0. 1.3. Годівля курчат-бройлерів

Курчата в ранньому віці повинні отримувати легкоперетравні корми. Використовуються так звані „нульові” раціони, які, як правило, містять: дерть із кукурудзи і пшениці (по 40 %), соєвий тостований шрот (10-12 %), сухе знежирене молоко (5-6 %), рибне борошно доброї якості (1,5-3,0 %), рослинну олію (0,5-1,0 %) і комплекс вітамінів. Виключаються тваринні жири, продукти мікробіологічного синтезу, м’ясо-кісткове борошно. Інколи виключають і рибне, якщо є загроза підвищеного бактеріального осіменіння. У „нульовий” раціон небажано вводити також мінеральні корми (крейду, фосфати, черепашки, кісткове борошно та ін.). Всі компоненти подрібнені до крупів з величиною частинок 0,9-1,2 мм. Однак, іноді „нульовий” раціон в умовах птахофабрик приготувати дуже важко, і тому курчата, які отримують з перших днів життя більш грубий корм, відстають у рості, а імунна система в них ослаблена.

Бельгійська фірма „Вітамекс” поставляє передстартовий корм з комерційною назвою “Галіто” для курчат раннього віку. Він готується із спеціальної сировини і містить у 100 г 21,5 г сирого протеїну, 310 ккал обмінної енергії, комплекс амінокислот, вітамінів, мікроелементів і пробіотиків всього більше 50 компонентів). Правильно підібрана суміш легкозасвоюваних поживних речовин „Галіто” витрачається в організмі курчати на ріст м’язової і кісткової тканин, тоді як залишковий жовток використовується ним для повноцінного формування внутрішніх органів, частково травної й імунної систем. Це дозволяє курчаті легше переходити з ліпідно-протеїнового на вуглеводний тип живлення, тобто на звичайний стартовий раціон. „Галіто” сприяє також формуванню визначеного мікробного фону в шлунковому тракті птиці і тим самим підвищення дійсної резистентності організму. Спеціалісти фірми рекомендують згодовувати “Галіто” курчатам в перші 3-4 дні життя із розрахунку 50 г на одну голову [9].

У світовій практиці намітилась тенденція до скорочення частки зерна в раціонах птиці і ведеться пошук нових еквівалентних джерел енергії. Деякі країни у цьому напрямку вже досягли визначеного успіху. Так, наприклад, в країнах ЄЕС за останні 10 років питома вага зерна в комбікормах знизилася з 68 до 50 %, а в Нідерландах  навіть до 20 %. В якості замінників зернових у раціонах птиці все ширше використовують так звані нетрадиційні корми: рапс, кормові боби, сушену картоплю, кормові буряки, відходи переробки продуктів моря, продукти мікробного синтезу та ін. Деякі з них можуть поповнити дефіцит білка. Із рослинних кормів одним із основних його джерел є зернобобові культури, такі як рапс, кормові боби, вика, а також тонкоплівчасте просо. У 100 г проса, наприклад, міститься в середньому 921 кДж, обмінної енергії 11 г протеїну, біля 4 г жиру. Дослідження показали, що тонкоплівчасте просо являється цінним зерновим кормом для курчат-бройлерів. Його можна вводити в раціон замість пшениці, або кукурудзи до 30 %, але при цьому корм повинен бути збалансованим по всім поживним речовинам.

Добрим джерелом кормового білка можуть бути також рапс і рапсові макуха і шроти. Вихід макухи і шроту із насіння рапсу доходить до 63 %, що на 40 % вище, ніж із насіння соняшника. Рапс добрий попередник зернових і кормових культур. Він виконує фітосанітарну роль у сівозміні. Пригнічуючи кореневу гниль у ячменю і пшениці, він сприяє підвищенню їх урожайності. Встановлено, що при згодовуванні сумішей пшенично-ячмінного типу з добавкою 7 % рапсової олії жива маса курчат-бройлерів підвищувалась на 8-10 %, у той час, як витрати корму на одиницю приросту зменшувались на 10-12 %.

Значний резерв білка міститься в бобових. Позитивні результати отримані при включені в раціон бройлерів 15-20% люпину, що містить 0,04% алкалоїдів. Кормові боби по врожайності перевищують горох, люпин, вику [10].

Проведене дослідження виявило можливість заміни люпином, що містить 0,044-0,049 % алкалоїдів 12 % соняшникової макухи, яка входить до складу стартового комбікорму для курчат-бройлерів і 14 % шроту - у фінішному комбікормі. Судячи по приросту живої маси молодняку зерно люпину по кормовій і біологічній цінності не поступається традиційному шроту [11].

Для підтримання в раціонах норми лімітуючих амінокислот в них, або збільшують вміст сирого протеїну за рахунок високобілкових компонентів, або вводять синтетичні замінники амінокислот.

Другий спосіб значно вигідніший, оскільки синтетичні амінокислоти на відміну від тих, що є в кормах природних аналогів засвоюються птицею практично повністю а коштують дещо дешевше. Промисловість випускає їх у великих об’ємах, що дозволяє без проблем заміняти ними дорогі корми тваринного походження.

Сьогодні на ринку кормових добавок країни можна зустріти поряд з вітчизняними препаратами синтетичного лізину і продукцію американських, німецьких, французьких та інших зарубіжних фірм [12].

Швидкий ріст бройлерів забезпечується споживання необхідної кількості амінокислот, із яких в організмі синтезується протеїни. Вміст азотистих речовин (білків) у кормах відіграє другорядну роль. Однак, задоволення потреби в амінокислотах одночасно покриває потребу і в азотистих речовинах. До рецептури повинні входити десять незамінних амінокислот, які в організмі птиці синтезуватися не можуть, а також визначена частина азоту в складі замінних амінокислот [13].

У структурі собівартості бройлерного м’яса 67,5 % витрат припадає на корми. Бройлерам на відміну від інших птахів притаманна висока інтенсивність росту, а тому з перших днів життя їх необхідно годувати повноцінними комбікормами, збалансованими за всіма поживним речовинам.

Приріст живої маси бройлерів здійснюється в основному за рахунок білка. Джерелом протеїну є корми тваринного та рослинного походження. У загальному складі сирого протеїну корми тваринного походження повинні становити 20-25%.

Найінтенсивніший ріст курчат м’ясного напряму продуктивності відбувається до 40-добового віку. При цьому курочки швидше ростуть у початковий період, а півники  пізніше [14].

Важлива роль у вирішенні проблеми білка належить сої, яка містить 32-45 % протеїну, що у 2,5–3 рази більше, ніж у зернових. За амінокислотним складом білок сої близький до тваринного. Винятком є метіонін, нестачу якого легко усунути додаванням до раціону синтетичного метіоніну.

Крім протеїну, цінність сої, зумовлює вміст у ній 17-27 % жиру, 25-27 % вуглеводів, значної кількості вітамінів В₁, В₂ ,Е, РР і мінеральних речовин – Са, Р, Мg, К ,F, Mn [15].

Жива маса півників, які одержували екструдовану сою, порівняно з необробленою, була на 11,9, а у курочок на 9,9 % більшою, витрати корму – на 8,7 % нижчі, а збереження поголів’я на 2,9 % вище. Економічний ефект у розрахунку на 1000 бройлерів становив 551 грн. [16].

Для інтенсивного росту та нормального розвитку бройлерів велике значення має мінеральна годівля. Для збалансування комбікормів за мінеральними речовинами, до них слід вводити крейду, кісткове борошно, знефторені фосфати та кухонну сіль. Співвідношення кальцію та фосфору в раціоні повинно складати 1,2 : 1,0.

Для покращення обміну речовин і підвищення використання енергії та протеїну до раціону бройлерів необхідно додавати комплекс біологічно активних речовин у вигляді преміксів.

Мікроелементи слід уводити в корми (краще у вигляді сірчанокислих солей) в кількості (г/т): сірчанокислого марганцю 227, сірчанокислого цинку – 223, сірчанокислого заліза – 51, сірчанокислої міді – 11, йодистого кальцію – 0,9.

Гравій бройлерам згодовують з 7-тижневого віку з розрахунку 4-5 г для кожного курчати 1 раз в неділю. Доцільно для цих цілей використовувати гравій кремнієвий та гранітний [17].

Для підвищення якості м’яса бройлерів рекомендується наступне:

- використовувати комбікорми, які відповідають нормам годівлі, прийнятим в теперішній час для бройлерів;

- вважати доцільним в стартових комбікормах збільшувати рівень протеїну до 25 %, що сприяє підвищенню живої маси та якості м'яса;

- для приготування комбікормів використовувати білкові корми, що містять повноцінні білки: рибне борошно, сухі відвійки, кормові дріжджі, а при їх відсутності вводити дефіцитні амінокислоти (лізин, метіонін, триптофан); якщо вирощування бройлерів ведеться на кукурудзяно-пшенично-соняшникових раціонах, слід додатково добавляти на 1т 3-4 кг лізину, а на кукурудзяно-пшенично-соєвих раціонах - 0,7-1 кг метіоніну;

- використовувати комбікорми, що містять із зернових 50-80% кукурудзи і 20-50% пшениці; при нестачі кукурудзи в раціон курчат у віці від 1 до 49 діб слід включати: пшеницю і обрушений ячмінь, а з 50-добового віку і до забою - кукурудзу і пшеницю;

- слідкувати за наявністю у кормах пігментів типу каротиноїдів, які надають жиру, а відповідно, і всій тушці жовте забарвлення; з цією метою рекомендується використовувати свіжоприготовлене або стабілізоване люцернове борошно, жовту кукурудзу, препарати каротину;

- збагачувати комбікорми вітамінами В₁₂, Е, антиокислювачами, що сприяють підвищенню засвоєння і відкладання у підшкірному жирі каротиноїдів і вітаміну А (на 30-35 %) і кращому ожирінню тушок;

- у заключний період знижувати норми добавок вітаміну А до 2,5 млн. і Е на 1т комбікорму, що сприяє підвищенню категорійності тушок;

- слідкувати за нормальним розвитком кістяка бройлерів і нормальним обміном, не допускати викривлення кісток, появи перозису та пухлин суглобів;

- забезпечувати повне поїдання всіх компонентів комбікорму, що досягається гранулюванням їх і визначеною технологією згодовування;

- з метою надання м'ясу приємного смаку і запаху обмежити використання рибного борошна до 10 % для першого і до 5 % для другого періоду вирощування; виключити риб'ячий жир, замінивши його концентратами вітамінів А і Д₃ відповідно до норм годівлі;

- для підвищення категорійності тушок і калорійності м'яса рекомендується добавляти у комбікорми свіжий або сухий технічний тваринний або рослинний жир в кількості до 5% сумісно з антиокислювачами;

- при використанні антибіотиків, деяких стимуляторів росту і ферментів виключати їх з раціону не пізніше як за 5 діб до забою бройлерів [18,19].