Зміст

Вступ 2

Розділ І. Теоретичні основи обліку основних засобів 5

1.1 Класифікація та економічний зміст основних засобів 5

1.2 Оцінка основних засобів 10

1.3 Облік надходження основних засобів 13

1.4 Облік вибуття основних засобів 17

1.4.1 Вибуття основних засобів внаслідок реалізації основних засобів 17

1.4.2 Вибуття основних засобів внаслідок ліквідації об'єктів основних засобів 19

1.4.3 Вибуття основних засобів внаслідок безоплатної передачі основних засобів 21

1.5 Інвентаризація основних засобів 23

1.6 Методи нарахування амортизації основних засобів 26

Розділ ІІ. Організація обліку на підприємстві 35

2.1 Загальна характеристика підприємства 35

2.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності ТзОВ "Злагода" 37

2.3 Формування облікової політики стосовно обліку основних засобів 42

2.4 Первинний облік основних засобів 46

Раздел III. Шляхи вдосконалення обліку основних засобів в ТзОв "Злагода" 50

3.1 Шляхи подолання проблем в обліку основних засобів в ТзОВ "Злагода" 50

3.2 Пропозиції щодо вдосконалення обліку основних засобів в ТзОВ "Злагода" 54

Висновки та пропозиції 58

Список використаної літератури 60

Вступ

В сучасних умовах господарювання керівництво підприємств, а також їх ділові партнери прагнуть одержати релевантну інформацію про стан і використання основних засобів. Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" таку інформацію має містити фінансова звітність. Насправді, поточний бухгалтерський облік і фінансова звітність не завжди надають реальні дані про основні засоби, через що втрачають свою корисність для внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Основними причинами такої ситуації є слабка методична розробленість Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а також формування підприємствами необґрунтованої облікової політики, у тому числі й стосовно основних засобів. Крім того, суттєво знижує реальність даних про основні засоби вплив податкового законодавства на вибір способів бухгалтерського обліку.

З введенням П (С) БО підприємства одержали нові можливості у формуванні облікової політики стосовно основних засобів. Однак, деякі норми стандартів носять загальний характер, що ускладнює їх практичну реалізацію. Так, повною мірою не розкрито порядок визнання основних засобів активами підприємства, що призводить до різних тлумачень їх сутності. Недосконалість способів оцінки результатів поліпшення основних засобів значно ускладнює облік витрат на їх відновлення та поліпшення. Формування облікової політики стосовно основних засобів здійснюється без дотримання принципу наукового обґрунтування її положень, в результаті на підприємствах не реалізується право вибору щодо переоцінки основних засобів, встановлення способів амортизації, визначення термінів корисного використання і ліквідаційної вартості об'єктів.

Питання обліку операцій з основними засобами стали предметом дослідження вчених-економістів, а саме: М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця, Б.І. Валуєва, Н.Г. Виговської, В.Г. Горелкіна, Н.М. Гуляєвої, І.П. Житньої, Я.Д. Крупки, М.В. Кужельного, Л.О. Леонової, М.С. Пушкаря, Ю.Д. Чацкіса, В.Г. Швеця, Я.В. Соколова, А. Є. Фукса, Й. Бетге, М.Р. Метьюса, М.Х.Б. Перера, Ж. Рішара, Е.С. Хендріксена, М.Ф. Ван Бреда та інших. Проведені ними дослідження проблем теоретичного та практичного характеру вплинули на розвиток теорії обліку. Так, велика увага приділялася розкриттю сутності основних засобів, порядку документального оформлення операцій з ними, проблемам амортизації, ремонту та поліпшення основних засобів. Однак, питання оцінки й обліку основних засобів досліджуються з позиції їх впливу на собівартість виробленої продукції або на розмір прибутку до оподаткування. При цьому недостатня увага приділяється підвищенню реальності обліково-економічної інформації про наявність і використання основних засобів. Потребують удосконалення діюча методика обліку операцій надходження, дооцінки, відновлення, поліпшення основних засобів, а також способи їх амортизації. Залишаються невирішеними організаційно-методичні проблеми формування облікової політики щодо даного об'єкта обліку.

Метою дослідження є розробка науково обґрунтованих рекомендацій з удосконалення методики бухгалтерського обліку й формування облікової політики щодо операцій з основними засобами.

Об'єктом дослідження є існуюча система бухгалтерського обліку та порядок формування облікової політики стосовно основних засобів. Предметом дослідження є питання методики бухгалтерського обліку операцій з руху, відновлення, поліпшення й амортизації основних засобів і формування облікової політики щодо них.

В процесі написання курсової роботи застосовувалися як загальнонаукові, так і специфічні методи пізнання. У роботі використовувалися: методи логічного аналізу, індукції і дедукції (при уточненні економічної сутності основних засобів, при визначенні принципу облікової політики), евристичний метод експертної оцінки і контрольних питань (при дослідженні стану обліку основних засобів на підприємствах), метод порівняльного аналізу (при встановленні переваг і недоліків різних способів оцінки основних засобів), метод системного вивчення господарських процесів (при розробці напрямів удосконалення форм первинних документів з руху основних засобів), економіко-статистичні методи обробки інформації: середні величини, динамічні ряди, кореляційно-регресійний аналіз (при побудові моделей встановлення вартісного ліміту основних засобів та визначення суттєвого розміру витрат на їх відновлення), метод експертних оцінок (при розробці методики встановлення способів амортизації основних засобів).

Інформаційною базою для написання курсової роботи є законодавчі та нормативні документи України, праці вітчизняних і закордонних вчених з питань обліку основних засобів, спеціалізовані періодичні видання, первинні документи, облікові регістри та форми звітності досліджуваних підприємств.