2.2. Аналіз та оцінка рівня прибутковості фінансових ресурсів підприємства

Запорукою високого рівня розвитку вітчизняних підприємств є підвищення якості та ефективності процесу управління організаційними структурами. Необхідність адаптації функціонування сучасних підприємств до умов жорсткої конкуренції на національному та світовому рівнях і спрямованість на забезпечення їх економічного зростання потребує удосконалення системи аналізу й оцінки ефективності підприємства. Центральне місце в аналітичному процесі посідає аналіз та оцінка рівня прибутковості фінансових ресурсів підприємства.

В сучасних умовах господарювання прибуток є найважливішим критерієм успішності роботи підприємств, який характеризує остаточний результат усіх видів діяльності і є формою доходу власників капіталу.

За доцільне запропонувати декомпозиційний аналіз прибутковості активів (фінансових ресурсів), інвестованих фінансових ресурсів та власного капіталу, який ґрунтується на розширенні первинної формули введенням до моделі окремих складових прибутку і перетворення мультиплікативної моделі в адитивну. Це дозволяє оцінювати вплив окремих факторів на зміну узагальнюючих показників, здійснювати ретроспективний та перспективний аналіз, визначати ефективність фінансово-господарської діяльності та давати загальну оцінку фінансової політики підприємства щодо управління його активами та фінансовими ресурсами [18, с.29].

Для більшої точності та адекватності майбутніх моделей необхідно зауважити, що для загальної оцінки ефективності використання фінансових ресурсів слід розраховувати показник прибутковість активів (фінансових ресурсів) підприємства, призначення і функціональне навантаження якого визначає використання в чисельнику вихідної розрахункової формули величини прибутку від господарської діяльності до оподаткування. Через значну залежність розміру чистого прибутку від системи оподаткування, на яку управління підприємством вплинути не може, використання його при обчисленні зазначеного показника є недоцільним і некоректним. Враховуючи те, що виплати акціонерам, банківським та кредитним установам здійснюються із суми чистого прибутку підприємства та мають для зазначеного кола користувачів інформації більш принципове значення, ніж загальний показник прибутковості активів (фінансових ресурсів), вважаємо, що у вихідних розрахункових формулах двох інших пропонованих нами для дослідження показників – прибутковості інвестованих фінансових ресурсів та прибутковості власного капіталу – має міститися величина саме чистого прибутку після оподаткування.

Важливим етапом формування зазначених моделей є визначення переліку складових прибутку, які впливають на рівень узагальнюючого показника та забезпечують інформативність відповідних моделей в цілому. При формуванні вищезазначених моделей необхідно враховувати вплив на рівень прибутковості економічної ефективності у розрізі видів діяльності підприємства. Тому при здійсненні аналізу та плануванні варто відокремлювати прибуток від основної операційної діяльності, на частку якого припадає в середньому 90-95% загальної суми прибутку та прибуток від іншої операційної діяльності, що не знайшло належного відображення при формуванні нормативної бази. Адже незважаючи нате, що П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» [8, с.10-14] містить визначення основної діяльності, виділення прибутку від основної операційної діяльності не передбачено.

Ефективність використання фінансових ресурсів підприємства залежить від характеру їх розміщення в активах. Саме тому оцінка ефективності використання фінансових ресурсів та їх складових здійснюється за показниками прибутковості (рентабельності) не тільки капіталу, але і сформованих активів. Застосовуючи базову формулу для оцінки прибутковості фінансових ресурсів, вкладених в активи підприємства, у чисельнику якої відображена сума прибутку до оподаткування звітного періоду, а у знаменнику – середня сума сукупних активів у звітному періоді, пропонуємо використовувати адитивну факторну модель для дослідження рівня прибутковості активів (фінансових ресурсів). Узагальнена схема факторного аналізу прибутковості активів підприємства за адитивною моделлю зображена на рис. 2.1, додаток 1.

Перший фактор характеризує прибутковість фінансових ресурсів, вкладених в активи підприємства в основній операційній діяльності. Другий фактор показує економічну ефективність використання активів у іншій операційній діяльності.

Третій і четвертий фактори дозволяють оцінити навантаження адміністративних і збутових витрат підприємства на 1 грн. його активів. Зазначені показники у своїй сукупності свідчать про ефективність операційної діяльності підприємства. Для оцінки економічної ефективності інших видів діяльності, тобто інвестиційної та фінансової, призначені наступні три показники: перший демонструє прибутковість активів від участі в капіталі, другий – від інших фінансових операцій, третій – від інших операцій звичайної діяльності. Комплекс вищеописаних показників характеризує економічну ефективність активів у звичайній діяльності підприємства. Для визначення прибутковості активів у надзвичайних ситуаціях необхідно розрахувати останній показник.

Таким чином, у пропонованій моделі визначення рівня прибутковості активів підприємства враховується 8 факторів, що дають змогу комплексно дослідити вплив результатів діяльності підприємства у розрізі різних видів діяльності на узагальнюючий показник [18, с.30].

Проведемо дослідження зазначених факторів впливу на прибутковість активів підприємства та простежимо їх динаміку на прикладі ВАТ «Укртелеком» (табл. 2.1).

Таблиця 2.1.