46. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.

Соціологічне дослідження ,як система логічно послідовних методологічних і організаційно-технічних процедур, повязаних між собою єдиною метою:отримати достовірну інформацію про ті соціальні явища або процеси, що вивчаються, про тенденції або суперечності їх функціонування і розвитку, щоб ці дані могли бути використані у практиці соціального управління різноманітними галузями суспільного життя. Являє собою багатогранний науковий процес вироблення нових знань, який обєднує як теоретико-методологічний, так і емпіричний рівні соціального пізнання, що відповідно забезпечує його цілісність і дає конкретне уявлення про будь-які сторони соціальної реальності, про різноманітні види суспільної діяльності людей.

Етапи: 1)підготовка соціологічного дослідження.2)збирання первинної соціологічної інформації.3)підготовка зібраної інформації до опрацювання та безпосереднє її опрацювання.4)аналіз отриманої інформації, підбиття підсумків дослідження та розробка відповідних висновків та рекомендацій.

Соціологічні дослідження поділяють на теоретичні і емпіричні. Проблема співвідношення теоретичного і емпіричного в науковому пізнанні містить в собі два аспекти: функціональний і генетичний.

Функціональний – аспект стосується співвідношення розвиненого теоретичного апарату науки та її емпіричного базису.

Генетичний – аспект проблеми співвідношення теоретичного і емпіричного знання в соціологічній науці стосується формування теоретичного апарату, в тому числі наукової теорії, переходу від емпіричної стадії соціологічної науки до теоритичної її стадії.

Соціологічне дослідження складається з трьох основних стадій, кожна з яких може представляти собою самостійне дослідження.

Перша стадія – методологічна – повязана з розробкою програми соціологічного дослідження на основі або вже наявних знань і методів, або сформовано заново та спеціально призначених для даного дослідження .

Друга стадія- емпірична- повязана з одержанням емпіричного знання. Це передусім соціологічне дослідження, робота, як кажуть, на обєкт,тобто збирання соціологічної інформації,її обробка та аналіз.

Третя стадія- теоретична- повязана з одержанням теоретичного знання, побудовою,наприклад, типології, формування і розвитком соціологічних теорій.

47.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.

Валідність – ступінь відповідності вимірювань поняттям,які ці вимірювання повинні віддзеркалювати. Щоб бути валідним , вимірювання вимірювання повинно бути вичерпним і повним. При вимірювання дослідник повинен забезпечити вибір вимірювання,які б були мінімально чутливими до впливу усіх інших відмінностей,окрім тих ,що їх цікавить. Процес валідності називається валідізацією.

Існує 4 види валідизації:

• Прагматична – на основі даних про те,наскільки добре вони передбачають події.

• Конструктивна – здійснюєть,виводячи валідність вимірювання із даних про ступінь відповідності реальних співвідношень між оцінками за різними вимірювання очікувань.

• Дискримінантна - за допомогою цього виду робляться висновок про валідність показника на основі ступеня невідповідності показника для інших понять

• Очевидна – допомагає визнати ввалідність ,виходячи з безпосередньої очевидності показника.

Надійність вимірювання - стійкість отримання за його допомогою значень. Якщо при неодноразовому застосуванні деякого вимірювання один і той же об’єкт не отримує одного й того ж значення,то це вимірювання називається ненадійним показником відповідного поняття. Якщо вимірювання ненадійне,то воно не може бути валідним. Вимірювання може бути надійним,але не валідним ,проте не може бути валідним ,але не надійним.

В соціології є три типи методів встановлення надійності вимірювання:

• Метод неодноразового тестування

• Метод альтернативної форми

• Метод підвибірки