Спинний мозок
Спинний мозок: А — передня поверхня; Б — задня поверхня;
1 — міст – відділ головного мозку; 2 — довгастий мозок – відділ головного мозку; 3 — шийне потовщення; 4 — передня серединна щілина; 5 — поперекове потовщення; 6 — задня серединна борозна; 7 — задня бічна борозна; 8 — мозковий конус; 9 — кінцева нитка. |
Один сегмент спинного мозку: 1 — спинний мозок; 2 — спинномозковий нерв; 3 — передні корінці; 4 — задні корінці; 5 — спинномозковий вузол; 6 — передні гілки спинномозкових нервів; 7 — задні гілки спинномозкових нервів.
|
Спинний мозок на поперечному розрізі: 1 — центральний канал; 2 — передня серединна щілина; 3 — артерія; 4 — задня серединна борозна; 5 — передній ріг; 6 — задній ріг; 7 — бічний ріг; 8 — передній канатик; 9 — задній канатик; 10 — бічний канатик; 11 — передній корінець; 12 — задній корінець; 13 — м’яка оболонка. |
Сіра речовина на поперечному розрізі спинного мозку нагадує за формою метелика чи букву “Н”, бо має парні передні і задні виступи, або роги. У грудному відділі спинного мозку та верхній частині поперекового є ще й невеликі бічні роги.
Нервові клітини сірої речовини спинного мозку розташовані у вигляді скупчень різних розмірів і називаються ядрами.
Біла речовина спинного мозку, що складається лише з нервових волокон, займає всю периферію і ділиться рогами сірої речовини, які вдаються в неї, на теж парні канатики, або стовпи: передні, задні, бічні.
Розвиток головного мозку
На четвертому тижні ембріогенезу утворюються послідовно розташовані три мозкові пухирі: передній, середній і ромбоподібний. Ці первісні мозкові пухирі становлять закладку всього головного мозку. Із них походять три основні відділи головного мозку: передній мозок (prosencephalon), середній мозок (mesencephalon) і ромбоподібний мозок (rhombencephalon).
Розвиток головного мозку (стадія 3-х мозкових пухирів, 3,5 тижні): 1 - передній мозок; 2 - середній мозок; 3 - ромбоподібний мозок; 4 - спинний мозок. |
Розвиток головного мозку (стадія 5-ти мозкових пухирів, 10 тижнів): 1 - кінцевий мозок; 2 - проміжний мозок; 3 - середній мозок; 4 - задній мозок; 5 - довгастий мозок; 6 - спинний мозок. |
На шостому тижні ембріонального розвитку, передній і ромбоподібний пухирі перетяжками кожний із них ділиться на два. Із переднього утворюються кінцевий і проміжний пухирі, а із ромбоподібного — задній і додатковий. Середній мозковий пухир не ділиться, мало що змінюється і цілком перетворюється у середній мозок. Так виникають п’ять вторинних мозкових пухирів, із яких розвиваються відповідні відділи головного мозку: кінцевий мозок (telencephalon), проміжний мозок (diencephalon), середній мозок (mesencephalon), задній мозок (metencephalon) і довгастий мозок (myelencephalon).
Порожнини мозкових пухирів перетворюються на шлуночки. У головному мозку розрізняють чотири шлуночки, які сполучаються між собою та центральним каналом спинного мозку.
Шлуночки головного мозку (схема): I, II - перший і другий бічні шлуночки; III - третій шлуночок; IV - четвертий шлуночок; 1 - центральний канал спинного мозку; 2 - центральний канал довгастого мозку; 3 - сільвіїв водопровід; 4 - отвори, якими сполуються між собою I і II бічні шлуночки з III. |
Перший мозковий пухир перебудовується в кінцевий мозок. З нього розвиваються обидві великі півкулі головного мозку (права і ліва), а порожнина перетворюється в бічні шлуночки (перший і другий). З другого мозкового пухиря походять складові частини проміжного мозку.
Третій мозковий пухир є джерелом розвитку середнього мозку.
Міст і мозочок, які входять до заднього мозку, є похідними четвертого мозкового пухиря.
П’ятий пухир називається додатковим. З нього розвивається довгастий мозок.
До періоду народження всі відділи головного мозку в основному сформовані.
Проте ріст і розвиток головного мозку продовжується і після народження майже аж до дорослого стану. Перш за все це стосується кори великих півкуль. Кількість нервових клітин у корі з віком не збільшується. Але самі нейрони продовжують свій розвиток: вони ростуть, кількість відростків збільшується, а їх форма ускладнюється.
Відбувається процес швидкої мієлінізації волокон. Збільшується маса головного мозку та його об’єм. Маса головного мозку новонародженого — 370-400 г. До кінця першого року життя дитини маса головного мозку подвоюється, а в 4-5 років збільшується втричі. Потім маса мозку наростає повільно і досягає максимальної ваги в 20-30 років, а з 60 річного віку починає повільно зменшуватися. Зменшується з віком і кількість нервових клітин, а нейрогліальних — збільшується.
Людський мозок володіє унікальною пластичністю. Протягом усього життя він здатний до навчання, до зберігання інформації і її відновлення з пам’яті. Під час критичного періоду дозрівання чутливих центрів мозку, тобто від народження до 20 років, формуються індивідуальні властивості від здібностей елементарного сприйняття до найскладніших форм поведінки. Тому в цей довготривалий період різко вираженої пластичності надзвичайно важливі кількість і якість вражень — скільки і якої саме інформації поступає в мозок під час його розвитку. Спадкові властивості є лише основою для розвитку інтелекту і здатності до сприйняття, а кінцевий результат досягається з допомогою навчання та набутого досвіду.
Дійсне зниження здібностей до навчання і творчості спостерігається після 70 років життя, хоча і тут існує багато виключень. Наприклад Пікассо помер у віці 91 року в розквіті своїх творчих сил.