1. Яка структура мережевої операційної системи?

У мережевій операційній системі окремої машини можна виділити кілька частин (малюнок 1.1):• Засоби управління локальними ресурсами комп'ютера: Функції розподілу оперативної пам'яті між процесами, планування та диспетчеризації процесів, управління процесорами в мультипроцесорних машинах, управління периферійними пристроями та інші функції управління ресурсами локальних ОС.• Засоби надання власних ресурсів і послуг у спільне користування - серверна частина ОС (сервер). Ці кошти забезпечують, наприклад, блокування файлів і записів, Що необхідно для їх спільного використання; ведення довідників імен мережевих ресурсів; обробку запитів віддаленого доступу до власної файлової системи і бази даних; управління чергами запитів віддалених користувачів до своїх периферійних пристроїв.

• Засоби запиту доступу до віддалених ресурсів і послуг і їх використання - клієнтська частина ОС (редиректор). Ця частина виконує розпізнавання і перенаправлення в мережу запитів до віддалених ресурсів від додатків і користувачів, при цьому запит поступає від програми в локальній формі, а передається в мережу в іншій формі, яка відповідає вимогам сервера. Клієнтська частина також здійснює прийом відповідей від серверів і перетворення їх у локальний формат, так що для виконання програми локальних і віддалених запитів невиразно.• Комунікаційні засоби ОС, за допомогою яких відбувається обмін повідомленнями в мережі. Ця частина забезпечує адресацію і буферизацію повідомлень, вибір маршруту передачі повідомлення по мережі, надійність передачі і т.п., тобто є засобом транспортування повідомлень.В залежності від функцій, покладених на конкретний комп'ютер, в його операційній системі може бути відсутня або клієнтська, або серверна частини.

2. Як взаємодіють компоненти операційної системи при взаємодії комп'ютерів?

Модель мережної взаємодії В даний час взаємодія в комп'ютерних мережах описується за допомогою моделі взаємодії відкритих систем (Open Systems Interconnection, OSI). Модель була розроблена Міжнародною Організацією по стандартизації (International Standard Organization, ISO) в 1984 році і являє собою міжнародний стандарт для проектування мережних комунікацій. Модель OSI передбачає рівневий підхід до побудови мереж. Кожен рівень моделі обслуговує різні етапи процесу взаємодії. Роботу моделі OSI забезпечують різні служби, кожна на своєму рівні. Служби працюють за певними правилами - протоколами. Відповідно, на кожному рівні працює свій протокол. Всі разом, ці служби виконують одну спільну роботу - передачу даних по мережі, дотримуючись загального правила (загального протоколу). Прикладом такого протоколу може служити мережевий протокол TCP / IP, що складається з різних протоколів і служб.Говорячи про протокол TCP / IP, завжди мається на увазі набір протоколів мережевого і транспортного рівнів. Набір протоколів TCP / IP ще називають стеком протоколів, до складу якого входять два основні протоколи: TCP (Transmission Control Protocol) - протокол транспортного рівня та IP (Internet Protocol) - протокол мережевого рівня.Кожний рівень забезпечує зв’язок для вищого рівня.Фізичний рівень складається з фізичних елементів, які використовуються безпосередньо для передачі інформації по мережевим каналам зв’язку. До фізичного рівня відносяться також методи електричного перетворення сигналів, що залежать від мережевої технології, яка застосовується (Ethernet, Fddi тощо). Рівень з’єднування призначений для передачі даних від фізичного рівня до мережевого та навпаки. Мережева карта в комп’ютері — приклад реалізації рівня з’єднування. Вона залежить від мережевої технології. 

Номер рівня	Мережеві рівні	Одиниці виміру
7	Прикладний	Повідомлення
6	Уявлення	Повідомлення
5	Сеансовий	Повідомлення
4	Транспортний	Повідомлення
3	Мережевий	Пакети
2	З’єднування	Кадри
1	Фізичний	Біти

Рис. 5.5. Мережеві рівні в моделі ISO/OSI

 

Мережевий рівень визначає шлях переміщення даних по мережі, дозволяючи їм знайти отримувача. Мережевий рівень можна розглядати як службу доставки.Транспортний рівень пересилає дані між самими комп’ютерами. Після доставлення даних мережевим рівнем комп’ютеру-отримувачу активізується транспортний протокол, доставляючи дані до прикладного процесу.Сеансовий рівень використовується як інтерфейс користувача і вирішує такі завдання, як обробка імен, паролів, прав доступу.Рівень уявлення створює інтерфейс мережі до ресурсів комп’ютера: принтерів, моніторів, дисків; виконує перетворення форматів файлів. Прикладний рівень забезпечує виконання прикладних задач користувачів: електронної пошти; розподілених баз даних; усіх програм, що функціонують у середовищі Internet.