1.3.1. Рятувальні роботи в осередку ураження

Послідовність проведення РНР залежить від обстановки в осередку ураження (характеру зруйнувань будинків і споруд, аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах, рівнів радіоактивного забруднення, характеру і інтенсивності пожеж та інших умов, які впливають на проведення робіт).

У першу чергу виконуються роботи з улаштування проїздів і проходів до захисних споруд, пошкоджених і зруйнованих будинків і споруд, у яких знаходяться потерпілі, а також в місцях аварій, що перешкоджають проведенню РНР.

Для улаштування проїздів (проходів) використовуються форму­вання механізації. Якщо завал місцевий, незначний, то проїзд (про­хід) улаштовується способом розчистки проїжджої частини від уламків; при суцільних завалах висотою більше одного метра проїзд улаштовується по завалу. Для одностороннього руху проїзд улаштову­ється шириною 3-3,5 м, для двостороннього руху – 6-6,5 м. При односторонньому русі через кожні 150-200 м робляться роз'їзди, дов­жиною 15-20 м.

Успішне введення формувань до осередку ураження і проведення РНР можуть бути забезпечені при умові локалізації і гасінні по­жеж і в першу чергу там, де знаходяться люди, а також в місцях збереження легкозаймистих рідин і вибухових речовин, нагрівання яких може привести до вибуху або до швидкого розповсюдження вог­ню.

Для розшуку потерпілих особовий склад рятувальних груп і санітарних дружин, рівномірно розосередившись, обслідує територію об'єкта (дільниці). Велику допомогу в розшукуванні потерпілих на­дають розшукові собаки.

Рятування людей з зруйнованих і завалених сховищ розпочина­ється зразу після введення формувань на ділянку (об'єкт) робіт і здійснюється в такій послідовності:

1. Установлюється зв'язок з людьми в сховищі і з’ясовується обстановка.

2. У сховище подається повітря.

3. Проводиться розкриття сховищ способами, які в залежності від типу і конструкції сховища, а також характеру завалу над ним, можуть бути:

– розбір завалу над основним входом з наступним відкриттям дверей або вирізанням в них вхідного отвору розміром 0,6 х 0,8 м²;

– відкопка оголовка чи люка аварійного виходу;

– розбір завалу у зовнішньої стіни будинку з наступним пробиванням отвору в стіні сховища;

– пробивання отвору в стіні сховища із сусіднього приміщення;

– пробиванням отвору в стіні сховища із підземної галереї;

– розбірка завалу над перекриттям з наступним пробиванням в ньому отвору.

Рятування людей із пошкоджених і палаючих будов із зруйнованими входами і сходами проводиться через отвори, які утворені із сусідніх приміщень, а також через віконні отвори і балкони за допо­могою приставних, або висувних драбин, автодрабин і рятувальних мотузок. Для врятування людей з верхніх поверхів, горищ і дахів висотних будинків можуть примінятися рятувальні рукава, гелікоптери.

Для витягнення людей із завалів можна застосовувати такі способи:

– розбір завалів зверху;

– улаштування проходів (галерей);

– утворення отвору в стіні та інш.

Надання першої медичної допомоги потерпілим проводиться в порядку взаємодопомоги, а також особовим складом сандружин і ря­тувальних підрозділів (формувань) на місці їх виявлення.

Надання першої медичної допомоги передбачає:

– зупинку кровотечі ;

– накладення пов'язок і шин ;

– проведення штучного дихання та протишокових заходів та інш.

Після надання потерпілим першої медичної допомоги їх евакуюють до загону першої медичної допомоги, де їм надається лікарська допомога.