Норми продовольчих пайків для контингентів з особовими умовами військової праці

	Найменування продуктів харчування	Норма видатку у гр. На 1 чол. На добу
		Морський пайок		Льотний пайок		Госпит	Курсан. пайок
		РацЛ	РацЛ	РацЛ	Рац.2	РацЛ загал.
	1	2	3	4	5	6	7
	Хліб з борошна пш. обоіїн.	450	550	250	400	300	500
	Хліб з борошна пш. 2 с	400	200	-	300		300
	Хліб з борошна пш. 1 с			350	-	300
	Борошно пш. 2 с	10	10	-	20	20	30
	Борошно пш. 1 с			60	-	10
	Крупа різна	105	95	30	80	60	120
	Рис			30	30	20
	Крупа манка					20
	Макаронні вироби	50	50	40	20	30	30
	М'ясо	200	150	300	300	150	150
	М'ясо птиці			50	-
	М'ясокопченості, ковбаса			25	-
	Риба	100	100	90	70	50	80
	Жири тваринні	20	25			5	20
	Олія	10	10	15	10	10	15
	Масло тваринне	30	20	75	60	40	30
	Молоко коров'яче			200	100	200
	Сметана			30	10	10
	Творог			30	30	25
	Молоко сгущ. з цукром			20	-
	Сир сичужний твердий			15	15
	Цукор	50	45	100	60	50	50
	Сіль харчова	25	25	30	25	25	25
	Чай	1	1	1	1	1	1
	Кофе натуральний			2,5	-
	Кофе сурогатний					3
	Лавровий лист	0,1	0,1	0,2	0,1	0,1	0,1
	Перець	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3
	Гірчичний порошок	0,3	0,3	1	0,3	0,3	0,3
	Оцет	2	2	2	2	2	2
	Томатна паста	6	6	10	6	6	6
	Картопля та овочі, всього	800	800	870	850	800	800
	У т.ч. - картопля	550	550	550	550	550	550
	Капуста	120	120	120	120	120	120
	Буряк столовий	30	30	30	30	30	30
	Морква	40	40	40	40	40	40
	Цибуля	30	30	40	40	30	30
	Огірки, помідори	30	30	90	70	30	30
	Фрукти сушені	20	20	20	20	20	20
	Крохмаль картопляний			5	5	5
	Желатин харчовий			0,5	-
	Дріжджі			0,5	-
	Екстракти плод. і ягід.			3	3	0,5
	Вітаміни, мг, всього			92,5	92,5

Підводячи підсумок особливостей нормування харчування військовослужбовців, слід зазначити, що нині діючі норми продовольчих пайків відпрацьовані для основних груп військовослужбовців, які мають приблизно одинакові умови праці і побуту. Диференціація харчування у середині цих груп можлива за рахунок видачі відповідним категоріям особового складу додаткових пайків або додаткових продуктів.

Друге навчальне питання

Запаси продовольства, їх призначення, розміщення, ешелонування, джерела надходження і порядок поповнення запасів

Збройні Сили України, керуючись вимогами президента Головнокомандувача Збройними Силами, Уряду України, положенням Воєнної доктрини, які мають сугубо оборонну направленість, все ж повинні бути готовими і здатними у будь-який момент відбити можливу агресію із зовні і виконати визначені перед ними завдання.

У теперішній час іде активний науковий пошук напрямків і способів підвищення ефективності системи тилового забезпечення військ. Попередні

результати показують, що на нинішньому стані оптимальним міг би бути

територіальний принцип забезпечення військ, який для продовольчої служби означає спирання її на стаціонарну матеріальну, транспортну, ремонтну та місцеву промислову і сільськогосподарську базу, розміщену у відповідному районі і яка допускає повну ступінь децентралізації управлінні з метою підвищення автономності і надійності продовольчого забезпечення.

Отже, опираючись на теоретичні основи забезпечення військ за територіальним принципом, ми повинні чітко розуміти, що безперебійне продовольче забезпечення військ у перших оборонних та контрнаступальних наступальних) операціях буде залежати від правильного визначення потреби у продовольстві, техніці та майні продовольчої служби, завчасного створення і ешелонування запасів.

Потреба військ у продовольстві стосовно до усіх видів бойових дій, як відомо, залежить від строків підготовки і тривалості операції, можливих втрат продовольства, а також від встановлених розмірів запасів до початку і на кінець операції.

Потреба у продовольстві задовольняється:

1. За рахунок створення та утримання у військах і на продовольчих складах об'єднань необхідних запасів;

2. Підвезення продовольства з глибини держави;

3. Заготівлі з місцевих ресурсів;

4. Та частково за рахунок використання трофеїв.

Підвезення продовольства з глибини держави в умовах активного впливу противника по військах і тилу буде утрудненим. Можливості проведення заготівель продовольства з місцевих ресурсів будуть залежати від реальної його

наявності, інтенсивності впливу противника по промисловим і сільськогосподарським об'єктам, а також від самих можливостей служби по заготівлі, переробці і контролю якості заготовленого продовольства. Як правило, такі заготівлі будуть обмеженими і не можуть розглядатися як основне джерело забезпечення військ.

Трофейне продовольство при ведені оборонних бойових дій, може служити тільки джерелом епізодичного і часткового забезпечення військ.

Отже, тільки при комплексному і безперервному використанні усіх, вищевказаних джерел поповнення запасів продовольства можна досягти безперебійного забезпечення військ у сучасних операціях.

Запаси продовольства у оперативному командуванні повинні бути максимально наближені до військ і розосереджені по усій смузі бойових дій. Це підвищує надійність забезпечення військ і збереження запасів. Запаси продовольства, які створюються у оперативному командуванні, як правило, поділяються на військові і оперативні.

Розглянемо більш детально ешелонування військових запасів.