- •1.Навчальний час – 4 години.
- •2.Мета заняття.
- •3.Теоретичні питання, які повинні засвоїти студенти для виконання цільових видів діяльності за даною темою.
- •4.Джерела інформації:
- •Додаткові матеріали:
- •Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 368)
- •За рівнем
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •Аварії на пожежо–та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій природного характеру.
- •Землетруси
- •Руйнівна дія вітру
- •Шкала бофорта
- •Медичні наслідки урагану
- •Природні пожежі
- •Екологічні катастрофи
Екологічні катастрофи
Одним із основних понять екології та об’єктами її вивчення являється поняття “біосфера“. Під біосферою розуміють тонкий шар повітря, води і ґрунту в масштабах всієї земної кулі, в якому існують і розвиваються живі організми. Розрізняють ряд екологічних факторів, найбільший інтерес з яких представляє антропогенний – діяльність людини, що пов’язана з розвитком цивілізації. Важливе екологічне значення ця група факторів набула в другій половині 20 століття, внаслідок активного впливу людини на біосферу. Він привів до:
1. Зміни структури земної поверхні (розорювання степів, вирубка лісів, порушення режиму поверхневих вод, меліорація, створення штучних озер та морів).
2. Зміни складу біосфери (видубування корисних копалин, викид в атмосферу і водні об’єкти різних хімічних речовин).
3. Зміни теплового балансу окремих районів земної кулі.
4. Зміни в складі живих організмів біосфери (зникнення окремих видів, створення нових порід тварин і сортів рослин, зміна їх місця проживання).
Характерною рисою нашого часу є негативний вплив на екосистеми, збільшення кількості аварій і катастроф в промисловості, в тому числі в ядерній енергетиці, хімічному виробництві і на транспорті, ріст числа стихійних лих. В результаті різноманітних видів діяльності людини відбувається забруднення біосфери, що призводить до виникнення складних екологічних проблем.
Особливістями науково-технічного прогресу, що призводять до екологічних катастроф є :
1. Значне збільшення об’єму промислового виробництва .
2. Поява нових екологічно небезпечних видів техніки та технологій .
3.Накопичення на хімічних підприємствах величезних запасів небезпечних для навколишнього середовища та здоров’я людини СДОР.
4. Витрата невідновних природних ресурсів (нафти, газу, вугілля).
5. Різне підвищення складності технічних систем, з якими взаємодіє людина.
Особливо високі темпи в останні десятиріччя набув ріст хімічного виробництва. Техногенні викиди хімічних речовин в атмосферу супроводжуються значним забрудненням повітря продуктами неорганічної хімії. Внаслідок спалювання природного палива в атмосферу Землі викидається велика кількість оксидів сірки та азоту, а оксид вуглецю призводить до виникнення парникового ефекту та загрози глобальної зміни клімату. Надзвичайно небезпечними з екологічної точки зору є продукти хлорного виробництва, а саме сполуки типу діоксину, які потраплять в біосферу в результаті аварій і порушення технологічних режимів особливо на підприємствах целюлозно-паперової промисловості. Навіть в невеликих концентраціях вони пригнічують функцію імунної системи, здійснюють мутагенну та канцерогенну дію.
Велику небезпеку несуть фосфорорганічні пестициди, солі важких металів. В останні роки відмічається накопичення у навколишньому середовищі токсикатів, які при взаємодії між собою, а також при дії на організм людини призводять до нових незареєстрованих раніше форм уражень і вимагають нових підходів у діагностиці і лікуванні. Це наочно проявилось у таких екологічних надзвичайних ситуацій, як “Чернівецька хвороба” або хімічна алопеція та ураження невідомою речовиною жителів Первомайського району Миколаївської області.
Розвиток науково-технічного прогресу має негативний бік у тому, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та екологічного характеру ,що несуть загрозу життю та здоров’ю людей .Медичні працівники, на яких покладені обов’язки медичного забезпечення населення в цих умовах, повинні мати відповідну підготовку не тільки з певної медичної спеціальності, але й з питань організації цього процесу, реалізуючи ці знання в екстремальних умовах.
Виходячи з потреб гарантії безпеки населення і території України , створена єдина державна система запобігання і реагування на аварії , катастрофи та інші НС , складовою частиною якої є державна служба медицини катастроф (ДСМК), до складу якої можуть включатися лікарі всіх спеціальностей . Підготовці з цього напрямку діяльності і присвячений курс медицини надзвичайних ситуацій.