Етапи та методика виконання курсової роботи

Виконання курсової (дипломної) роботи організується відповідно до графіка затвердженого кафедрою та деканатом. Традиційно процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи:

• підготовчий;

• основний (етап роботи над змістом);

• підсумковий етап.

Підготовчий етап роботи над курсовою роботою вміщує:

1. Вибір теми, її осмислення та обґрунтування.

Обираючи тему дослідження з наданого кафедрою переліку, варто враховувати особисту зацікавленість у тому чи іншому розділі методики навчання української мови, власну схильність до досліджень історичного чи методичного плану. Загалом слід надавати перевагу темам, які уможливлять максимальний вияв особистої творчості та ініціативи. У разі ускладнень із вибором теми доцільно порадитися з керівником.

2. З’ясування наукового апарату дослідження – його об'єкта, предмета, мети і завдань.

Об’єкт дослідження називає той загальний процес, який перебуватиме в полі зору студента впродовж виконання курсового дослідження. У роботах методичного характеру об’єктом зазвичай визначають навчально-виховний чи навчально-мовленнєвий процес на уроках певної дисципліни мовно-літературного циклу в початкових класах. Для робіт історичного плану об’єктом є розвиток методики навчання української мови в певний історичний період.

Предмет дослідження більш конкретно окреслює коло зацікавлень автора й називає саме той процес чи явище, яке є частиною процесу, названого в об’єкті і на яке саме буде звернено увагу дослідника.

Визначаючи предмет, слід враховувати, що його формулювання має відображати певний складник процесу, позначеного в об’єкті дослідження, і методичне явище, указане в його темі.

Мета дослідження називає очікуваний кінцевий результат та шлях його досягнення. Кінцевим результатом у роботах методичного характеру зазвичай визначають виокремлення певних чинників, розробку методичних рекомендацій, пропозицій щодо підвищення ефективності певного процесу, класифікацію методичних категорій тощо на основі аналізу науково-методичної літератури та шкільної практики.

Окреслена мета обумовлює завдання дослідження – часткові цілі, що досягаються на різних етапах виконання курсової роботи. Формулюючи завдання, слід називати не різновиди робіт на кожному з етапів, а саме ці часткові цілі. Напр.:

З’ясування психологічних особливостей становлення в першокласників культури українського мовлення шляхом аналізу науково-методичної літератури, – а не:

Вивчення науково-методичної літератури з проблеми психології становлення в першокласників культури українського мовлення

Отже, у науковому апараті курсового дослідження мають простежуватися системні взаємозв’язки: тема – об'єкт – предмет – мета – завдання.

Напр.:

Тема: Диференційований підхід до учнів у процесі навчання грамоти.

Об’єкт – навчально-виховний процес на уроках навчання грамоти.

Предмет – значення диференційованого підходу до учнів у період навчання грамоти, форми його вияву.

Мета – виокремити форми організації диференційованого підходу до навчання грамоти, наявні в науково-методичній літературі та практиці шкільного навчання.

або: укласти методичні рекомендації для вчителів початкових класів щодо організації диференційованого підходу до навчання грамоти.

Завдання:

1. З’ясувати психологічні особливості опанування першокласниками основ читання й письма.

2. Виявити основні форми вияву диференційованого підходу до навчання, наявні в науково-методичній літературі.

3. Емпірично дослідити вживання диференційованого підходу в практиці навчання грамоти першокласників, окреслити основні труднощі його запровадження.

4. Визначити найбільш ефективні форми вияву диференційованого підходу в період навчання грамоти.

5. Розробити для вчителів початкових класів методичні рекомендації щодо організації диференційованого підходу до навчання грамоти і т.д.

Із наведеного прикладу видно, що об’єкт і предмет дослідження жорстко регламентуються його темою і відображаються в меті, яка своєю чергою обумовлює визначення завдань наукової роботи.

1. Основний етап роботи над курсовим дослідженням є найбільшим за обсягом і включає декілька підетапів: інформаційний (пошук джерел та літератури, опрацювання матеріалів), реконструктивний (установлення фактів, їх верифікацію), аналітичний (інтерпретація фактів, установлення зв’язків і залежностей між подіями і явищами), наративний (написання тексту роботи). Для планомірного проходження цих етапів слід поступово виконувати такі дії:

1. Розробка й укладання змісту (плану) дослідження.

План курсової роботи може бути простим (включати лише назви пунктів, що позначають напрямки дослідження) чи складним. У курсовій роботі складний план містить зазвичай два розділи, один із яких висвітлює теоретичні підвалини обраної теми дослідження, а другий – методику та результати емпіричних розвідок, розроблені методичні рекомендації тощо. Роботи з історично-методичних тем мають переважно простий план, а зроблені автором узагальнення, класифікації чи періодизації містяться в останньому пункті чи висновках курсової роботи.

Укладаючи план, слід дотримуватися універсальних вимог:

• теми кожного пункту та розділу мають бути однакові за важливістю та приблизно однакові за обсягом;

• пункти плану повинні охоплювати весь матеріал, що стосується теми, але не включати нічого зайвого;

• теми і зміст окремих розділів не повинні «накладатися»;

• жоден із пунктів плану не може повторювати назви всієї роботи.

Напр.:

Тема: Інтерактивні технології навчання на уроках мови в початковій школі

Зміст

Вступ

1. Дидактичні переваги інтерактивного навчання

2. Психологічні особливості молодших школярів у аспекті інтерактивного навчання

3. Інтерактивні технології навчання в методиці викладання мови

4. Лінгвістична характеристика мовного матеріалу щодо сприятливості для застосування інтерактивних технологій навчання

5. Застосування інтерактивних технологій у практиці роботи початкової школи

6. Методичні рекомендації щодо запровадження інтерактивних технологій на уроках мови в початковій школі

Висновки

Додатки

Література

Або:

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи інтерактивного навчання в початковій школі

1.1. Дидактичні переваги інтерактивного навчання

1.2. Психологічні особливості молодших школярів у аспекті інтерактивного навчання

1.3. Інтерактивні технології навчання в методиці викладання мови

1.4. Лінгвістична характеристика мовного матеріалу щодо сприятливості для застосування інтерактивних технологій навчання

Розділ 2. Практичне застосування інтерактивних технологій навчання на уроках мови в початковій школі

2.1. Застосування інтерактивних технологій у практиці роботи початкової школи

2.2. Методичні рекомендації щодо запровадження інтерактивних технологій на уроках мови в початковій школі

Висновки

Додатки

Література

2. Вивчення та аналіз науково-методичної літератури, історичних джерел.

Специфіка методики навчання української мови полягає в тому, що вона перебуває на стику педагогічної, психологічної та лінгвістичної наук. Тож, у теоретичній частині переважної більшості тем курсових робіт методично-експериментального характеру слід висвітлювати відомості з кожної із цих наук, що стосуються обраної проблеми дослідження. Розробляючи теми історичного напрямку, варто аналізувати як першоджерела, так і наявні історичні та методичні розвідки в цьому плані. Це допоможе ефективніше вирішити завдання дослідження, досягти кращих кінцевих результатів.

Крім того, добір науково-методичної літератури з проблеми дослідження слід виконувати, надаючи перевагу електронним носіям інформації, оскільки це допомагає зекономити час і опрацювати більшу кількість джерел. Проте варто ретельно перевіряти джерело інформації і обов’язково з’ясовувати його вихідні відомості. У додатку Б подано перелік основних Інтернет-адрес, за якими можна знайти інформацію з різноманітних проблем методики навчання української мови в початковій школі.

При цьому не слід уникати й паперових носіїв інформації, оскільки почасту тільки вони надають потрібну й вичерпну інформацію з питання. Лише поєднання обох типів носіїв теоретичної інформації надає об’єктивну картину стану дослідження обраної проблеми в сучасній науці.

Описуючи погляди різних авторів на проблему дослідження слід використовувати цитування, перефразовування, або узагальнення.

При виконанні дослівних виписок чи копіювань, які пізніше в тексті можуть стати цитатами, потрібно бути особливо обережними. Переписувати чи копіювати потрібно дослівно, включно з помилками і знаками пунктуації. Загалом до дослівного цитування слід вдаватися лише тоді, коли зміст цитати може постраждати від перефразовування. Цитування варто звести до мінімуму і вдаватися до нього лише тоді, коли воно справді необхідне. Цитуючи, ми повинні дотримуватися кількох формальних правил:

1. Цитата має бути дослівною.

1. Цитата не повинна бути надто довгою.

2. Цитату слід подавати в лапках і супроводжувати посиланням на номер джерела в списку літератури квадратних дужках [8, с.5].

3. При цитаті обов’язково подавати номер сторінки, з якої її взято.

4. Вилучення певних фрагментів, яке дозволяє уникнути довгого цитування, позначається трикрапкою ...

5. Пояснення, які розривають текст цитати, подаються у квадратних дужках – []

6. Цитати, які є незавершеним реченням, граматично узгоджуються із авторським текстом

Перефразовування зазвичай домінує в теоретичній частині курсової роботи. При цьому слід намагатися передати думку автора якнайближче до оригіналу, але використовуючи власну лексику.

Узагальнення дозволяє одним реченням передати зміст цілого розділу або цілої авторської праці й допомагає зіставляти доробки різних авторів, аналізувати їх, використовувати основні ідеї цих праць чи вжиті методичні підходи у курсовій роботі.

Нагадаємо, що перефразовуючи, узагальнюючи чи цитуючи праці інших авторів, слід передусім обґрунтовувати власну позицію.

3. Проведення емпіричних досліджень.

Теоретичні узагальнення, зроблені під час вивчення та аналізу літератури, вимагають підтвердження, ілюстрації, доповнення чи корекції за допомогою практичних прикладів. Через це під час виконання курсової роботи з методики навчання української мови необхідно вивчати не лише теоретичні основи питання, але й практику його функціонування в шкільній практиці.

Відтак для емпіричного дослідження теми слід розробити докладну методику констатувального експерименту й охарактеризувати його організацію, хід та проаналізувати результати за допомогою методів математичної статистики (критерії Стьюдента, Фішера та ін.)

Для робіт історичного характеру вивчення науково-методичної літератури та історичних першоджерел є підґрунтям для розробки певних класифікацій, періодизацій, виокремлення методичних підходів, що можуть підвищувати ефективність навчально-виховного процесу на уроках мовно-літературного циклу в сучасній школі, укладання на цій основі методичних пропозицій, рекомендацій тощо.

Підсумковий етап роботи над курсовою роботою передбачає написання студентом вступу та висновків до курсової роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.

Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина курсової роботи. Завдання вступної частини – зорієнтувати читача у тематиці наукової праці, представити тему роботи і дослідницьке завдання, пояснити, чим важливе або цікаве звернення до конкретної теми, а також змалювати ширший історичний, суспільний чи інтелектуальний контекст, до якого належить методичний процес чи явище, що розглядається. Рекомендований обсяг вступу – 3 – 5 сторінок.

У вступі:

1. Обґрунтовується актуальність теми, що вивчається, її практична значущість. Обґрунтувати актуальність теми допомагає стислий перелік основних наукових праць з теми та науковців, які присвятили свої дослідження розв’язанню тих чи інших аспектів обраної теми дослідження. Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни, значущості, переваг та недоліків розглядуваних робіт, які доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми, теоретичні роботи, які повністю присвячені темі, потім ті, що розкривають тему частково. Закінчити огляд треба коротким висновком про ступінь висвітленості в літературі основних аспектів теми. При цьому слід виокремити недостатньо розроблені в сучасній методичній науці аспекти питання, до яких має належати й тема курсової роботи.

2. Указуються визначені на підготовчому етапі об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження, за потреби коригуються їх формулювання; визначається практична значущість дослідження. Остання зазвичай полягає в розроблених класифікаціях методичних категорій, шкалах та критеріях оцінювання начальних досягнень учнів із теми, методичних вказівках чи рекомендаціях, пропозиціях щодо підвищення ефективності навчально-виховного процесу на уроках мовно-літературного циклу тощо, які можуть застосовувати інші студенти під час підготовки своїх досліджень та вчителі початкових класів у практиці роботи.

3. Називаються методи наукового пошуку, якими скористався автор. Методи наукових досліджень поділяють на такі групи: теоретичні (вивчення психолого-педагогічної, лінгвістичної та методичної літератури з проблеми дослідження, аналіз програм і підручників з дисциплін освітньої галузі «Мови і літератури» в розрізі досліджуваної проблеми, аналіз Інтернет-джерел тощо); емпіричні (спостереження та аналіз уроків рідної мови; бесіди з учителями та учнями, їхніми батьками; анкетування; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний); аналіз усного та писемного мовлення молодших школярів, аналіз і класифікація їхніх мовних та мовленнєвих помилок та ін.); статистичні (кореляційний, факторний аналіз, метод імплікаційних шкал та ін.)

4. Наводиться структура роботи, стислий зміст основних розділів чи пунктів.

Логічним завершенням курсової роботи є висновки, які подаються у вигляді окремих лаконічних положень, що являють собою перелік часткових підсумків на кожному з етапів наукового пошуку та загальні висновки з усього дослідження. Написавши висновки, важливо простежити, щоб вони відповідали поставленим у вступі завданням і показували процес та результат їх вирішення. Орієнтовний обсяг висновків – 3 – 6 сторінок.

Список використаної літератури відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивченості досліджуваної теми. У додатку В подані сучасні норми бібліографічного опису літератури, які слід застосовувати для опису всіх використаних під час курсового дослідження носіїв інформації. Укладати перелік слід у алфавітному порядку, визнаному як найбільш зручний у наукових роботах.

Завершуючи написання курсової роботи, необхідно систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна подавати в тексті або оформляти у вигляді додатків.

Літературне оформлення курсової роботи є важливим елементом її виконання і одним із багатьох чинників, на які зважає комісія при оцінюванні під час захисту. Передусім звертається увага на змістовний аспект викладу матеріалу (логічність і послідовність, повнота і репрезентативність, тобто широта використання наукових джерел, загальна грамотність та відповідність стандартам і прийнятим правилам), а також на текст роботи, список літератури і додатки, на зовнішнє оформлення титульного аркуша.

Підготовка до захисту та захист курсової роботи

Захист курсової роботи проводиться відповідно до графіка, затвердженого кафедрою, у присутності комісії у складі керівника та двох-трьох членів кафедри.

Для захисту роботи виводиться не більше 15 хвилин. У доповіді студент обов'язково висвітлює:

• актуальність теми;

• науковий апарат дослідження;

• використані методи наукового пошуку;

• одержані результати, їх цінність та достовірність;

• які труднощі виникли під час виконання роботи та пропоновані шляхи їх подолання;

• отримані навички наукової роботи.

Після доповіді члени комісії можуть ставити додаткові запитання за темою курсової роботи.