- •Методи навчання
- •Вимоги до методів навчання.
- •Методи стимулювання і мотивації учіння.
- •Методи контролю і самоконтролю в навчанні.
- •Бінарні методи навчання.
- •Вимоги до пояснення
- •Практичні методи навчання
- •Види вправ:
- •Вимоги:
- •Характеристика наочних методів навчання.
- •Класифікація методів за характером пізнавальної активності учнів.
- •Самостійна робота учнів
- •Проблемне навчання.
- •Етапи проблемного навчання:
- •Основи програмованого навчання.
Практичні методи навчання
спрямовані на безпосереднє пізнання учнями виучуваних фрагментів дійсності на основі власного досвіду діяльності. До них належать: вправи, практичні, лабораторні, графічні, дослідні роботи.
Вправи - цілеспрямоване, багаторазове повторення учнями певних навчальних дій з метою тренування у застосуванні засвоєного навчального матеріалу на практиці.
Види вправ:
- підготовчі – готують учнів до сприйняття нових знань і способів їх застосування на практиці;
-
вступні – сприяють засвоєнню нового матеріалу;
-
пробні – перші завдання на застосування щойно засвоєних знань;
-
тренувальні – для формування умінь, набуття навичок;
-
творчі – найчастіше наближені до реальних життєвих умов;
-
контрольні – дозволяють перевірити і відкоригувати щойно отримані знання, прийоми роботи та навички.
Вимоги
-
доведення до свідомості учнів і порядку виконання вправи;
-
стежити за точністю виконання дій, щоб не закріплювалися помилки;
-
різноманітність вправ, систематичність;
-
індивідуальність, конкретність, але достатність для утворення навички;
-
поступове наростання складності;
-
перевірка та аналіз результатів.
Практичні роботи, як правило, передбачені навчальними програмами, виконуються після вивчення теми чи розділу курсу, слугуючи закріпленню здобутих знань. Суть їх – безпосередньому використанні знань учнів у суспільно-корисній або навчальній праці. Сприяють формуванню вмінь та навичок, закріпленню їх, розвитку пізнавальної самостійності учнів, спостережливості. Вчать пояснювати нові явища та процеси. За своїми цілями та завданнями аналогічні до лабораторних робіт, через що у педагогічній практиці нерідко використовують термін „лабораторно- практичні роботи". Найчастіше використовуються на уроках природознавства, трудового навчання, образотворчого мистецтва. Вони передбачені навчальними програмами, їх виконують після вивчення теми, розділу. Зміст і методика виконання практичної роботи залежить від специфіки навчального предмета.
Етапи проведення практичної роботи.
-
постановка мети і завдань;
-
пояснення вчителя ( теоретичне осмислення роботи);
-
показ ( інструктаж по виконання та техніки безпеки);
-
забезпечення учнів відповідною „технологічною картою" або роздатковими технологічними картками, пояснення правил користування ними;
-
виконання роботи (самостійне виконання роботи учнями за „технологічними картками");
-
контроль якості виконаних робіт ( роботи учнів приймають і оцінюють).
Значення практичних робіт
-
мають навчальне пізнавальне значення;
-
сприяють формуванню умінь та навичок;
-
сприяють конкретизації знань;
-
розвивають вміння, спостерігати й пояснювати явище, що вивчаються.
Лабораторні роботи - роботи, які базуються на самостійному проведенні учнями експериментів та досліджень за допомогою спеціального обладнання в основному в спеціально пристосованих для цього приміщеннях-лабораторіях. Найчастіше використовуються під час вивчення фізики, хімії, біології. Формують дослідницькі навички.
Лабораторні заняття являють собою один із видів дослідницької самостійної роботи учнів, що проводиться за завданням вчителя, в спеціально пристосованому для проведення дослідів приміщенні, або спеціальних умовах. Їх тематика і кількість визначається навчальними програми. Лабораторні роботи займають різне місце у навчальному процесі - після пояснення вчителем нового матеріалу, перед процесом його вивчення або під час нього.