8.3. Геологічна діяльність атмосферних вод

Щорічно на сушу Землі випадає біля 112 тис. км³ атмосферних опадів у вигляді дощу, снігу та льоду. Вони здійснюють велику геологічну роботу: руйнують гірські породи, переносять і відкладають продукти руйнування. Руйнівна робота текучих вод має назву ерозії (з латині – розмиваю, роз’їдаю). Вона поділяється на площинну ерозію, яка призводить до виположення місцевості та струмкову ерозію, наслідком якої є яроутворення.

Продукти вивітрювання (елювій) змиваються водними потоками до підніжжя схилів, утворюючи наноси: на схилах та біля підніжжя - делювіальні, а на деякій відстані від них, в низинах, що прилягають до схилів - пролювіальні.

Д елювій (змитий) має широке розповсюдження на схилах та біля їх підніжжя (рис.2). За складом він різноманітний: найчастіше це суглинки, супіски, піски, в гірських районах - з вмістом великих уламків. Широке розповсюдження мають делювіальні лесові суглинки, які за складом і властивостями схожі на корінні первинні леси і в зв'язку зі своєю неоднорідністю, поганим відсортуванням, низькою щільністю та здатністю до сповзання на схилах, є слабкою основою будівель і споруд.

Рис. 2. Схема виникнення наносів: 1 - атмосферні опади; 2 - площинний змив; 3 - материнські породи;

4 - первинна поверхня схилу.

Пролювій (промитий) - це неоднорідні за складом утворення, дуже часто це шари супісків, суглинків та пісків, що чергуються між собою. Такі відклади накопичуються у вигляді конусів виносу гірських річок, сельових потоків, ярів.

8.3.1. Процеси яроутворення

Стікаючи у вигляді струмків атмосферні води розмивають, поглиблюють заглибини, перетворюючи їх у промоїни (h<0.5м) і яри(h0.5м). Процеси виникнення ярів найбільш інтенсивно відбуваються під час зливних дощів або інтенсивного танення снігу, в умовах сухого клімату, розчленованого рельєфу, наявності пухких порід, які легко розмиваються водою (наприклад, лесів), при відсутності рослинності на схилах. Ріст яру відбувається вершиною догори схилу, за рахунок заглиблення дна (донна ерозія), росту бічних відгалужень, а також розширення схилів (бічна ерозія).

Заглиблення дна яру відбувається до певного рівня, що називається базисом ерозії (рис.3) Це, звичайно, найнижча позначка рівнини річки або озера, куди впадає водяний потік з яру. Нижче базису ерозії потік слабне і вже не спроможний розмивати породи. Коли вершина яру і всіх його відгалужень досягає найвищих позначок площі водозбору (вододілу), ріст яру призупиняється, поздовжній профіль рівноваги набуває форми пологої кривої (тальвег). З часом схили стають пологими та заростають рослинністю. Яр перетворюється в балку.

Рис.3. Основні елементи яру: 1- вершина; 2- річище (русло); 3 – гирло; 4- базис ерозії; 5 – профіль рівноваги; 6 – конус винесення

Яроутворення наносить велику шкоду народному господарству. З метою попередження цього процесу передбачають регулювання стоку атмосферних вод влаштуванням нагірних канав та водовідвідних валів, закріплюють пухкі породи висадженням дерев і кущів, забороняють вирубки рослинності на схилах, зводять греблі та перепади, що знижують швидкість руху води на схилах.