- •Стратегия и тактика антигипертензивной терапии в остром периоде инсульта
- •Рекомендації Асоціації кардіологів України з діагностики, лікування та профилактики гострої серцевої недостатності у дорослих (2009)
- •2. Епідеміологія, етіологія, клінічні аспекти та прогноз синдрому гсн
- •3. Визначення та клінічна класифікація гсн
- •3.1. Визначення
- •3.1.1. Класифікація за Кілліпом
- •3.1.2. Класифікація за клінічною тяжкістю
- •3.2. Клінічний синдром гсн
- •3.2.1. Гсн із застоєм нижче місця ураження (лівошлуноч-кова і правошлуночкова)
- •3.2.2. Гсн із застоем вище місця ураження (лівошлуночкова)
- •3.2.3. Гсн із застоєм вище місця ураження (правошлуночкова)
- •4. Патофізіологія гсн
- •4.1. Хибне коло в серці за його гострої недостатності
- •4.2. Оглушення міокарда
- •4.3. Гібернація
- •5. Діагностика гсн
- •5.1. Оцінка клінічного стану
- •5.2. Електрокардіограма
- •Рентгенографія органів грудної клітки та інші візуалізацій ні методики
- •5.4. Лабораторне дослідження
- •5.5. Ехокардіографія
- •5.6. Інші методи дослідження
- •6. Цілі лікування гсн
- •6.1. Організація лікування гсн
- •7. Інструментарій і моніторинг стану пацієнта з гсн
- •7.1. Неінвазивний моніторинг
- •7.2. Інвазивний моніторинг (табл. 2)
- •7.2.1. Артеріальний катетер
- •7.2.2. Центральний венозний катетер
- •7.2.3. Катетер у легеневій артерії
- •8. Загальні питання лікування гсн
- •9. Оксигенотерапія та респіраторна підтримка
- •9.1. Обґрунтування використання оксигенотерапії при гсн
- •9.2. Респіраторна підтримка без ендотрахеальної інтубації (неінвазивна вентиляція)
- •9.2.1. Обґрунтування
- •9.2.2. Доцільність ппт і нвпт за лівошлуночкової недостатності
- •9.3. Респіраторна підтримка при гсн з ендотрахеальною інтубацією
- •10. Фармакотерапія
- •10.1. Застосування морфіну та його аналогів за наявності гсн
- •10.2. Терапія антикоагулянтами
- •10.3. Вазодилататори в лікуванні гсн
- •10.3.1. Нітрати
- •10.5.3. Практичне використання
- •10.5.4. Стійкість до діуретиків
- •10.5.5. Вторинні ефекти, взаємодія лікарських засобів
- •10.6. Бета-блокатори
- •10.6.1. Показання та обґрунтування для використання бета-блокаторів
- •10.6.2. Практичне використання
- •10.7. Інотропні засоби
- •10.7.1. Клінічні показання
- •10.7.2. Допамін
- •10.7.3. Добутамін
- •10.7.4. Практичне використання
- •10.7.5. Левосимендан
- •10.7.6. Вазопресорна терапія за наявності кардіогенного шоку
- •10.7.6.1. Адреналін
- •10.7.6.2. Норадреналін
- •10.7.7. Серцеві глікозиди
- •11. Фонові захворювання та супутня патоаопя при гсн
- •11.1. Ішемічна хвороба серця
- •11.2. Патологія клапанного апарата серця
- •11.3. Лікування гсн за тромбозу штучних клапанів серця (тшкс)
- •11.4. Розшаровуюча аневризма аорти
- •11.6. Ниркова недостатність
- •11.7. Захворювання легенів і бронхообструкція
- •11.8. Порушення ритму серця і гсн
- •11.8.1. Брадиаритмії
- •11.8.2. Суправентрикулярні тахіаритмії (свт)
- •11.8.3. Рекомендації з лікування
- •11.8.4. Лікування загрозливих для життя аритмій
- •11.9. Гсн під час оперативного втручання
- •12. Хірургічне лікування гсн
- •13. Механічні допоміжні пристрої та трансплантація серця
- •13.1. Внутрішньоаортальна балонна контрпульсація
- •13.2. Пристрої допоміжного кровообігу
- •13.3. Трансплантація серця
- •14. Підсумкові коментарі
- •15. Початкове лікування гсн
- •Тестові завдання з теми:
- •VI. Рекомендована література
11. Фонові захворювання та супутня патоаопя при гсн
Існує низка захворювань, за яких ГСН розвивається de novo або які служать пусковим механізмом для декомпенсації ХСН. Ішемічна хвороба серця і гострий коронарний синдром є найчастішими причинами ГСН, лікування якої можуть значно ускладнити захворювання інших органів і систем.
11.1. Ішемічна хвороба серця
При гострому коронарному синдромі (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда), ускладненому розвитком ГСН, показана коронарна ангіографія. При ГІМ проведення реперфузійної терапії достовірно знижує частоту розвитку ГСН. Через-шкірне коронарне втручання (ЧKB) або оперативне втручання (аортокоронарне шунтування — АКШ) можливі вже на ранніх стадіях захворювання. Якщо ані ЧKB, ані АКШ не можна зробити протягом короткого терміну, рекомендується призначення ранньої тромболітичної терапії.
Усім пацієнтам з ГІМ та ознаками СН потрібно проводити ехокардіографію для оцінки загальної та локальної скоротливості, виявлення клапанної дисфункції (особливо мітральної регургітації) і виключення низки інших станів (наприклад, перикардиту, кардіоміопатії, тромбоемболії легеневої артерії).
За наявності кардіогенного шоку пацієнтам з гострим коронарним синдромом якнайшвидше потрібно зробити коронарну ангіографію і реваскуляризаційну процедуру. Тимчасової стабілізації хворого можна досягати інфузійною терапією, внутрішньоаортальною балонною контрпульсацією і фармакологічною інотропною підтримкою.
Алгоритм ведення хворих з ГСН при ГІМ: застосування ЕхоКГ
Алгоритм А
Ехокардіографія
- рідина в порожнині перикарда (особливо коли товщина шару більше ніж 10 мм);
- ехо-ущільнення в рідині;
- ехо-ознаки тампонади серця.
Діагноз: «розрив зовнішньої стінки шлуночка»
-
Перикардіоцентез
-
Об'ємна інфузія
-
Інотропні засоби
-
Вирішити питання щодо внутрішньоаортальної балонної контрапульсації (ВАБК)
-
Негайне оперативне втручання
Алгоритм В
- Ехокардіографія:
- Ехо-ознаки гострої важкої М Р
- +/- візуалізація розриву сосочкового м'яза Якщо діагноз неясний, зробити ЧС-ЕхоКГ Якщо ЧС-ЕхоКГ не дає результату, встановити КЛА для попередження розриву МШП Діагноз: «гостра MP»
-
Фармакотерапия
-
Нестабільний стан пацієнта — ВАБК
-
Штучна вентиляція легенів. КЛА
-
Коронарна ангіографія
-
Негайне оперативне втручання
Алгоритм Г
Ехокардіографія:
- акінезія верхівки;
- гіперкінезія базальних відділів МШП, ПСД
-
Відмінити препарати з позитивною інотроп-ною дією, нітрати, ВАБК.
-
Призначити бета-блокатори, альфа-адреноміметики.
Ехокардіографія:
-
низька ФВ без механічних ускладнень,
-
кардіогенний шок унаслідок «втрати» великої кількості міокарда.
-
Фармакотерапія.
-
Призначення:
- ВАБК, штучна вентиляція легень, 4KB або АКШ, АШК;
- трансплантація серця.
Примітки. MP - мітральна регургітація, ЧС-ЕхоКГ - черезстра-вохідна ехокардіографія, МШП - міжшлуночкова перегородка, ПСД - передній систолічний рух, АДК - апарат допоміжного кровообігу.