- •1. Виникнення і основні етапи розвитку економічних знань
- •2. Предмет економічної теорії
- •3. Методи економічних досліджень.
- •4. Функції економічної теорії. Економічна політика
- •Розділ 2. Суть, структура та типи економічних систем
- •2. Поняття економічної системи
- •3. Продуктивні сили суспільства
- •4. Система економічних відносин суспільства
- •5. Типи економічних систем
- •Розділ 3. Форми організації суспільного виробництва. Гроші
- •2. Типи економічних зв'язків та виробництва
- •3. Товар і його властивості
- •4. Виникнення, суть та функції грошей
- •Розділ 4. Ринок і його інфраструктура
- •1. Поняття ринку і умови його функціонування;
- •2. Структура ринку;
- •3. Інфраструктура ринку;
- •1. Поняття ринку і умови його функціонування
- •2. Структура ринку
- •3. Інфраструктура ринку
- •Розділ 5. Основи саморегулювання ринкової економіки
- •1. Попит і його детермінанти
- •2. Пропозиція та її детермінанти
- •3. Ціна у ринковій економіці
- •4. Конкуренція та її роль у функціонуванні ринкової економіки
- •5. Суперечності механізму саморегулювання ринкової економіки
- •Розділ 6. Економічна роль держави у ринковій економіці
- •1. Необхідність і суть державного регулювання ринкової економіки;
- •2. Економічні функції держави;
- •3. Методи державного впливу на ринкову економіку;
- •1. Необхідність і суть державного регулювання ринкової економіки
- •2. Економічні функції держави
- •3. Методи державного впливу на ринкову економіку
- •Розділ 7. Основні риси і закономірності перехідної економіки та її особливості в Україні
- •1. Поняття перехідної економіки
- •2. Сутність перехідного періоду від командної до ринкової економіки
- •3. Роздержавлення власності у перехідній економіці
- •4. Демонополізація економіки у період ринкової трансформації
- •5. Структурна перебудова економіки України
- •Частина II. Мікроекономіка
- •Розділ 8. Підприємництво і підприємство (фірма)
- •1. Суть підприємництва та умови його здійснення
- •2. Організаційні основи підприємництва в Україні
- •3. Підприємство (фірма) і його види
- •4. Капітал як матеріальна основа підприємництва
- •Розділ 9. Трудові відносини. Заробітна плата
- •1 Ринок праці та його особливості
- •2. Суть заробітної плати та її функції;
- •3. Організація заробітної плати;
- •1. Ринок праці та його особливості
- •2. Суть заробітної плати та її функції
- •3. Організація заробітної плати
- •Розділ 10. Витрати виробництва і прибуток
- •1. Суть витрат виробництва та їх види;
- •2. Витрати виробництва у короткостроковому та довгостроковому періодах;
- •3. Прибуток, його норма і напрями використання;
- •1. Суть витрат виробництва та їх види
- •2. Витрати виробництва у короткостроковому та довгостроковому періодах
- •3. Прибуток, його норма і напрями використання
- •Розділ 11. Особливості формування цін залежно від моделі ринку
- •1. Загальні принципи ціноутворення;
- •2. Основні моделі ринку.
- •1. Загальні принципи ціноутворення.
- •2. Основні моделі ринку
- •Лекція 12. Особливості підприємництва в агропромисловому комплексі
- •1. Аграрні відносини та їх особливості
- •2. Рентні відносини і форми земельної ренти.
- •3. Агропромисловий комплекс (апк), його структура і функції
- •4. Аграрна реформа в Україні
- •Частина III. Макроекономіка
- •Розділ 13. Національна економіка. Основні макроекономічні показники
- •1. Поняття національної економіки
- •2. Національний (суспільний) продукт і проблеми його грошового виміру
- •3. Поняття та способи обчислення валового внутрішнього продукту (ввп)
- •4. Система національних рахунків
- •Лекція 14. Макроекономічний аналіз: сукупний попит і сукупна пропозиція
- •1. Поняття макроекономічного аналізу
- •2. Визначення сукупного попиту і сукупної пропозиції
- •3. Споживання і заощадження та їх функції
- •4. Інвестиції, їх види та детермінанти.
- •5. Макроекономічна рівновага і модель мультиплікатора
- •Розділ 15. Грошовий обіг і кредитна система
- •1. Поняття грошової системи
- •2. Попит на гроші
- •3. Пропозиції грошей
- •4. Ринок грошей. Суть і види кредиту
- •5. Банки і банківська система
- •6. Ринок цінних паперів
- •7. Грошово-кредитна політика держави
- •Розділ 16. Фінансова система і фіскальна політика
- •1. Суть фінансів та їх роль у ринковій економіці
- •2. Державний бюджет і бюджетний дефіцит
- •3. Податки і податкова система
- •4. Фіскальна політика держави
- •Розділ 17. Економічне зростання та економічна нестабільність
- •1. Економічне зростання і його типи
- •2. Циклічні коливання ринкової економіки та їх причини
- •3. Безробіття, його типи та наслідки
- •4. Інфляція: суть, види, причини і наслідки
- •Розділ 18. Соціальний прогрес і стабілізаційна політика держави
- •1. Поняття соціального прогресу і його напрями
- •2. Рівень життя та його показники
- •3. Соціальний захист населення
- •4. Стабілізаційна політика держави: кейнсіанський та монетаристський підходи
- •Частина IV. Сучасне світове господарство
- •Розділ 19. Світове господарство та його еволюція
- •1. Поняття світового господарства та етапи його розвитку
- •2. Міжнародний поділ праці та його особливості за сучасних умов
- •3. Міжнародна торгівля та її особливості на сучасному етапі
- •4. Міжнародний рух капіталів
- •5. Міжнародна міграція робочої сили
- •6. Сучасні міжнародні науково-технічні зв'язки
- •7. Спільна підприємницька діяльність з іноземним капіталом
- •Розділ 20. Міжнародні валютно-фінансові відносини
- •1. Міжнародні валютні відносини і міжнародні валютні системи
- •2. Валютний ринок і валютна політика;
- •3. Міжнародні кредитні відносини та міжнародні фінансові організації;
- •1. Міжнародні валютні відносини і міжнародні валютні системи
- •2. Валютний ринок і валютна політика
- •3. Міжнародні кредитні відносини та міжнародні фінансові організації
4. Функції економічної теорії. Економічна політика
Яку ж роль відіграє економічна теорія? Ось її оцінка відомими усьому світу вченими, письменниками та громадськими діячами. Видатний філософ Г. В. Ф. Гегель вважав політичну економію філософією господарювання. Письменник Марк Твен зазначав: «Знання політичної економії — першооснова вмілого керівництва державою. Наймудріші люди усіх часів присвячували цьому предмету усю велич свого генія, життєвий досвід, пізнання». Відомий український мислитель Г. Сковорода називав політичну економію божественною економією. Жорж: Сіменон, відомий письменник, писав: «Я давно передбачав, що настане день, коли політична економія стане на чолі усіх наук». Цей перелік висловлювань щодо ролі і значення економічної теорії можна продовжити. Але й наведені переконливо свідчать про значення, якого надають науці про закономірності економічного життя суспільства.
Роль економічної теорії у суспільному житті виявляється через її функції. Найчастіше називають пізнавальну, або гносеологічну, прогностичну, практичну, світоглядну, або ідеологічну, та методологічну функції. Розглянемо їх. Як і будь-яка наука, економічна теорія, насамперед, виконує пізнавальну функцію — всебічно досліджує форми економічних явищ, їх внутрішню сутність, розкриває взаємозв'язки між ними і тим самим пізнає ті закони, що регулюють господарську діяльність як на рівні окремих суб'єктів економіки, так і на рівні усього суспільства. Таке вивчення починається з розгляду фактів, масових економічних даних, поведінки суб'єктів економічної діяльності. У західній економічній літературі все це визначають як описову науку, що займається збиранням і накопиченням відповідного фактичного матеріалу. Збирання таких фактів має надзвичайно важливе значення для обґрунтованості наукового дослідження. Економічна теорія зберігає науковий характер лише за умови, що спирається на факти. Останні мають бути достовірними і типовими для досліджуваних явищ економічного життя. Такими фактами можуть бути статистичні матеріали, документи, інформація про певні економічні події, авторитетні висловлювання вчених та досвідчених практиків економіки. Тільки спираючись на широкий масив фактів, можна отримати достовірні, обґрунтовані теоретичні висновки й узагальнення. У той же час практика виступає критерієм істинності теоретичних побудов. «Підпорядкування даним спостереження, — зазначав відомий французький економіст Моріс Алле, — золоте правило, від якого залежить будь-яка наукова дисципліна. Якою б не була теорія, та якщо вона не підтверджується дослідними даними, то не має практичної цінності і повинна відкидатись». Значення пізнавальної функції в тому, що теоретичний аналіз економічного життя дає ключ до розуміння процесів та закономірностей, що відбуваються у сфері економіки.
З пізнавальною функцією тісно пов'язана прогностична. Вона полягає у тому, що на підставі отриманих знань про економіку обґрунтовуються наукові основи передбачень перспектив її розвитку в майбутньому. Ця функція часто пов'язана з обґрунтуванням перспективних критеріїв та показників, а також з розробкою планів та прогнозів розвитку економіки. Причому важливість цієї функції виявляється як на рівні національної економіки, так і при визначенні перспективи розвитку окремих господарюючих суб'єктів. Економічне передбачення, пов'язане із прогностичною функцією, дає змогу приймати раціональні довгострокові рішення, що базуються на правильному врахуванні майбутніх виробничих витрат та вигод.
Важливою функцією економічної теорії є практична. Вона полягає у використанні економічних знань для обґрунтування заходів здійснення господарської діяльності як окремими господарюючими одиницями, так і державою. Остання на кожному етапі розвитку суспільства визначає цілі свого впливу на економіку, обираючи із альтернативних варіантів соціально - економічного розвитку. І тоді економічна теорія буде критерієм того, наскільки можливі та сумісні поставлені цілі. Саме спираючись на економічну теорію, можна оцінити, наскільки використовувані засоби дійсно придатні та ефективні для здійснення намічених завдань. Знання закономірностей функціонування економіки дасть можливість розробити різні варіанти економічного розвитку, що передбачають неоднакове використання наявних ресурсів, і одержати відповідні соціально-економічні результати. Особливої ваги такий підхід набуває за сучасних умов, коли значно збільшуються масштаби економічної діяльності, відкриває широкі можливості науково-технічний прогрес. Тому економічна теорія відіграє все зростаючу роль в обґрунтуванні прогресивних перетворень в усьому світі. На це звернув увагу видатний економіст Д. Кейнс. «Ідеї економістів та політичних мудреців, — зазначав він, — і коли вони мають рацію, і коли помиляються — значно могутніші, ніж зазвичай вважають. Насправді саме вони і керують світом. Державні мужі, які вважають себе абсолютно непідвладними жодним інтелектуальним впливам, звичайно є рабами якого-небудь економіста минулого». Особливого значення такий підхід до практичної функції економічної теорії набуває нині в Україні з її перехідною економікою.
При обґрунтуванні заходів державного регулювання перехідних процесів і потрібно спиратися на здобутки економічної науки.
Практична функція економічної науки виявляється і у сфері підприємництва. Економічні знання дають змогу підприємцю обирати оптимальні рішення при створенні власного бізнесу, виборі своєї ніші на ринку. Знаючи закони функціонування економіки, він може раціональніше використовувати власні ресурси, здійснювати цінову політику, максимізувати прибуток, реалізувати інвестиційні проекти.
Економічна теорія виконує і світоглядну, або ідеологічну, функцію. Суть її полягає в тому, що знання законів розвитку економіки формує у людей певну систему поглядів на цю сферу суспільства. Особи, що мають знання в галузі економіки, можуть правильніше обрати місце роботи, визначити, наскільки справедливо оплачуються результати праці, здійснюються різного роду соціальні виплати. Вони доцільніше і ефективніше планують свій бюджет, використовують свої доходи. Нарешті, такі люди активніше беруть участь у соціально-політичному житті. Дуже влучно світоглядну функцію економічної теорії охарактеризував лауреат Нобелівської премії, економіст з всесвітньо відомим ім'ям Пол Семюелсон: «Хоч економічну теорію і не вивчають з метою суто професійної виучки, особа з ширшим світоглядом і глибшим розумінням великих соціальних сил сучасної економіки з більшою вірогідністю, у кінцевому рахунку, досягне більшого матеріального успіху, ніж нетерплячий юнак, що намагається відразу набути практичного досвіду».
Економічна теорія має ще одну важливу функцію — методологічну. Вона є теоретичною основою цілого комплексу економічних наук. Серед них є галузеві економіки, функціональні економічні дисципліни (фінанси, кредит, грошовий обіг тощо) та науки на стику економіки з іншими галузями наук, наприклад, економічна кібернетика, менеджмент, маркетинг. Для усіх цих наук, економічна теорія відіграє роль теоретичного фундаменту, виконує стосовно них методологічну функцію.
Значення економічної теорії виявляється і через ту роль, яку вона відіграє у формуванні економічної політики. Остання є системою заходів, здійснюваних державою та її владними структурами або іншими особами і спрямованих на регулювання економічних процесів. Економічна політика покликана впливати на економічну поведінку людей. Вона включає постановку тих чи інших цілей і визначення шляхів та методів їх досягнення. Дієвість економічної політики, насамперед, залежить від її наукової обґрунтованості, тобто від того, наскільки поставлені цілі та методи їх досягнення відповідають тим реальним умовам, на які вони спрямовані. Надійним фундаментом такого обґрунтування і виступає економічна теорія. І визначаючи цілі економічного розвитку, і обґрунтовуючи шляхи їх реалізації, необхідно, в першу чергу, спиратися на об'єктивні економічні закони, реальну оцінку стану економіки, її ресурсів і можливостей.
Формування економічної політики починається з визначення стратегічних цілей розвитку економіки. І тут ніяк не обійтись без позитивної економічної теорії, бо саме вона дає реальну картину стану економіки, ЇЇ досягнень і суперечностей. А визначення шляхів реалізації цих цілей повинно спиратися на нормативну економічну теорію, бо саме вона дає змогу обрати найоптимальніший варіант. Саме тут використовується прогностична функція економічної теорії. Лише та економічна політика, що базується на положеннях та висновках економічної теорії, може бути ефективною, виступати важливим засобом забезпечення ефективного розвитку як усієї економіки, так і її окремих складових частин.
Отже, за сучасних умов, коли наша країна здійснює перехід до якісно нового стану економіки, роль економічної теорії істотно підвищується. Щоб змінити умови нашого життя, зробити його кращим, необхідно розпізнавати природу економічних взаємозв'язків та взаємозалежностей, оволодівати механізмами використання економічних законів.