- •Поняття кримінального|карного| процесу (кримінального|карного| судочинства). Поняття правосуддя у кримінальних справах і його співвідношення з|із| кримінальним|карним| процесом.
- •Поняття оперативно-розшукової діяльності і її співвідношення з|із| кримінальним|карним| процесом. Використання результатів оперативно-розшукової діяльності в кримінальному|карному| процесі.
- •3. Прокурорський нагляд у кримінальному судочинстві
- •4.Завдання|задачі| кримінального|карного| судочинства.
- •5.Історичні типи і форми кримінального|карного| процесу. Основні риси|межі| обвинувального|обвинувального|, інквізиційного, змагального і змішаного процесів.
-
Поняття оперативно-розшукової діяльності і її співвідношення з|із| кримінальним|карним| процесом. Використання результатів оперативно-розшукової діяльності в кримінальному|карному| процесі.
Визнання результатів ОРД у кримінальному процесі, а також право на його використання в кримінальному судочинстві породило безліч питань, які пов’язані з реалізацією ОРД. Трудність використання ОРД у кримінальному процесі обумовлена не тільки недостатньою теоретичною розробкою проблеми, скільки перетворенням результатів оперативно-розшукової інформації в проце-
суальну. Крім того, теоретичні положення ОРД включають труднощі закритої теми його використання, які регламентовані секретними нормативними положеннями МВС, СБУ, розвідувальних контррозвідувальних органів.Питання використання ОРД у кримінальному процесі розглядалися в роботах О.М. Бандурки, В.І. Басакова, О.І. Бистрикіна, Д.І. Беднякова, Р.С. Белкина, В.М. Григорьева, В.М. Джиги, Е.Д. Долі, Їх праці дають належну основу для подальшого розвитку правових умов, вільнішого доступу в кримінальний процес результатів, отриманих у ході реалізації оперативно-розшукових заходів. Як _______відомо, кримінально-процесуальна діяльність тісно взаємозв’язана з оперативнорозшуковою діяльністю. До ухвалення Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» припустимість використання результатів ОРД обґрунтовувалося тільки криміналь-
но-процесуальним законодавством. Проте, КПК не містить поняття ОРД, її основних по-
ложень, завдань, принципів, форм і методів.Вперше на рівні закону можливість використання результатів ОРД у кримінальномупроцесі з’явилася у ст.29 Основ кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік. Законодавство визначало вживанн необхідних оперативно-розшукових заходів
органом дізнання, зокрема, використання кіно запису, звукозаписи, в цілях виявлення
ознак злочину та осіб, що їх скоїли. Можливість використання як допустимі докази в
кримінальному процесі результатів ОРД цимзаконом не була знята, а тільки загострила
виниклі процесуальні проблеми. Кримінально-процесуальна діяльність – це законодавчо врегульована діяльність органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, колегіального суду. КПК України, і визначає, що
процесуальна діяльність повинна бути оформлена в процесуальній формі. Доказова база
кримінального процесу строго регламентова на ст.65 КПК України і розширювальному
тлумаченню не підлягає. Докази не можуть бути визнані в кримінальному процесі, якщо
джерело їх фактичних даних не відоме. Оперативно-розшукова діяльність здійснюється, як правило, негласно, проте в цілях захисту життя, здоров’я, прав і свобод людини та громадянина, захисту власності, інтересів держави і суспільства проведення ОРД в окремих випадках здійснюється гласно.
Негласний характер проведення оперативно-розшукових заходів у зв’язку з надходженням в орган дізнання конфіденційної інформації кримінального характеру припускає обмеження в тому або іншому ступені прав і свобод громадян з боку компетентних правоохоронних органів. Негласний харак-
тер ОРД встановлений Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», ін-
струкціями, наказами, нормативними матеріалами органів МВС, СБУ, Прикордонної
служби та ін. Механізм проведення негласного характеру оперативних заходів строго контролюєтья, і на сьогоднішній день відповідає міжнародним стандартам і інтересам суспільства при обмеженні прав і свобод людини та громадянина. Крім того, використання ОРД у кримінальному процесі пов’язане з вирішенням завдань кримінального процесу в боротьбі із злочинністю. Це дозволяє зробити висновок що ігнорування негласних форм і методів проведення оперативно-розшукових заходів слід кваліфікувати як понукання злочинним посяганням на права і свободи членів суспільства Є.Д. Лук’янчиков, М.М. Міхеєнко та інш автори вважають, що практика реалізації ОРД у кримінальному процесі дозвляє виділити її характерні риси– оперативно-розшукова діяльність регламентується законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» і здійснюється оперативними підрозділами державних органів, які вказані в законі;– кримінально-процесуальна діяльність проводиться виключно суб’єктами процесу, які вказані в КПК України, а саме – органом дізнання, дізнавачем, слідчими прокуратури, міліції, податкової міліції;– оперативно-розшукова діяльність прово- диться не тільки за Законом «Про оперативнорозшукову діяльність», але й таємними відомчими нормативними актами та документами;– кримінально-процесуальна форма строго регламентована КПК України. Оперативно-розшукова діяльність не містить норм кримінально-процесуального характеру, оскільки застосовує негласні форми,сили, засоби та методи. Оперативно розшукова діяльність проводиться до пору-
шення кримінальної справи, негласними оперативними, оперативно-розшуковими
формами. В окремих випадках, коли це передбачено ст.119 КПК України, при ство-
ренні слідчо-оперативної групи, негласні форми оперативно-розшукової діяльності
здійснюються в ході досудового слідства та судового розгляду [1, с.37–40; 2, с.67–73].
Д.М. Бедняков вважає, що оперативно розшукові дані, отримані в ході проведення оперативної діяльності, можуть використо вуватися як докази по кримінальній справі за умови їх процесуального оформлення та за кріплення в протоколах слідчих дій. Процесуальна діяльність здійснюється тільки після порушення кримінальної справи і лише впроцесуальній формі, яка оформляється у
вигляді постанови, ухвали, протоколу слідчої дії [3, с.56–64]. Ст.2 Закону України «Про оперативно-
розшукову діяльність» указує, що ОРД – це вид діяльності, здійснюваний гласно та негла-
сно оперативними підрозділами державних органів, уповноважених законодавством Укра-
їни. В межах даних повноважень оперативні підрозділи здійснюють оперативні заходи що-
до встановлення осіб тих, що скоїли злочин, розкриттю злочинної діяльності, виявлення
злочинних елементів, їх зв’язків, а також здій снюють захист прав і інтересів громадян.
Ст.3 закону визначає правові основи діяльності ОРД. По-перше, це законодавча база,
яка ґрунтується на Конституції України, її принципах. Сюди слід віднести процесуальні
положення кримінального законодавства, кримінально процесуального, основні крите-
рії криміналістики. По-друге, ОРД строго регламентовано законами про ОРД, про мі-
ліцію, про службу безпеки, прокуратуру, наказами, інструкціями оперативних відомств.
Аналізуючи дані положення законодавства можна зробити висновок, що оперативно-
розшукова діяльність може розглядатися як в широкому, так і у вузькому сенсі. У широ-
кому сенсі ОРД можна розглядати як указано в ст.1 закону, виходячи з цілей оперативно
розшуковій діяльності. В даному випадку цприпинення, попередження, розкриття зло-
чинів, розшук злочинців. У вузькому сенсі ОРД включає елементи, пов’язані з захистм прав і інтересів громадян, безпеку суспільства і кожного громадянина суспільства.__ Суб’єктивні ознаки пов’язані між собою умовами, які поставлені для досягнення цілей і законних заходів, що характеризують
об’єктивний зміст ОРД. У даному випадку ми говоримо про можливість використання
ОРД для досягнення цілей розкриття злочину, викривання злочинної діяльності, коли
процесуальні сили і засоби не доступні. Іншими словами, жоден злочинець не скаже,що «я сам скоїв злочин і хочу понести заслужене покарання» [4, с.33; 5, с.136].
Важливо враховувати, що законні засоб ОРД регламентовані кримінально-проце-
суальним законодавством в ст.103 КПК України. Дана стаття Кримінального кодекс пе-редбачає, що орган дізнання в кримінальному процесі проводить оперативні засоби які використовуються при отриманні доказів, як фактичні данні. Ст.65 ч.2 КПК України включає джерела оперативних фактичних даних як допустимих доказів у кримінальному процесі.Використання ОРД у кримінальному про- цесі допустимо тільки з метою отримання фактичних даних, які можуть бути використані як допустиме джерело доказів. Якщо розглядати оперативні вимоги в кримінальному процесі, то можна сказати, що ОРД – це вимушений характер діяльності та його застосування допустимо в стані крайньої необ-
хідності. У кримінальному процесі встановлений граничний принцип застосування опе
ративних дій в ході перевірки матеріалу та досудового розслідування.
В ході судового розгляду застосування ОРД обмежене процесуальними повноваженнями судді, державного обвинувача, підсудного, потерпілого, а також інших суб’єктів, що беруть участь в судовому розгляді.По-перше, судовий процес проводиться гласно, відкрито, з участю, як суб’єктів процесу,
так і будь-яких осіб, які мають право присутності в залі судового засідання.По-друге, оперативно-розшуковий супровід суб’єктів процесу обмежений повноваженнями оперативних служб, а також процесуальними повноваженнями суб’єктів процесу. По-третє, доказова база сформована в хо-
ді до судового слідства і отримання нових фактичних даних, що свідчать про винність підсудного, може погіршити його процесуальний статус, що приведе до напряму матеріалів кримінальної справи на нове досудове розслідування. Оперативно-розшукова діяльність має всвоєму найменуванні декілька термінологічних понять. Визначення «оперативний», як вказано в тлумачному словнику по розшиф-
ровці мовних термінів, це «безпосередньо здійснюючий конкретний вид діяльності,
здатний швидко виправляти хід справи». І якщо проаналізувати оперативно-розшукову діяльність, виходячи з даного терміну, то можна сказати, що оперативно-розшукова
діяльність здійснюється безпосередньо оперативними, уповноваженими державою ор-
ганами, здійснюється в негласній формі. Проведення оперативної роботи проводиться
швидко, і напрям діяльності націлений на досягнення конкретного результату.
Тобто, об’єктивні і суб’єктивні ознаки ОРД взаємозв’язані між собою і включають умови, які поставлені для досягнення мети за допомогою використання законних заходів, що характеризують об’єктивність змісту ОРД. При цьому, в ОРД використовується вимушений характер проведення заходів, ко-
ли об’єктивно утруднено або неможливо досягнення поставлених цілей за допомогою застосування норм кримінального процесу, а виконавець повинен враховувати морально етичні основи, які строгорегламентовані в КПК України, а саме: заборона застосування, отримання свідчень під умовами погроз, обману, шантажу та ін. Основна умова проведення оперативної роботи полягає максимальному режимі секретності. Оперативно-розшукова, розшукова діяльність включає гласний характер, прове-
дення по квартирного обходу, залучення очевидців, вимога добровільної допомоги прирозкритті і розслідуванні злочинної діяльності; проведення контрольної закупівлі товару, з метою виявлення фактів протиправної діяльності; витребування документів; проведення захоплення, за наслідками участі в засідці.Оперативно-пошукова, пошукова діяльність включає: здійснення візуального спостереження, застосування фото-відео документування, поштово-телеграфне спостереження, отримання інформації з каналів зв’язку. Проведення оперативної діяльності здійснюється на основі функції та правового статусу конкретного суб’єкта оперативно-розшукової діяльності.Функції ОРД мають єдність з цілями, за вданнями і напрямом діяльності суб’єктів. Теорія ОРД визначає функції спеціальні та
процесуальні. До спеціальних функцій відно ситься оперативна діяльність органів: вияв-лення фактів кримінального характеру, попередження _o_p_._і припинення злочину і злочинної
діяльності, розшук злочинців, сприяння кримінальному судочинству, оперативний супро від в кримінальному процесі. Додаткові функції включають забезпечення безпеки прав учасників ОРД і кримінального судочинства.Всі функції ОРД здійснюються для збору інформації та фіксації доказів по кримінальних справах, що порушуються на основі п.5 ст.94 КПК України.