Лекція № 4

Модуль 1 «Цивільний захист» Змістовний модуль 1 «Загальна підготовка»

Тема 4-5. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків НС. (2 год.)

Мета: Надання студентам теоретичних знань про пожежовибухонебезпечні об'єкти, наслідки пожеж та вибухів. Ознайомити студентів з класифікацією вибухо- та пожежонебезпечних зон та категоріями приміщень і будівель. Навчитися робити оцінку пожежної обстановки та визначати вид, масштаб та характер пожеж.

Пл а н:

1. Характеристики зон радіоактивного, хімічного та біологічного зараження.

2. Оцінка радіаційної, хімічної та біологічної обстановки.

3. Порядок нанесення зон зараження на топографічні карти і схеми.

4. Оцінка інженерної обстановки.

Рекомендована література

1. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Підручник. За редак. Полковника Кашина П.І. - Львів: ПП «Василькевич К.І.», 2005. - 340 с.

2. Кучма М.М. „Цивільна оборона (цивільний захист)" Навчальний посібник, Львів „Магнолія плюс", видавець СПД ФО „В.М.П і га", 2004 р.

3. Шоботов В.М. „Цивільна оборона" Навчальний посібник центру навчальної літератури, 2006 р.

4. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник / К.І.Мозкова, А.Я.Ємець. - Суми: Університетська книга, 2000, - 301 с.

5. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці: Підручник. - Львів: Афіша, 2002, - 320 с.

6. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник, 3- є вид. / За ред.. М.П. Гандзюка. - К.: Каравела, 2006, - 392 с.

1. Характеристики зон радіоактивного, хімічного та біологічного зараження.

Наслідки радіаційних аварій, в основному, оцінюються масштабом та ступенем радіаційного впливу і радіоактивного забруднення, а також складом радіонуклідів та кількістю радіоактивних речовин у викиді. Радіаційному впливу піддаються люди, сільськогосподарські тварини, рослини і прилади, чутливі до випромінювань. Радіоактивному забрудненню піддаються споруди, комунікації, техніка, майно, продовольство, сільськогосподарські угіддя і природне середовище.

Небезпека ураження людей вимагає швидкого виявлення та оцінки радіаційної обстановки. Оцінка радіаційної обстановки здійснюється за результатами прогнозування наслідків радіаційної аварії і за даними радіаційної розвідки. Оскільки процес формування радіоактивного середовища триває кілька годин, попередньо проводять оцінку радіаційної обстановки за результатами прогнозування радіоактивного зараження місцевості. Це дозволяє завчасно, тобто до підходу радіоактивної хмари, провести заходи щодо захисту населення. Метод прогнозування дозволяє змоделювати можливі аварійні ситуації на об'єкті і завчасно розробити й реалізувати ефективну систему захисту робітників та службовців, населення, що проживає поблизу об'єкта.

У ході радіаційної аварії утворюються зони, що мають різний ступінь небезпеки для здоров'я людей і характеризуються тією чи іншою можливою дозою випромінювання.

1. Зона радіоактивної небезпеки (Зона М) - ділянка забрудненої місцевості, у межах якої доза випромінювання на відкритій місцевості буде становити від 5 до 50 рад на рік. У межах зони необхідно скоротити перебування людей, які не залучаються для ліквідації наслідків радіаційної аварії.

2. Зона помірного радіоактивного забруднення (Зона А) - ділянка забрудненої місцевості, у межах якої доза випромінювання на відкритій місцевості становитиме від 50 до 500 рад на рік. У межах зони невоєнізовані формування здійснюють РІНР у засобах захисту органів дихання з використанням бронетехніки.

3. Зона сильного радіоактивного забруднення (Зона Б) - ділянка забрудненої місцевості, у межах якої доза випромінювання на відкритій місцевості буде становити від 500 до 1500 рад на рік. Невоєнізовані формування здійснюють РІНР у броньованих об'єктах техніки і розміщуються в захисних спорудженнях.

4. Зона небезпечного радіоактивного забруднення (Зона В) - ділянка забрудненої місцевості, у межах якої доза випромінювання на відкритій місцевості буде становити від 4500 до 5000 рад на рік. Невоєнізовані формування здійснюють РІНР із використанням радіаційно стійкої спеціальної техніки.

5. Зона надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення (Зона Г) – ділянка забрудненої місцевості, у межах якої доза випромінювання на відкритій місцевості становитиме понад 5000 рад на рік.

Не слід допускати навіть короткочасне перебування особового складу формування в зоні.

СДОР - це хімічні речовини, що застосовуються в народному господарстві, які при виливанні або викиді можуть призводити до зараження повітря з вражаючими концентра - цілями.

Хімічна обстановка - це масштаби і характер зараження місцевості СДОР, які здійснюють вплив на роботи об'єктів народного господарства, дія формувань ЦО і населення.

Хімічна обстановка виникає при порушенні технологічних процесів на хімічно небезпечному виробництві, ушкодженні трубопроводів, ємкостей, сховищ, транспортних засобів при перевезеннях СДОР, які призводять до викиду СДОР в атмосферу в кількостях, що становлять небезпеку масового ураження людей і тварин.

В результаті аварії на ХНО утворюються зони:

1. Зона фактичного зараження СДОР - це територія, на якій концентрація СДОР досягає величин, які небезпечні для здоров'я і життя людей;

2. Зона розповсюдження(можливого зараження) - це територія, в межах якої під дією зміни напрямку вітру може переміщуватися (розповсюджуватися) хмара СДОР.

У результаті застосування біологічної зброї (БЗ) утворюється зона бактеріального зараження, усередині якої можуть виникнути одне чи кілька вогнищ ураження.

Територія, у межах якої в результаті застосування БЗ відбулись масові ураження людей і сільськогосподарських тварин, називається вогнищем БЗ. Межі вогнища ураження встановлюються протиецідемічними установами медичної служби ЦО.

Для запобігання поширення інфекційних захворювань у ВБЗ встановлюється карантин, а в прилеглих районах вводиться режим обсервації. Карантин вводиться при безперечному встановленні застосування БЗ. Він передбачає повну ізоляцію вогнища ураження від населення. Населення у вогнищі розділяється, йому не дозволяється виходити із своїх квартир, продукти доставляються по квартирах, припиняється робота підприємств, а ті, які працюють, переводяться на казармене становище. На території проводиться санітарна обробка людей, дезінфекція, виявлення хворих і їх госпіталізація. Терміни карантину встановлюються виходячи з тривалості максимального інкубаційного періоду захворювання. Його обчислюють з моменту госпіталізації останнього хворого і закінчення дезінфекції.