Запорожье

Кожна частина починається з нового аркуша.

І. Теоретична частина

Обсяг частини - не менше 5 сторінок друкованого тексту.

Стиль - Звичайний; шрифт - Times New Roman; розмір шрифту -14;

інтервал -1,5

За темою "Оцінка радіаційної обстановки в надзвичайних ситуаціях" подається сучасна, цікава інформація, яка відповідає тематиці роботи.

За темою "Оцінка хімічної обстановки в надзвичайних ситуаціях" теоретична частина присвячена небезпечній отруйній речовині, яка вказана за Вашим варіантом. Опис відбувається за наступними положеннями:

ХАРАКТЕРИСТИКА НХР____

Ступінь токсичності___

1. Основні властивості

2. Вибухо- та пожежонебезпечність

3. Небезпека для людини

4. Ступінь захисту

5. Дезактивація

6. Заходи першої допомоги - долікарська та лікарська.

Робиться висновок, висловлюється особисте відношення до розкритої теми в розгорнутому вигляді.

II. Практична частина

Обсяг - ∞

Вказуються вихідні данні:

Найменування данних	Показники

Завдання 1.__________

Вихідні данні:

Рішення:

Відповідь, висновки.

Iiі. Графічна частина

Обсяг - ∞

Зображення виконується олівцями (простим та різнокольоровими).

Вказуються всі вихідні та отриманні данні.

IV. Наказ

Обсяг - ∞

Структура наказу начальника ЦЗ на проведення

рятувальних і невідкладних АВР.

1. Вступна констатуюча частина. В ній доводиться коли, де і що трапилось, масштаб аварії, втрат, якщо на цей час відомі. Короткі висновки з оцінки обстановки, мотивація.

2.Розпорядча частина, де визначаються:

2.1 Об'єкт і термін виконання рятувальних і невідкладних АВР.

2.2 Сили та засоби, що залучаються до цих робіт. Сили та засоби, що виводяться у резерв.

2.3 3авдання силам (формуванням) і структурним підрозділам.

3. Порядок взаємодії органів управляння сил ЦО, які беруть і участь у ліквідації аварії.

4. Порядок матеріально-технічного, медичного забезпечення та інші питання.

5. Організація управління і зв'язку під час Р і АВР.

6. Місце знаходження НЦЗ.

Кожен документ повинен бути підписаний.

V. Використана література

Обсяг - ∞

1. Кількість використаної літератури повинна бути не менше 5 джерел.

2. В теоретичній частині вказуються ссилки на літературу.

3.Використана література - сучасна.

Визначення масштабів хімічного зараження (рис.1)

Масштаб хімічного зараження характеризується:

1. Радіусом Rа та площею Sа аварії;

2. Глибиною Г1 і площею S1 зони поширення первинної хмари СДОР;

3. Глибиною Г2 і площею S2 зони поширення вторинної хмари СДОР;

Зона зараження - це территорія, яка внаслідок аварії заражена СДОР у небезпечних для життя людей концентраціях.

Вона включає район (ділянку) викиду (виливу) СДОР та територію, над якою поширились пари цих речовин з уражаючими концентраціями.

Схематичне зображення зони хімічного зараження може мати інший вигляд. Це залежить від властивостей певних СДОР.

При аварії можуть виникнути первинна та вторинна хмари СДОР.

Первинна хмара - це хмара СДОР, яка утворюється внаслідок миттєвого (1-3 хв.) переходу в атмосферу частини СДОР при руйнуванні ємкості, в якій вона знаходилась.

Вторинна хмара - це хмара СДОР, що утворюється внаслідок випаровування СДОР з площі (поверхні) її розливу при аварії.

а). Район аварії обмежується радіусом Ra, що визначає площу кола, в межах якої хмара СДОР має найбільші вражаючі властивості. Його розміри залежать від виду СДОР, їх кількості та умов зберігання.

Ця площа знаходиться по формулі SА = πR² А

Значення R_A для різних СДОР залежно від кількості наведені в табл. 1

б). Для визначення глибини поширення первинної хмари СДОР Г1

з урахуванням конкретних метеорологічних умов, впливу температури повітря К_т1 на кількість СДОР, яка переходить в первинну хмару, використовується відношення:

Г₁=Г_1т*К_т1*К_n, де

Г₁ - глибина поширення первинної хмари СДОР на рівнинній місцевості (км)

Г_1т - табличне значення глибини поширення первинної хмари СДОР (табл. 3)

К_т1 - поправочний коефіцієнт, який враховує температуру повітря (табл. 4) К_n - коефіцієнт пропорційності, який враховує відміну поданої у варіанті маси СДОР до типової (табличної) ємності (табл.5)

Для визначення коефіцієнту К_n знаходять спочатку відношення заданної кількості СДОР до вибранної табличної, а потім за даними табл. 5 знаходять К_n (при необхідності проводиться інтерполяція).

в). Глибина поширення вторинної хмари СДОР

визначається за відношенням

Г₂ = Г_2т*К_т2*К_n,де

Г₂ - глибина поширення вторинної хмари СДОР на рівнинній

місцевості (км)

Г_2т - табличне значення глибини поширення вторинної хмари

СДОР (табл. 6)

К_т2 - температурний коефіцієнт, що враховує вплив температури

грунту і повітря (табл. 7)

•

г). Площі поширення первинної та вторинної хмари СДОР S1 S2 визначаються за відношенням:

Величина залежить від декількох факторів, основними з яких є

метеорологічні й топогрвфічні умови, і вибирається із таблиці 2.

Площі району аварії і можливого поширення первинної та вторинної хмари СДОР позначаються суцільною лінією синього кольору. Площі району аварії і зон зараження зафарбовуються жовтим кольором. Поруч зі схемою умовного зображеня району аварії робиться надпис синім кольором про тип СДОР, його кількість та час аварії.

д). Визначення ступеня небезпечності

Ступінь небезпечності хімічного зараження СДОР характерізується:

• можливою кількістю уражених людей в районі аварії і зонах поширення СДОР;

• кількістю зараженої техніки та засобів захисту, що потребують проведення спеціальної обробки;

Вважають, що в районі аварії всі люди без засобів захисту можуть бути ураженими.

При 100% забезпеченості людей засобами індивідуального захисту число уражених не перевищить 3-5% (в основному через можливу технічну несправність засобів індивідуального захисту).

При поширенні СДОР найбільші концентрації будуть спостерігатись при надходженні первинної хмари, тому саме вони й зумовлюють найбільшу кількість уражених людей.

Для людей, які не забезпечені засобами індивідуального захисту, орієнтований процент уражених при поширенні первинної хмари СДОР визначають за даними табл. 9

e). Визначення тривалості хімічного зараження

Тривалість вражаючої дії СДОР залежить від багатьох факторів, насамперед таких, як їх фізико-хімічні властивості, характер виливу, метеорологічні умови, рельєф місцевості та інші.

Наприклад, тривалість хімічного зараження приземного шару повітря в районі аварії визначається часом випаровування СДОР. За умов швидкості вітру 1 м/с дані наведені в табл. 10.

Для інших умов вводиться поправочний коефіцієнт Ки, який враховує швидкість вітру, відмінну від табличної. Значення коефіцієнту вибираються з таблиці 8.

За умов, коли відомий характер виливу СДОР при аварії, тривалість вражаючої дії можна розрахувати, використовуючи відношення:

Примітка: Ін - інверсія, Із - ізометрія, к – конвекція

ж). Час підходу зараженого повітря до об'єкта

Час підходу (t) визначається за формулою:

X - відстань від джерела зараження до об'єкта (км)

V - швидкість переносу попереднього фронту хмари зараженого

повітря, км/год (табл. 11)

Заходи по захисту населення від ураження СДОР

Надійний захист робітників і службовців, а також населення, що мешкає поблизу хімічно-небезпечних об'єктів, забезпечується виконанням цілого ряду заходів. Основними з них є:

1. Інженерно-технічні й організаційні заходи, що спрямовуються на недопущення виникнення аварії викидами СДОР.

2. Хімічний контроль за викидами СДОР в атмосферу, водоймища, а також за вмістом їх у повітрі робочих приміщень.

3. Забезпечення робітників та службовців засобами індивідуального захисту і підтримання їх у постійній готовності.

4. Організація оповіщення населення про аварію та евакуація його в безпечні райони.

При аварії з викидом СДОР, наслідки якої виходять за межі підприємства, черговий диспетчер негайно сповіщає чергові зміни аварійних служб (газорятівної, протипожежної, медичної), штаб ЦО міста (району), а також керівників підприємств, установ, організацій відповідно із завчасно розробленою схемою оповіщення, текстом звернення, який передається після подання сигналу „Увага всім" з включенням об'єктових електричних сирен.

Для захисту робітників і службовців на хімічно-небезпечному об'єкті використовуються промислові протигази або респіратори спеціального призначення типу РПГ-67, РУ-60, а також захисні споруди, які обладнанні III типом вентиляції. Люди, які знаходяться в житловому секторі, в будинках, повинні зачинити вікна та кватирки, вимкнути опалювальні прилади, загасити вогонь у печах, надіти протигази та підручні засоби захисту шкіри і швидко вийти із зони зараження. Напрямок виходу населення, як правило, вказують представники органів ЦО або міліції. В будь-якому випадку виходити потрібно в сторону, перпендикулярну напрямку руху зараженого повітря, бажано на підвищену й добре провітрювану ділянку місцевості.

За відсутності протигазів при виході із зони зараження необхідно периодично затримувати на декілька секунд дихання, для захисту

органів дихання використовувати тканини, змочені у воді та ватні частини одягу. Завдяки цьому значно знижується кількість повітря, що потрапляє до легенів, а відповідно зменшується і важкість ураження.

Після виходу з зони зараження люди, які отримали незначне ураження (кашель, нудота), повинні звернутись до медичних установ для отримання необхідної допомоги.

Про усунення небезпеки ураження населення сповіщається органами ЦО. У всіх випадках вхіж в житлові й виробничі будинки дозволяється тільки після контрольної перевірки вмісту СДОР у повітрі приміщень. Дозвіл на вхід в приміщення дає безпосередній керівник робіт по ліквідації наслідків аварії з виходом СДОР.