1.3. Цікаво було б почути про індивідуальні особливості успіху...

— Ми їх називаємо психологічними координатами. Успіх безпосередньо пов’язаний із комунікацією, є гендерні відмінності, базові філософські платформи та крос-культурні відмінності. Одні займають позицію, що «Мені повезло», інші вважають, що «Я — це і є мій інструмент, це і є мій успіх». Обидва ці локуси мають свою аудиторію. Якщо ми говоримо про мета-рівень успішності, то на нього виходять лише люди «я — є мій успіх». На рівень успіху сім’ї виходять «мені пощастило».

Гендерні особливості успішності такі. Українські жінки сумніваються: чи потрібно, чи зараз, чи не буде це жертвою: вони мислять категоріями «або — або». Вони не розуміють, що успіх — це «і — і». І самореалізація, і діти, і кохання, і щаслива родина. В результаті сумнівів наша жінка може пройти точку неповернення, коли вже пізно. А в чоловіків є проблема з успіхом тоді, коли він живе не своє життя, коли модель успішності обрав не він, коли порівнює себе з іншими. Чоловікам — табу порівнювати себе з іншими.

Ми маємо п’ять критеріїв, за якими кожна людина може замірити свою успішність. Перший — це здатність змінювати поведінку (вчитися). Взагалі в людини близько 98% поведінки автоматичні (це стосується всіх людей). Ми дуже стереотипно живемо: як 10 років тому, так і сьогодні. Ця структурованість є успішною, доки структура працює, доки зовнішнє середовище є сталим. Але коли змінилася ситуація, то я вже не такий успішний. Людина успішна тоді, коли вона може керувати цим — деякі неробочі механізми віднаходити й змінювати (на це й направлена наша модель). Успіх — це вийти за рамки сценарію, за межі автоматизму. Але важливо розуміти куди виходити.

Наступний критерій — стан здоров’я. Тобто чи вміє людина підтримувати стан здоров’я на тому рівні, якого їй вистачає для життя.

Третій — здатність досягати необхідного для мене (а не для мами, тата, інших) фінансовий рівень.

Четвертий — базовий емоційний стан. Дуже простий приклад: із яким настроєм людина просинається і засинає. Дуже важливо, коли їй вистачає енергії на все, що вона робить у житті. В цьому сенсі вона є успішною.

П’ятий — комунікації, тобто, здатність установлювати контакти і їх підтримувати.

Якщо людина має позитивну динаміку (зріст від року до року) по трьох і більше критеріях, то вона — успішна людина. Рівень успіху — вимірюється контекстом — родиною, галуззю, країною. На рівні родини, наприклад, добре заробляти 2000 грн., а у компанії найвища 10000 грн., а на рівні держави, цей рівень — мільйони доходів.

1.4. Як формується розумова, ментальна модель?

— Ментальна модель успішності людини формується у сім’ї. Є індивідуальні задатки: певні зв’язки між потенціалом людини та її рівнем успіху. За результатами опитування маємо: є три методи сприйняття дійсності, які приводять чи не приводять до успішності. Перший — конформний (більшість): те, що більшість вважає за норму і є нормою, тож і мені слід слідувати тій моделі. Суть — копіюй і буде все нормально. Другий — опозиційний метод. Він насправді теж є конформним, але в антагоністичному плані. Тобто те, що більшість вважає за норму, апріорі не є нормою, тож я буду проти. Він ідентичний із першим за моделлю, але зі знаком «-». І є креативний метод сприйняття дійсності: так є ситуація, є норми, але я не можу використати ці норми, потрібні інші — і я створю нові норми! Щоб вийти на цей рівень, людині потрібні певні психологічні компетенції: як висока самомотивація діяльності, ціннісні фактори, певні когнітивні здатності (людина повинна вміти інтерпретувати та структурувати діяльність, конструювати власну реальність, повинні бути робочі адекватні механізми самооцінювання та самокорекції). Тобто не щоб мене хтось коректував, а щоб я, роблячи помилку, сама коректувала себе. Особливо в поведінковому профілі: це активність (розумова), глобальне мислення, здатність знайти робоче рішення, а не ідеальне (перфекціоністи рідше досягають успіху через пошук ідеальних рішень та втрату часу — зараз). У нас таких людей 2%, нормою є близько 5%.