274

Тема 5. Страхування відповідальності

Еволюція та розвиток страхування відповідальності.

Сутність, види та принципи страхування відповідальності.

Страхування відповідальності на транспорті.

Страхування відповідальності роботодавця, професійної відповідаль­ності, відповідальності виробника за якість продукції.

Екологічне страхування.

Проблеми та напрями державної політики в галузі страхування відповідальності в Україні.

Прикладні задачі у страхуванні відповідальності.

Завдання для практичних (семінарських) занять.

Рекомендована література:

Основна: 1; 2; 3; 4; 5; 29; 33; 37; 86; 88; 90.

Додаткова: 10; 11; 12; 22; 30; 31; 58; 64; 78; 102; 104; 110; 111; 115

У темі розкривається поняття процесу страхування відповідальності, суть та необхідність для України виокремлення такої галузі страхування, розглядаються основні напрями (підгалузі) такого страхування та деякі конкретні види страхування відповідальності. Обґрунтовується віднесення до цієї підгалузі екологічного страхування, дається головне поняття такого страхування. Визначається, що страхуються майнові інтереси страхувальника (клієнта), коли він своєю діяльністю чи бездіяльністю може нанести збитки третім особам, а також умови та користь від такого страхування третім особам, яким спричинили збитки, а також суспільству при цьому в цілому – створенням для всіх “безтурботності” (“убезпеченості”).

5.1. Еволюція та розвиток страхування

Використані терміни: cтрахування відповідальності, адміністративна відповідальність, матеріальна відповідальність, цивільна (цивільно-правова) відповідальність, “Зелена картка”, об’єднання страховиків, екологічне страхування.

Як уже зазначалось у попередніх темах, страхування особистих та майнових ризиків спрямоване на підтримку розвитку комерційної діяльності суб’єктів господарювання та безпеки громадян країни. І від стану цих галузей страхування, залежить задоволення потреб споживачів матеріальних благ. Те ж можна казати і про страхування відповідальності. Це третя, відносно нова для страхування, галузь надання страхових послуг.

Економічно-правове призначення такого страхування полягає у захисті майнових інтересів страхувальників (клієнтів страхової компанії), якщо вони, клієнти, завдадуть шкоди життю, здоров’ю чи майну третім особам, своєю дією чи бездіяльністю, а також майнові інтереси таких третіх осіб – потерпілих від діяльності чи бездіяльності цих страхувальників.

На відміну від майнового та особистого страхування особливістю страхування відповідальності є те, що крім страховика і страхувальника тут завжди присутня третя особа, на користь якої укладається договір. І найчастіше вона невідома (крім відповідальності за невиконання договірних зобов’язань). Також ще однією відмінністю є те, що в страхуванні майна страхова сума визначається в межах дійсної вартості об’єкта страхування, у особистому страхуванні така сума має математичне визначення, і яка залежить від економічної ситуації в країні, страхова сума у страхуванні відповідальності – це гранична сума відшкодування (ліміт відповідальності), що бере на себе страховик при скоєнні страхувальником (клієнтом страхової компанії) шкоди третім особам (їхньому життю, здоров’ю, майну).

Види страхування, які належать до цієї галузі, мають комплексний характер. Поліс страхування відповідальності, як правило, забезпечує одночасний страховий захист як життя і здоров’я третьої особи, так і об’єктів його майна.

Законодавство більшості розвинутих країн передбачає проведення страхування відповідальності в обов’язковій формі, особливо об’єктів та дій підвищеної небезпеки.

У законі України “Про страхування” наведений перелік тридцяти двох видів обов’язкового страхування, які здійснюються (або мають здійснюватися) в нашій країні. Здебільшого – це страхування відповідальності, що проводиться в обов’язковій формі. Цим створюється оптимальність та ефективність страхового захисту громадян країни та їх майна, починаючи з захисту третіх осіб – осіб, які не причетні до діяльності (або бездіяльності) різних структур та підприємців країни, але вони мимоволі втягнуті в різні процеси життєдіяльності суспільства.

З професійної точки зору такі види страхування дозволяють зараз і в майбутньому більш ефективно розвивати й використовувати потенціал членів суспільства, коли кожному громадянину надається можливість розкривати свої здібність. Суспільство в такому разі вже не буде накладати “табу”, що робилось віками на все “нове” та “незвичне”. І ця галузь страхування разом з механізмом перестрахування вводить в цілому всю діяльність підприємців на сьогоднішній день на більш безпечний та якісний виток взаємодій членів суспільства країни та країн світу.

Страхування відповідальності, як процес, як захист, як підхід до вирішення загострених проблем в суспільстві, надто молодий. Але з точки зору суті страхування відповідальності можна сказати: через таке пройшов кожен народ світу. І вже в середині XIX ст. постала гостра потреба в законодавчих актах, які регулювали б взаємини товаровиробника і споживача, роботодавця і працівника, упущення під час виконання професійних обов’язків і т. ін. Проте перші законодавчі норми в цьому забезпечували відносно слабкий правовий захист таких взаємин. Подальший розвиток законодавства європейських та інших економічно розвинутих країн Заходу і Сходу привів до встановлення строгої відповідальності щодо цих питань. Тоді ж було закладено підвалини страхування відповідальності в різних сферах життєдіяльності людини. Так, при збільшенні одиниць транспортних засобів, що однозначно визнане як джерело підвищеної небезпеки, практично у всіх країнах світу діють норми страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Відчутне збільшення рік у рік забруднення навколишнього середовища привернуло увагу людства та загострило розуміння небезпеки для життя, здоров’я, господарської діяльності людини у неможливості вже використовувати певні водні та земельні ресурси, примусило уряди багатьох країн ухвалити закони, які регулюють питання відповідальності та компенсації за забруднення.

Гостро постала проблема охорони навколишнього середовища і в країнах колишнього СРСР. Політика вирішення господарських завдань “за будь-яку ціну”, відсутність або порушення нормативів, екстенсивне природокористування негативно відбилися і на екології України. Збитки за рахунок централізованих резервів держава не може вже відшкодувати. З переходом до ринкової моделі економіки ця функція лягла на місцеві органи влади, які теж не мають достатніх коштів. Вихід бачиться (і він має позитивну оцінку в країнах світу) у страхуванні ризиків на користь потерпілих, тобто – страхування відповідальності кожного за його дії (або бездіяльність).