Порівняно складний вид формули (5.6) порозумівається тим, що за змістом коефіцієнт Ку повинний бути рівним нулю при відсутності уніфікації і 100% при максимальній (повної) уніфікації.

Підвищувати рівень уніфікації і стандартизації до 100%, як правило, недоцільно, тому що при досягненні оптимальної межі подальше його підвищення буде впливати на техніко-економічні показники виробництва. Це підтверджується даними деяких промислових підприємств:

Таблиця 5.1.

Залежність питомих капітальних витрат від рівня стандартизації й уніфікації виробу

Рівень уніфікації і стандартизації виробу	10	20	30	40	50	60	70	80	90
Питомі капітальні витрати, ден.ед.	314	240	180	134	103	86	83	94	120

Таблиця 5.2.

Залежність економічної ефективності від рівня уніфікації і стандартизації виробу

Рівень уніфікації і стандартизації виробу	10	30	60	80	90
Економічна ефективність, ден. ед.	100	400	700	600	420

Якщо як техніко-економічні показники виробництва узяті питомі капітальні витрати, то оптимальний рівень уніфікації і стандартизації дорівнює приблизно 67%. При подальшому підвищенні цього рівня збільшуються питомі капітальні витрати, що, як правило, не окупаються. Якщо як техніко-економічні показники узяті ефективність і ступінь уніфікації і стандартизації, то оптимальний рівень дорівнює приблизно 65%. Цей рівень дає максимальну економію. При подальшому його підвищенні ефективність падає.

5.1.1. Економічне обґрунтування вибору параметричних і розмірних рядів деталей, вузлів і виробів

Застосування параметричних і розмірних рядів кращих чисел дозволяє широко уніфікувати параметри і розміри продукції в широкому масштабі.

Ряди кращих чисел установлені для всіх галузей і являють собою десяткові ряди геометричної прогресії зі знаменниками:

для ряду R5 : Q = ⁵ 10 = 1,60 ;

R10 : Q = ¹⁰10 = 1,25 ;

R20 : Q = ²⁰10 = 1,12 ;

R40 : Q = ⁴⁰10 = 1,06;

для додаткового ряду R80 : Q = ⁸⁰10 = 1,03.

Параметричні ряди варто призначати з урахуванням частоти застосовності для модифікацій виробів, що відповідають кожному члену ряду. У деяких випадках може виявитися більш доцільним ряд, побудований по арифметичній прогресії, чи спеціальний нерівномірний ряд, погоджений із щільністю розподілу застосовності даного параметра.

Виготовлювачам доцільно мати більш розріджений ряд. Це дозволяє зменшити витрати на освоєння виробництва, скоротити номенклатуру оснащення, організувати більш високопродуктивне і раціональне виробництво. Для споживачів більш вигідний густий ряд, що дозволяє більш раціонально використовувати застосовуване устаткування, матеріали, електроенергію, виробничі площі. Тому критерієм для вибору порівнюваних рядів є мінімум витрат на виготовлення й експлуатацію виробу.

При економічному обґрунтуванні параметричних і розмірних рядів виробів можуть виникнути наступні випадки:

1. Витрати на експлуатацію виробів не залежать від ступеня чи розрідження збільшення густоти вихідного ряду. До таких виробів звичайно відносяться деталі машин і механічні вузли. У цьому випадку за критерій порівняння приймається мінімум підсумкової собівартості річної програми.

2. Витрати на эксплуатацию виробів залежать від ступеня чи розрідження збільшення густоти вихідного ряду. До таких виробів відносяться машини і їхні вузли, що генерують, передавальні чи потребляющиеі велика кількість енергії (редуктор, генератор, двигун, верстат і т.д.). При розрідженні ряду використання машин більшого типорозміру для передачі тієї ж потужності неминуче веде до зниження к.п.д. і до збільшення витрат у зв'язку з великими втратами на неодруженому ходу. У цьому випадку при порівнянні враховують не тільки підсумкову собівартість готової програми, але і нормативний строк окупності витрат, термін служби виробу й експлуатаційних витрат. За критерій порівняння приймають мінімум загальних річних витрат по усіх виробах ряду.