Тема 2 виробництво матеріальних благ і послуг. Продукт і характер праці

План

1. Матеріальне виробництво – основа життя людського суспільства.

2. Виробничі можливості суспільства.

3. Продукт виробництва та його форми.

1. Матеріальне виробництво – основа життя людського суспільства.

Виробництво є основою життя суспільства та запорукою його розвитку. Саме завдяки процесу виробництва людство отримує такі найнеобхідніші блага, як їжа, житло, одяг, а також задовольняє свої різноманітні потреби щодо підвищення рівня матеріального та соціально-духовного споживання.

Виробництво – це процес людської діяльності спрямований на створення благ матеріального та духовного характеру з метою задоволення певних потреб.

Суспільне виробництво об‘єднує в собі матеріальне і нематеріальне виробництво. До матеріального виробництва відносяться ті галузі, що виробляють матеріальні блага чи надають матеріальні послуги (промисловість, с/г, будівництво, транспорт, зв‘язок, комунальне господарство, торгівля та ін.). До нематеріального виробництва належать галузі, де створюються духовні та моральні блага, а також надаються послуги нематеріального характеру (охорона здоров‘я, наука, освіта, культура та ін.).

Існують різні підходи до класифікації факторів виробництва, серед них класичний (або марксистський) та прагматичний (або ринковий). В рамках першого підходу всі фактори виробництва поділяють на дві складові: 1) робоча сила (здатність людини до праці); 2) засоби виробництва, які складаються з засобів праці і предметів праці. В свою чергу засоби праці – це річ або комплекс речей, за допомогою яких людина діє на предмети праці (машини, устаткування, інструменти, обладнання тощо). Предметами праці є те, на що спрямована праця людини, вони складають матеріальну основу майбутнього продукту (сировина, матеріали та ін.). При цьому розрізняють первинні предмети праці, що надані безпосередньо природою і вторинні, що видозмінені працею людини.

Згідно прагматичного (ринкового) підходу виділяють такі фактори виробництва як земля, праця, капітал, підприємницькі здібності.

Земля як фактор виробництва – це дари природи, енергетичні ресурси, корисні копалини, родючі ґрунти, водні ресурси, ліси тощо. Праця являє собою цілеспрямовану фізичну або розумову діяльність людини, направлену на створення тих чи інших благ. Під капіталом розуміють створені людиною ресурси (машини, устаткування, матеріали та ін.), що використовують для виробництва товарів і послуг. В ринковій економіці особливої ваги набув фактор підприємницьких здібностей. Вони являють собою особливий вид людського капіталу, що передбачає ініціативність, новаторство, здатність прийняття рішень та уміння ризикувати.

2. Виробничі можливості суспільства.

Сукупність виробничих ресурсів, тобто факторів виробництва, з урахуванням їх обсягу, структури, технічного рівня та якості, являють собою виробничий потенціал суспільства. Він показує максимально можливий обсяг виробництва, що забезпечується за умов повної зайнятості ресурсів.

Проте, по-перше, виробництво не завжди відбувається за умов повної зайнятості ресурсів, а по-друге, виробничі ресурси є обмеженими (тобто рідкісними), їх завжди менше, ніж людство потребує. В результаті рідкісності виробничих ресурсів обсяг виробництва також є обмеженим, отже, суспільство не спроможне виробляти бажаний обсяг товарів і послуг. Це означає, що в кожний момент часу існує межа виробничих можливостей, яка показує максимальну кількість товарів і послуг, що можуть одночасно вироблятися за даних ресурсів, якщо припустити, що всі ресурси повністю використовуються. Саме тому в умовах обмеженості ресурсів перед суспільством і окремими виробниками завжди виникає проблема вибору альтернативних варіантів використання ресурсів з метою найбільш ефективного виробництва благ.

Припустимо ситуацію, коли економіка виробляє лише два види продукції: автомобілі та верстати. Якщо всі ресурси суспільства використати на виробництво автомобілів, то можна отримати їх максимальну кількість, але не виробити жодного верстату, і навпаки. Проте, суспільству потрібні і автомобілі і верстати. Це означає, що необхідно зменшити виробництво і автомобілів і верстатів нижче максимального обсягу, ці виробництва є альтернативними:

Таблиця 1

Альтернативні можливості виробництва

Варіанти	Автомобілі (–)	Верстати (!)
А	0	15
В	1	14
С	2	12
D	3	9
Е	4	5
F	5	0

Графічне зображення альтернативних варіантів дозволить побудувати криву виробничих можливостей.

Рис. 1. Крива виробничих можливостей

Крива виробничих можливостей відображає різні комбінації двох видів продукції, що виготовляються одночасно за умови повної зайнятості ресурсів. Кожна точка на кривій виробничих можливостей показує максимальний обсяг виробництва обох продуктів. Будь-яка точка, що лежить ліворуч від кривої, означає, що наявні виробничі ресурси використовуються не повністю, що є небажаним для суспільства. Будь-яка точка, що лежить праворуч від кривої, свідчить, що дана комбінація виробництва двох товарів за наявного рівня ресурсів неможлива.

Кількість одиниць інших товарів, від якої слід відмовитись для виробництва даного товару називається альтернативними витратами цього товару. У нашому прикладі одна одиниця автомобілів, від якої треба відмовитись щоб одержати 5 одиниць верстатів, є їх альтернативними витратами.

Рухаючись по кривій виробничих можливостей згори вниз і міняючи, таким чином, структуру виробництва на користь автомобілів, нам доведеться все більше залучати менш ефективних та менш придатних ресурсів для їх виготовлення. Це складає основу закону зростання альтернативних витрат, який полягає у тому, що кожна додаткова одиниця випуску одного товару вимагає все більшого скорочення виробництва одиниць іншого товару.