- •1. Сутність економічного мислення
- •2. Середовище формування економічного мислення: економічне, політико-правове, соціально-культурне.
- •3. Типи економічного мислення: стандартний і творчий.
- •4. Розвиток економічного мислення
- •5. Економічне мислення і економічна практика.
- •6. Роль економічної науки у формуванні професійної компетенції.
- •7. Економіка як об’єкт наукового дослідження.
- •8. Предмет економічної науки.
- •9. Функції економічної науки.
- •10. Етапи розвитку економічної науки
- •12. Принципи ,категорії і закони економічної науки.
- •13. Методи економічного аналізу та їх класифікація.
- •14. Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер.
- •15. Економічні потреби.
- •16. Ієрархія потреб
- •17. Економічні інтереси.
- •18. Взаємозв'язок потреб та інтересів.
- •19. Мотиви та стимули.
- •20.Економічна поведінка.
- •21.Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво.
- •22.Національні та глобальні економічні інтереси.
- •23.Сутність та структура ек. Системи.
- •24.Відносини власності.
- •25.Домогосподарства,підприємства(фірми) та сектори економіки.
- •26.Кластери ,внутрішні регіони ,регулятивні інститути.
- •27.Типи і моделі економічних систем та їх еволюція.
- •28.Національні та міжнародна економічна систем.
- •29. Формування глобальної економічної системи.
- •30. Сутність і види економічної діяльності.
- •31.Суспільний поділ праці.
- •32. Виробнича діяльність
- •33. Науково-дослідна і проектна конструкторська діяльність.
- •34. Інвестиційна діяльність
- •35. Інноваційна діяльність.
- •36. Торгівельно – маркетингова діяльність
- •37. Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність.
- •38. Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми.
- •39. Витрати та результати підприємницької діяльності.
- •40. Продуктивність праці.
- •41. Прибуток і рентабельність.
- •42. Економічна рента та її види.
- •43. Регулювання підприєм. Діяльності
- •44. Міжнародна підприєм. Діяльність
- •45. Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи
- •46. Динаміка ек. Розвитку та його фактори
- •47. Ек. Зростання, його критерії та показники
- •48. Ресурси економічного зростання та їх обмеженість
- •49. Типи та моделі економічного розвитку
- •50. Сталий економічний розвиток
- •51. Циклічний характер економічного розвитку
- •53. Цивілізаційний вимір економічного розвитку.
- •54. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал.
- •55. Функції капіталу.
- •56. Капітал і наймана праця.
- •57. Людський капітал.
- •58. Інтелектуальний капітал.
- •59. Інформаційний капітал.
- •60. Виробничий капітал.
- •61. Підпримницький капітал.
- •67. Вартість і оплата праці.
- •62. Фінансовий капітал.
- •63. Кругообіг капіталу та його стадії.
- •64. Ефективність кругообігу капіталу.
- •65. Міжнародний рух капіталу.
- •66. Праця і людський ресурс.
- •68. Заробітна плата.
- •69. Інвестиції в людський ресурс.
- •71. Інтелектуалізація праці.
- •70. Освіта та професійні компетенції працівника
- •72. Труд. Відносини, зайнятість, безробіття.
- •73. Дискримінація праці.
- •74. Нерівність в доходах та проблема бідності.
- •75. Соціалізація економіки
- •76. Міжнародна міграція людського ресурсу.
- •77. Економічні блага.
- •78. Товар та його характеристика.
- •79. Гроші.
- •80. Грошовий вимір вартості товару.
- •81. Сутність і функції ринку.
- •82. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин
- •83. Попит і пропозиція
- •84. Ринкове ціноутворення
- •85. Конкуренція, монополія, олігополія
- •86. Ринок і Держава
- •87. Сегментація ринку
- •89. Ринок товарів і послуг.
- •90. Ринок капіталу.
- •92. Ринок інновацій.
- •91. Ринок людського ресурсу.
- •93. Міжнародні ринки.
- •94. Становлення глобального ринку.
- •95. Суспільне відтворення, його типи та показники.
- •96. Національний дохід
- •96. Валовий внутрішній продукт
- •98. Споживання та заощадження
- •99. Національне багатство.
- •100. Доходи населення
- •101. Податки
- •102. Державний бюджет.
- •103. Інфляція
- •104. Соціальна політика
- •105. Відтворення людського ресурсу
- •107. Інтернаціоналізація та глобалізація економічних процесів
- •108. Типи економічного мислення: наукове та ненаукове.
- •106. Держава в системі суспільного відтворення
53. Цивілізаційний вимір економічного розвитку.
Головною ознакою, принципом сучасних філософських поглядів на природу економічного розвитку стає «олюдненість» економічних відносин, перехід від побудови абстрактних моделей і схем функціонування господарських систем у площину досліджень інтересів, умов і чинників самореалізації в економічному середовищі людини, як цілісності, в усіх її проявах: як людини економічної, соціальної, духовної, інформаційної, інституціональної тощо, як внутрішнього ядра сутності та поля функціонування сучасної економічної системи.
Промислова революція другої половини XVIII ст. – першої третини ХІХ ст. започаткувала індустріальну цивілізацію, що притаманна багатьом країнам світу і на сьогодні. Ґрунтуючись на застосуванні системи машин і механізації виробничих процесів, індустріальна економіка зробила новий крок у подальшому зростанні продуктивної сили праці людини, забезпеченні її панування над силами природи.
Індустріальна цивілізація сприяла розвитку суспільного поділу праці, спеціалізації та кооперування виробництва. Водночас були породжені економічні межі розвитку індустріальної цивілізації.
Однією з особливостей етапу переходу від індустріальної до постіндустріальної цивілізації стало формування системи загальнолюдських цінностей, на базі визнання яких у сучасних умовах лише й можна сформувати систему цілей економічного розвитку та механізм узгодження інтересів різних суб’єктів економічної діяльності та різних соціальних груп, що , власне, й буде сприяти досягненню сталого розвитку. Водночас, слід зазначити, що процес формування та реалізації загальнолюдських цілей і цінностей на базі економічного розвитку пов’язаний із проблемами відсутності рівноважного сприймання їх у різних країнах та регіонах планети внаслідок існування різних технологічних способів виробництва, отже й різних цивілізаційних підходів до розуміння функцій економічного розвитку у житті суспільстваю
54. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал.
Капітал являється обов’язковим елементом ринкових відносин. Розуміння капіталу та форм його руху є необхідною умовою ефективного господарювання.
Науковий аналіз категорії капітал було розпочато грецьким мислителем Арістотилем. Він ввів поняття “ хремастики ”, що означає нагромадження багатства в грошовій формі. Пізніше А.Сміт визначив, що капітал являє собою сукупність речей, тобто засобів виробництва. Він розглядав капітал як запас що використовується для господарських потреб і приносить дохід. Він також стверджував, що праця є єдиним джерелом вартості тільки в умовах простого товарного виробництва, а за капіталізму такими функціями є і інші фактори, в тому числі капітал. Зараз багато дослідників вважають, що капітал – це сукупність засобів виробництва, які приносять дохід їхньому власникові. Найбільший внесок в аналіз категорії капітал зробив К.Маркс. Він обґрунтував, що рух капіталу починається з грошей, сформулював загальну форму руху капіталу: Г- Т- Г', де Г – гроші, Т – товар, Г'- гроші з приростом і тому Г' = Г + ΔГ, ΔГ – це сума приросту грошей над їх первісною сумою – Г. Таким чином, первісно авансована вартість Г не тільки зберігається в обігу, але й змінює свою величину, долучає до себе додаткову суму грошової вартості ΔГ, тобто зростає. Формулу Г-Т-Г' К.Маркс назвав загальною формою капіталу.
Спочатку існували лише грошовий і товарний капітали. Але потім, поруч з ними, сформувався виробничий капітал, утворюючи специфічний спосіб виробництва, який К.Маркс називав капіталістичним. За марксизькою теорією капітал - це вартість, котра шляхом експлуатації найманих робітників приносить додаткову вартість, тобто ∆Г, яку привласнюють капіталісти.
Отже, Капітал - це накопичене багатство, що утворюється при використанні прибутку на нагромадження продуктивних факторів виробництва з метою одержання прибутку або інших форм доходу (ренти, процента, дивідендів).