23

План :

1.Вступ…………………………………………………………………………………………3

2.Розділ 1: Місце країни у міжнародному розподілі праці……………………………...12

3. Розділ 2: Забезпеченість факторами виробництва…………………………………….18

4. Розділ 3: Стосунки з Україною……………………………………………………………20

5.Висновок……………………………………………………………………………………...21

6.Список використаноъ літератури………………………………………………………...22

Вступ

Гондурас (ісп. Honduras  [onˈduras] Онду́рас), офіційно Республіка Гондурас — країна в Центральній Америці, що межує на південному-сході з Нікарагуа, південному-заході з Сальвадором, на заході і північному-заході з Гватемалою, на півночі омивається Карибським морем, на півдні — Тихим океаном. Площа 112100 км². Столиця Тегусігальпа. (до 1880 р. — Комаягуа).

Північне узбережжя Гондурасу омивається Карибським морем і південне Тихим океаном. Клімат країни змінюється від тропічного в низинах до помірного в гірській місцевості. Центральні і південні регіони країни звичайно мають більш теплий і вологий клімат ніж північне узбережжя. У центральній і південній частині і на схилах гір, звернених до Тихого океану, дощів випадає менше, в основному в літній час, а з листопада по травень продовжується посушливий сезон. Досить часто трапляються сильні урагани. В результаті урагану Мітч 1998 року було знищено майже 80 % посівів, загинули приблизно вісім тисяч чоловік, і майже 20 % мешканців країни лишилося без притулку.

Високі гірські масиви піднімаються від самого кордону з Сальвадором, досягаючи в західній частині країни відміток більше 2700 м. 80 % території Гондурасу покрито гірською місцевістю, але також є низини впродовж узбережжя. Глибока тектонічна долина розтинає гірські масиви з півночі на південь, від гирла р. Улуа до затоки де Фонсека. Її довжина від карібського узбережжя до затоки складає 280 км., а найвища точка її днища, що позначає внутрішньодолинний вододіл басейнів двох океанів, сягає 940 м над рівнем моря. В низинах знаходиться густонаселена долина Сан Педро Сула. На північному сході в низині знаходяться джунглі Ла Москіта, які було визнано світовою спадщиною ЮНЕСКО, а також біосферний заповідник Ріо Плато.

Адміністративно-територіальний поділ :

Територія Гондурасу ділиться на 19 департаментів:

1. Атлантида — м. Ла-Сейба

2. Чолутека — м. Чолутека

3. Колон — м. Трухильо

4. Комаягуа — м.Комаягуа

5. Копан — м. Санта-Роса-Де-Копан

6. Кортес — м. Сан-Педро-Сула

7. Ель-Параїсо — м. Юськаран

8. Франсиско Морасан

9. Ґрасіяс-а-діос — м. Пуерто-Лемпіра

10. Інтібука — м. Ла-Есперанса

11. Острови Іслас-де-ла-Баїя — м. Роатан

12. Ла-пас — м. Ла-Пас

13. Лемпіра — м. Грасьяс

14. Окатепеке — м. Окатепеке

15. Оланчо — р. Ютікальпа

16. Санта-Барбара — м. Санта-Барбара

17. Валле — м. Накаоме

18. Йоро — м. Йоро

19. Центральний — м.Тегусігальп

Незалежність

26 жовтня 1838 законодавчі збори в Комаягуа проголосили Гондурас незалежною республікою. Гватемалський диктатор Рафаель Каррера, що утримував владу з 1844 р. по 1865 р., повалив ліберальні уряди в Гондурасі і Сальвадорі. Це частково з'явилося спонукальною причиною для трьох сусідніх країн — Сальвадору, Гондурасу і Нікарагуа, де була досить сильно виражена тенденція до об'єднання, утворити в 1849 конфедерацію. Союз проіснував до 1863 р.

З 1871 по 1874 Гондурас знаходився у стані війни з Сальвадором і Гватемалою. Після закінчення цієї війни спалахнула громадянська війна в самому Гондурасі; вона закінчилася з обранням на пост президента Понсиано Лейви, кандидатуру якого підтримувала Гватемала. Наступним президентом (у 1876—1883 рр.) був Мазко Ауреліо Сотий, прихильник ліберальних реформ. У 1880 р. довге суперництво між містами Тегусігальпа і Комаягуа закінчилося тим, що Тегусігальпа остаточно утвердилася як столиця.

Політичний устрій

На загальних виборах 2001 року перемогу отримала опозиційна Національна Партія. Президентом став її кандидат Рікардо Мадуро, що набрав 52,2 % голосів. В листопаді 2005 р. відбулися загальні вибори в результаті яких перемогу отримав Мануель Селайя Росалєс, кандидат від Ліберальної Партії. 27 січня 2006 р. Мануель Селайя офіційно став президентом країни. Однак протиріччя між президентом та іншими гілками влади призвели до державного перевороту 28 червня 2009 року, у результаті якого до влади прийшов тимчасовий президетРоберто Мічелетті. Військовий переворот в Гондурасі засудила Генеральна асамблея ООН і уряди більшості країн світу, що зажадали повернути владу законно вибраному президентові. Проте всі спроби переговорів з путчистами про повернення Селайї в країну завершилися невдачею.

29 листопада 2009 в країні були проведені чергові президентські вибори, на яких переміг лідер правої Національної партії, фермер Порфіріо Лобо. Багато країн Латинської Америки, включаючи Бразилію, не визнали результатів цих виборів. В той же час Сполучені Штати заявили, що президентські вибори є важливим кроком в розв'язанні політичної кризи в Гондурасі

Повалений президент більше чотирьох місяців ховався на території посольства Бразилії в Тегусігальпі. 27 січня 2010 Селайя, після заверешення строку своїх повноважень і прийняття присяги новим президентом, залишив посольство і попрямував в аеропорт у супроводі президента Домініканської республіки Леонеля Фернандеса і Порфіріо Лобо, новообраного президента Гондурасу, відправившися у Домініканську республіку.

Гондурас — унітарна президентська республіка. У 1932—1949 роках країною керував диктатор — генерал Тібурсіо Каріас Андіно, потім багатопартійна система була відновлена. У 1963 відбувся військовий заколот, за яким послідував період правління військових хунт. У листопаді 1981 р. Гондурас повернувся до цивільного правління, але сильний вплив військових на політику країни зберігається. В країні діє конституція 1982 року. За конституцією законодавча влада в країні належить однопалатній Національній Асамблеї (Congreso Nacional), яка складається з 128 депутатів. Щорічні сесії Національної Асамблеї проводяться з 25 січня по 31 грудня. Національна Асамблея обирає голову і членів Верховного Суду, прокурора республіки та їх заступників. Асамблея також затверджує проект бюджету, що представляється виконавчою владою, приймає рішення про залучення позик та іноземного капіталу.

Виконавча влада здійснюється президентом разом з державними міністрами. Є також три віце-президенти. Президент — глава держави, головнокомандувач збройними силами і гарант конституції. Він видає декрети, бере участь у створенні законів, вносячи проекти до Національної Асамблеї, ухвалює запити при необхідності термінових заходів в економічній і фінансовій сфері, стежить за надходженням податків і фінансовою діяльністю. Президент також призначає і зміщує міністрів і заступників міністрів, президентів і віце-президентів банків країни.

Президент, віце-президенти і депутати Національної Асамблеї обираються на загальних виборах на чотирирічний термін прямим, рівним, таємним і обов'язковим голосуванням громадян країни віком від 18 років. Президент і віце-президенти не можуть бути переобрані на другий термін. Депутати обираються по пропорційній системі в 18 округах.

Судова влада представлена Верховним Судом з 9 членів і 7 заступників, а також місцевими судами. Для здійснення процедур виборів існує незалежний Національний Виборчий Трибунал, який складається з представників Верховного Суду і зареєстрованих політичних партій.