Тема 1:

1.Дискусійність періодизації курсу :

Дискусійність періодизації полягає,перш за все, в тому,що історики не дійшли єдиного висновку,щодо встановлення дат початку і кінця епохи середньовіччя.Це пояснюється рівнем розвитку Сдоду та Заходу,початком формування феодалізму. Початком Середньовіччя у Західній Європі прийнято вважати дату падіння Західної Римської імперії-476р.-Vст.,для Візантії-це кінець IVст,коли утворилася Східна Римська імперія(395р.)-це марксистський варіант початку епохи;немарксистська історіографія початком Середньовіччя також вважає 476р,іноді 500(лише тому,що ця дата кругла).

Ще умовнішим є датування кінця середньовічної доби.Радянська історіографія доводила С. до англійської революції1640-1660, у пострадянській історичній науці XVI- XVIIст. Називали Перехідним періодом між Середн. і Новим часом,іноді Раннім новим часом-таким чином світова історична наука датує кінець С. XVст(загибель Східної Римської імперії 1453),або кінцем XV(1492)-відкриття Колумбом Америки. Втім окремі фр.медієвісти продовжують С. до початку або до середини XVIIIст.,а Жак ле Гофф-до кінця XVIIIст.(на його думку менталітет селянства-основної категорії населення на той час,залишався середньовічним аж до Великої французької революції 1789-1794рр.).Отже,питання про хронологічні межі в медієвістиці є дискусійним.

Що стосується внутрішньої періодизації С.,то тут туж існує декілька варіантів:у радянській історіографії С. поділялося на :раннє феодальне(кінець 5-середина 11),розвиненого феодалізму(друга половина 11-15)і період розкладу феодалізму й зародження капіталізму(16-середина 17).

У пострадянській та західній медієвістиці історія західноєвропейського С. хронологічно охоплює кінець 5-15ст. й поділяється на такі три групи:

Перший період(кінець 5-перша половина 11)-перехід від античності й варварства до феодального суспільства.

Другий період(друга половина 11-13)-доба розквіту феодального суспільства.

Третій період(14-15)-доба поступової втрати Зходом специфічних феодальних рис на рівні васально-ленних зв’язків.що руйнуються.

У західній медієвістиці є ще й інші варіанти,зокрема Раннє С. ще датують 5-10,або 5-середина 12,або 5-13,Високе С.-11-13,або 13-середина 14,пізнє С.-друга половина 14-15ст.

Що стосується Сходу,то європейська періодизація для ньго не придатна-адже він не зазнав таких радикальних соціально-економічних та політичниї змін.Перехід від середньов. До інших сусп..форм там розтягнувся на віки,і не завершився й досі,тому тут існує суто умовна періодизація:3-17,або 1-19.

2.Основні риси феодалізму та шляхи формування:

Термін «феодалізм» в історик. Літературі з'явився в 18ст.походить від лат.feodum-так германські народи називали в Сер. Віки спадкове землеволодіння,що надавали своїм слугам(васалам) сеньори як винагороду за службу(переважно військову),римляни на позначення такої земельної власності вживали термін «бенефіцій»(«добродіяння»).

основні риси феодалізму за Франсуа Гізо:

1. умовний характер земельної власності

2. поєднання умовної земельної власності з верховною владою

3. ієрархічна структура земельних власників(феодалів).

У марксистській теорії в основі феодалізму-велика земельна власність,яка співіснує з дрібними землеволодіннями.

основні риси феодалізму за К.Марксом:

1. повна земельна власність феодалів на землю і неповна на селян

2. поділ суспільства на 2антогонічні класи(феодали та селяни)

3. антагоністичний характер розподілу,а саме привласнення феодалами не тільки додаткового,а й частини необхідного продукту

4. безпосередній виробник володіє власними засобами виробництва

5. додатковий продукт може привласнюватися позаекономічним примусом

6. економічною формою,в якій реалізується земельна власність феодала є феодальна рента(відробіткова,натуральна,грошова)

7. верховна влада у військовій справі і суді була атрибутом земельної власності

8. ієрархічна структура пануючого класу і феодальної власності.

В класичному варіанті існує 2 підходи до походження феодалізму:

1. романісти – феодальні відносини виводять з часів пізньої Римської імперії

2. германісти – виводять початок феодальних відносин з порядків,які існували у германців.

Шляхи встановлення феодальних відносин в країнах Західної Європи.    Становлення феодалізму - складний і тривалий процес. З`ясування його в Західній Європі викликало гострі дискусії серед істориків ХVІІІ - ХІХ ст. Вчені поділялись на два табори - романісти і германісти. Романісти твердили, що в основі становлення феодальних відносин лежить еволюція відносин в римському суспільстві - економічних, політичних, моральних, релігійних, правових. Германісти ж вважали, що феодальні відносини визріли здебільшого у варварському середовищі при розкладі родової общини.  Теорія синтезного шляху становлення феодалізму в Західній Європі намагається відійти від однобічного підходу - пов`язуванням феодалізму лише варварами, або римлянами. І в пізньоримському, і в германському суспільствах виникли передумови для формування феодальних відносин. Історично в Європі відбулось зіткнення і взаємодія цих суспільств, а значить і синтез протофеодальних елементів обох суспільств.   .