2. Методика розрахунку економічної ефективності стандартизації

Економічний ефект стандартизації – це виражена в грошових чи натуральних показниках економія живої й упредметненої праці від упровадження стандарту.

Економічна ефективність стандартизації повинна визначатися комплексно, з урахуванням змін в економіці всіх галузей, зв'язаних із упровадженням стандарту. Розрахунок ефективності в значній мірі визначається специфікою стандартизируемой продукції, методами і формами організації її виробництва й експлуатації, ступенем розвитку спеціалізації і кооперування й інші техніко-економічні фактори.

Відповідно до ДСТ 20779-81 і ДСТ 20780-81 економічний ефект від стандартизації визначається методами порівняльної і фактичної економічної ефективності. Перший з них ґрунтується на зіставленні приведених витрат до і після стандартизації.

Приведені витрати одиниці продукції (роботи) З в грошових одиницях являють собою суму витрат виробництва і нормативного прибутку:

З = З + Е_н ДО (6.4)

Кращим варіантом буде стандарт, упровадження якого забезпечує народному господарству мінімальні приведені витрати З = Е_н ДО = min і строк окупності капітальних вкладень у межах його нормативної величини.

Нормативний строк окупності капітальних вкладень Тік_..н = (1 : Е_н)  6,6 р.

Розрахунковий строк окупності капітальних вкладень

Тік_{. р} = (ДО₂ – ДО₁) (З₁ – З₂) , (6.5)

де ДО₁ і ДО₂ – вартість виробничих фондів; З₁ і З₂ - собівартість річного обсягу випуску продукції.

Розрахунковий коефіцієнт ефективності капітальних вкладень:

Е_р = 1\ Тік_{. р} = (З₁ – З₂) \ (ДО₂ – ДО₁) (6.6)

Величину розрахункового коефіцієнта ефективності капітальних вкладень Е_р необхідно порівнювати з величиною нормативного коефіцієнта Ен.

При виявленні вартості виробничих фондів у зв'язку з упровадженням стандарту необхідно враховувати норматив плати за фонди, прийнятий у даній галузі.

1. Визначення очікуваного економічного ефекту від упровадження стандартів методом порівняльної економічної ефективності.

Річний економічний ефект Э_г у результаті удосконалювання технологічних процесів, механізації, автоматизації виробництва, поліпшення його організації і праці визначається в залежності від наявності вихідних даних по одній з наступних формул, ден.. ед. :

Э_г = [( c₁ + E_н до₁ ) – ( з₂ + Е_н до₂ )] B₂ ; Э_г = ( з  Е_н  к) У₂ ; (6.7)

Э_г = (З₁ + Е_н ДО₁ ) – (З₂ + Е_н ДО₂ ) ; Э_г = З  Е_н ДО , (6.8)

де з₁ і з₂ – собівартість одиниці продукції (роботи), ден. ед. ; до₁ і до₂ – питомі капітальні вкладення, ден. ед.. ; У₂ – річний випуск продукції в натуральних одиницях; з -зниження собівартості одиниці продукції (роботи), ден. ед. ; до – зміна питомих капітальних вкладень, ден. ед.. ; З – зниження собівартості річного випуску продукції, ден. ед. ; ДО – зміна вартості виробничих фондів, ден.. ед. ; З₁ і З₂ - собівартість річного випуску продукції ден. ед. ; ДО₁ і ДО₂ – вартість виробничих фондів, ден. ед.

Річний економічний ефект від стандартизації нової чи продукції продукції підвищеної якості, споживаної населенням :

Э = (П – Е_н к) У₂ , (6.9)

де П – прибуток від реалізації нової чи продукції приріст прибутку (П₂ – П₁) від реалізації продукції підвищеної якості, ден. ед.; до – питомі капітальні вкладення на виробництво нової чи продукції питомі додаткові капітальні вкладення, зв'язані з заходами, спрямованими на підвищення якості виробів, ден. ед.

Ефективність заходів щодо стандартизації для підприємств визначають по госпрозрахунковому економічному ефекті – зміні суми прибутку, одержуваної підприємством.

Річний економічний ефект заходів щодо стандартизації, типізації, уніфікації й агрегированию для підприємств Э_п , ден.. ед. :

Э_п = (1 – Е_п ) [B₂ (Ц₂ – з₂) – У₁ (Ц₁ - з₁) ] – Е_ф (ДО₂ – ДО₁ ) , (6.10)

де Е_п - частка додаткового прибутку, що вилучається в підприємства; У – річний випуск (програма); Ц – ціна одиниці продукції; з – собівартість одиниці продукції; Е_ф – норма оплати за фонди до вартості фондів; ДО – вартість виробничих фондів.

2. Визначення фактичного економічного ефекту від упровадження стандартів.

Розрахунок фактичного економічного ефекту Э_ф виробляється з другого року впровадження стандарту. У якості вихідних даних для розрахунку фактичного економічного ефекту використовуються звітні дані підприємств і організацій, що брали участь у розробці і впровадженні стандарту з урахуванням фактора часу. Базою для розрахунку Э_ф є фактичний рівень виробництва до впровадження Дст. Фактичний річний економічний ефект, ден. ед.: Э_ф = Э_к^, де Э – очікуваний річний економічний ефект, що обчислюється по формулах порівняльної економічної ефективності на етапі твердження стандарту, ден. ед.; до - коефіцієнт зміни обсягу випуску продукції; до^ = В_ф : У₂ , де В_ф і В₂ – річний обсяг продукції (у натуральних одиницях), що випускається відповідно до вимог упровадженого стандарту і прийнятої при визначенні величини очікуваного економічного ефекту на етапі твердження стандарту.

Економічний ефект стандартизації, що приходиться на окремий стандарт (програму комплексної стандартизації) чи конкретну організацію (Э_ст) у грошових одиницях обчислюють по формулі :

Э_ст = Д_i Э _ , (6.11)

де Э_ - загальний економічний ефект, одержуваний у народному господарстві, ден. ед.

Дані про фактичний економічний ефект, отриманому підприємствами, організаціями від упровадження стандартів, оформляються у виді довідок і направляються в базові організації по стандартизації. Базові організації узагальнюють дані, складають зведення і направляють її в головні організації по стандартизації, що аналізують дані про фактичний економічний ефект і з'ясовують причини відхилення його від раніше розрахованого очікуваного економічного ефекту, розглядають можливості підвищення економічної ефективності в міру освоєння стандарту, при необхідності передбачають повторні обстеження і нове визначення фактичного економічного ефекту. Головні базові організації готують узагальнені по фактичному економічному ефекті в цілому по галузі.