1. Правові підстави організації взаємодії дкрс і правоохоронних органів

Взаємодія органів ДКРС і правоохоронних органів здійснюється на всіх стадіях і етапах контрольного процесу і регламентується законодавчими і підзаконними актами. У цьому випадку пропонується розглянути організацію такої взаємодії на стадіях:

– підготовки до здійснення контрольних заходів;

– здійснення контрольних заходів;

– реалізації результатів контрольних заходів.

Правовою підставою для організації такої взаємодії передусім є стаття 14 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», якою визначено підходи до призначення ревізій і перевірок за зверненнями правоохоронних органів.

Зокрема у цій статті визначено, що: «Органи державної контрольно-ревізійної служби проводять ревізії та перевірки суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності за постановою прокурора або слідчого, винесеною під час розслідування кримінальної справи.

За дорученням Прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, податкових інспекцій у випадках, передбачених Законом, органи державної контрольно-ревізійної служби проводять ревізії та перевірки на підконтрольних підприємствах, в установах та організаціях всіх форм власності.

Ревізії та перевірки на прохання правоохоронних органів можуть проводитися також і в інших випадках, передбачених чинним законо­давством».

Водночас правовими підставами для звернення правоохоронних органів до органів ДКРС щодо проведення ревізій і перевірок є:

1. Для органів прокуратури – пункт 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про прокуратуру», яка дає право прокурорам та їх заступникам «вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз».

2. Для органів Міністерства внутрішніх справ – підпункт «в» пункту 2 статті 12 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», що дає право керівникам спеціальних підрозділів з боротьби з організованою злочинністю органів внутрішніх справ «залучати до проведення перевірок, ревізій та експертиз кваліфікованих спеціалістів установ, організацій, контрольних і фінансових органів»; підпункт 5 пункту 5 Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 № 510, що дає право керівникам підрозділів цієї служби «вимагати обов’язкового проведення перевірок, інвентаризацій і ревізій виробничої та фінансової діяльності підприємств, установ та організацій».

3. Для органів Служби безпеки – підпункт «в» пункту 2 статті 12 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», що дає право керівникам спеціальних підрозділів з боротьби з організованою злочинністю Служби безпеки України «залучати до проведення перевірок, ревізій та експертиз кваліфікованих спеціалістів установ, організацій, контрольних і фінансових органів».

4. Для слідчого і прокурора в кримінальних справах, що перебувають в їх провадженні, – стаття 66 Кримінально-процесуального кодексу України, що дає їм право «викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред’явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій».

5. Для Координаційного комітету з боротьби з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України – пункт 4 статті 8 та підпункт «в» пункту 1 статті 18 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», згідно з якими органи ДКРС зобов’язані за дорученнями Координаційного комітету з боротьби з корупцією та організованою злочинністю проводити у межах своєї компетенції ревізії, перевірки та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України організаціями і громадянами.

6. Для інших спеціальних органів з боротьби з організованою злочинністю – підпункт «в» пункту 1 статті 18 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», що зобов’язує органи ДКРС «проводити у межах своєї компетенції ревізії, перевірки та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України організаціями і громадянами» за дорученням цих органів.

У цілому, з урахуванням зазначеного, напрошуються такі три висновки:

По-перше, органи ДКРС взаємодіють з правоохоронними органами з питань здійснення державного фінансового контролю на засадах самостійності в ухваленні рішень, незалежності в діях, невтручання у сферу компетенції один одного.

По-друге, за зверненнями органів прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Координаційного комітету з боротьби з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України органи ДКРС проводять ревізії (перевірки) на підконтрольних підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності.

Ревізії (перевірки) суб’єктів підприємницької діяльності і організацій, що не входять до складу підконтрольних органам ДКРС, щодо дотримання ними законодавства з фінансових питань проводять органи ДКРС за постановою прокурора, слідчого про проведення ревізії чи перевірки, винесеної під час розслідування кримінальної справи, а також за зверненням Координаційного комітету з боротьби з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України.

По-третє, ревізія (перевірка) установи, організації чи підприємства за зверненнями правоохоронного органу в порядку, визначеному законодавчими актами, може проводитися в будь-який час незалежно від кількості раніше проведених на цьому суб’єкті ревізій і перевірок, за винятком випадків, коли зазначені у зверненні правоохоронного органу питання за вказаний ревізійний період уже перевірені за зверненнями цього чи іншого правоохоронного органу.

На підставі цих правових засад розроблено Інструкцію про організацію проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні за зверненнями правоохоронних органів, яка погоджена з Генеральною прокуратурою, МВС та СБУ, затверджена наказом ГоловКРУ від 26.11.1999 № 107 та зареєстрована в Мін’юсті 23.12.1999 за № 906/4199 (надалі – Інструкція № 107).

Інструкцією, серед іншого, передбачено, що працівник органу ДКРС, який здійснює ревізію (перевірку) за зверненням правоохоронного органу, виконує службове доручення й підпорядковується безпосередньо керівнику органу ДКРС.

Ревізор одноосібно оцінює фінансово-господарські операції на предмет наявності в них невиконання фінансово-правових норм і несе визначену законодавством відповідальність за якість і повноту виконання службового доручення.

Ніхто з представників правоохоронних органів не має права втручатися в роботу ревізора (керівника ревізійної групи): зобов’язувати його до здійснення тих чи інших контрольних заходів, впливати на оцінку ним результатів ревізійних дій, вимагати від нього надання інформації про результати ревізії (перевірки) у спосіб, що суперечить вимогам цієї Інструкції.