3.6. Визначення тривалості пуску електродвигуна

Тривалість пуску системи “електродвигун-робоча машина” розраховують графічним або графоаналітичним методом. Розрахунок тривалості пуску графоаналітичним методом виконують у такій послідовності.

Механічна характеристика електродвигуна будується за координатами характерних точок з використанням каталожних даних електродвигуна.

1.1. Визначаю координати точки А:

М_д = 0; S = 0; .

1.2. Визначаю координати точки В:

; ;

.

1.3. Визначаю координати точки С:

S_к = 0,27; ;

.

де m_max – кратність максимального моменту електродвигуна.

1.4. Визначаю координати точки D:

S = 0,8..0,9; ω = ω_с ·(1-0,8..0,9); М_min = m_min · М_ном.

S = 0,8; ω = 157 · 0,2 = 31,4; М_min = 1,3 · 200 = 260.

1.5. Визначаю координати точки М:

S = 1; ω = 0; М_пуск = m_пуск · М_ном = 1,5 · 200 = 300.

2. Графічно знаходять різницю М_дин = М_д – М_с і будують графік динамічного моменту М_дин = f (Р).

Графік динамічного моменту поділяють на ряд ділянок через малі проміжки швидкості Δω, на кожній з яких динамічний момент передбачається постійним і рівним середньому значенню.

Приріст часу на кожній ділянці визначають за формулою:

, (3.16)

де j – зведений до вала електродвигуна момент інерції системи, кг·м²;

М_{дин.сер.і} – середнє значення динамічного моменту на і-тій ділянці, Н·м.

Масштабом часу m_t (с/см) задаються так, щоб майбутня крива ω = f (t) розмістилась у першому квадранті прямокутної системи координат в межах рисунка.

Розрахунок зручно вести у таблиці.

Таблиця 7. Розрахунок тривалості пуску системи “електродвигун-робоча машина” графоаналітичним методом.

№ ділянки	Δω, с-1	Мдин.сер.і, Н·м	Δt, с	tн = Σ Δtі, с
1	2	3	4	5
1 2 3 4 5 6 7	20 20 20 20 20 20 20	245 210 240 290 335 360 260	1 1,2 1 0,86 0,76 0,7 0,96	1 2,2 3,2 4,06 4,82 5,52 6,48

Рис. 12. Визначення тривалості пуску електропроводу графоаналітичним методом.

3.7. Перевірка вибраного електродвигуна за тепловим режимом під час пуску

Перевірку вибраного електричного двигуна за тепловим режимом під час пуску виконують за умовою:

, (3.17)

де θ_доп – допустима температура нагрівання електродвигуна, ⁰С;

θ_доп – дорівнює класу ізоляції електродвигуна;

θ_нагр.д – температура, до якої нагрівається електричний двигун, ⁰С.

, (3.18)

де θ_н.с – температура навколишнього середовища, приймається +40 ⁰С; τ – перевищення температури над температурою навколишнього середовища за один пуск електродвигуна, ⁰С;

, (3.19)

де t_п – тривалість розгону (пуску) електродвигуна, с;

υ_t – швидкість наростання температури обмоток електродвигуна за одну секунду пусковим струмом, ⁰С/с.

За формулою 3.19 визначаємо перевищення температури двигуна над температурою середовища за один пуск електродвигуна:

⁰С.

За формулою 3.18 визначаємо, до якої температури нагрівається електродвигун:

⁰С.

За умовою 3.17 даний електродвигун повинен бути класу Е.