тим, як диктори подадуть повідомлення в прямому ефірі, редактори радіо й телебачення повинні належним чином їх відредагувати – поставити наголоси, відобразити графічно в потрібних місцях паузи, подати транскрипцію чужомовних слів. Незамінним помічником редактора є орфоепічний словник.
Орфографічні норми важливі для друкованих засобів масової комунікації та усіх текстових видань. Орфографічні норми української мови регламентуються четвертим українським правописом, на основі якого розроблено орфографічний словник. Редактор повинен завжди перевіряти сумнівні випадки правопису за словником, оскільки правила не завжди враховують усі мовні реалії, а тому мають винятки. У випадку відсутності слова в орфографічному словнику контроль орфографічної правильності його написання слід здійснювати за правилами орфографії.
Діаспорні орфографічні словники в багатьох позиціях суперечать прийнятим нормам четвертого правопису, тому користуватися ними редакторові небажано.
Зараз готується до затвердження наступний (п'ятий) правопис, і хоча він ще не набув чинності, деякі видання здійснюються з урахуванням запропонованих ним змін. Саме тому зустрічаємо написання скіфи – скіти, міф – міт тощо. Особливо прикрим є те, що за різними правописними системами паралельно друкується навчальна література. Виникає плутанина, розуміння обов’язковості норм зникає, внаслідок цього поширюються мовні покручі.
Навчальна література, друковані засоби масової інформації завжди виступали як беззаперечний авторитет літературної мови для пересічного читача. Тому редактор і коректор повинні надзвичайно уважно ставитись до орфографічної правильності матеріалів і, уважно слідкуючи за змінами в правописі, не поспішати з їх втіленням.
Морфологічні норми регламентують особливості творення слів української мови.
Морфеми при відмінюванні допускають такі явища:
-
чергування голосних і приголосних в основах слів (річ – речі, нога – нозі);
-
паралельні форми (погрудневий – післягрудневий; іменем – ім'ям);
-
семантичну диференціацію (каменя – каменю; стола – столу);
-
стилістичну диференціацію (сіять – сіяти, знає – зна);
-
контекстуальну диференціацію (ввірвався – увірвався);
-
появу в деяких формах історичних морфем (мати – матір'ю);
-
випадання зі складу морфем окремих звуків і відповідних їм літер (проїзд – проїзний);
-
можливість остаточного вибору варіанта морфеми лише на вищому лінгвістичному рівні (Марчукові – бригадирові Марчуку).
Слід пам’ятати, що з двох однаково продуктивних форм бажано вибирати коротшу. Коротші форми мають у мові більше шансів на тривале існування.
Контролюючи префікси, потрібно враховувати, що деякі з них мають варіантні форми. До таких префіксів належать з (варіанти: зі-, із-, зо-, зу-, с-, іс-, сі-), в (варіант: у-) та від (варіант: од-). Вибір нормативного варіанта написання такого префікса залежить від того, на який звук закінчується попереднє слово.
До числа постфіксів в українській мові належать -ся і -сь. Вибір варіанта їх написання регламентують так само, як і префіксів (слід досягати максимальної кількості відкритих складів): якщо наступне слово починається з літери, що позначає приголосний звук, тоді в попередньому пишуть -ся, якщо голосний, то -сь.
Редактор повинен контролювати:
-
стилістичну приналежність морфем;
-
семантичні особливості морфем;
-
продуктивність морфем;
-
довжину морфем.
Абревіатурний спосіб словотвору є зараз досить продуктивним. Редакторові необхідно пам’ятати, що цей спосіб є нормативним для офіційних, наукових, інформаційних, виробничих (технічних) довідкових видань. У публіцистичних (письмових) і навчальних виданнях не слід зловживати абревіатурами, оскільки це ускладнює розуміння. У повідомленнях радіо й телебачення абревіатури, крім частовживаних, слід подавати лише в розгорнутому вигляді.
Лексичні норми регулюють правила вживання слів. Сучасна мовна ситуація в Україні внаслідок багатьох позамовних факторів характеризується розхитанням лексичних норм.
Редактор повинен бути особливо уважним до наступних порушень лексичних норм:
-
вживання росіянізмів (благополуччя, совітувати, моросити, груз, яд);
-
вживання англіцизмів (кава-брейк, секонд хенд, спікер);
-
вживання слів у невластивому їм значенні (метелики полетіли у піднебіння);
-
неправильне використання синонімів, паронімів (шлях – дорога – путь, заступник – замісник, музичний – музикальний);
-
використання зайвих слів (у місяці листопаді).
Для запобігання помилкового вживання слів необхідно користуватися довідковою літературою, зокрема тлумачним словником, а також спеціальними посібниками з культури мови.
Стилістичні норми полягають у правильному використанні книжної та розмовної лексики. Необхідно слідкувати за дотриманням стильових норм, притаманних кожному функціональному стилю мовлення.
Особливо уважно редактор повинен:
-
контролювати використання жаргонізмів і сленгу в публіцистиці
-
запобігати використанню канцеляризмів в публіцистиці;
-
слідкувати за вживанням термінів;
-
усувати тавтології;
-
виправляти повтори слів.
Фразеологічні норми стосуються правильного використання стійких словосполучень, прислів’їв та приказок. Фразеологізми збагачують мовлення, роблять його експресивним, виразним. Але неправильно вжитий фразеологізм спотворює зміст повідомлення.
Редактор повинен бути особливо уважним до наступних порушень фразеологічних норм:
-
вживання фразеологізму у неправильній формі (кинулося в очі замість впадати у вічі);
-
вживання фразеологізмів у неправильному значенні (крокодилячі сльози в значенні великі);
-
вживання російських кальок (під відкритим небом замість просто неба).
Для контролю правильного використання фразеологізмів слід користуватися фразеологічним словником української мови та перекладними словниками фразеологізмів.
Синтаксичні норми регулюють будову словосполучень і речень.
Редактор повинен бути особливо уважним до наступних порушень синтаксичних правил:
-
неправильне використання відмінкової форми слова у підрядних словосполученнях (вчитися музиці замість вчитися музики);
-
використання простого прийменника замість складеного (відповідно плану замість відповідно до плану );
-
неправильне використання прийменників (через скло замість крізь скло);
-
порушення порядку слів у реченні;
-
відсутність предикативного центру в реченні;
-
неправильне вживання дієприкметникових зворотів (Виконуючи завдання, у мене заболіла голова);
-
неузгодження часових форм дієслів у реченні (Правопис української мови потребував внесення цілого ряду змін, оскільки не відображає сучасного стану мови );
-
відсутність іменника при перехідних дієсловах (Молодь повинна піклуватися і допомагати пенсіонерам).