Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Екологія новий.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
06.11.2018
Размер:
2.13 Mб
Скачать

Контрольні запитання

  1. Дайте визначення поняттю «забруднення».

  2. Охарактеризуйте фізичне, хімічне та біологічне забруднення природного середовища.

  3. В чому полягає різниця між природним і антропогенним забрудненням?

  4. Дайте визначення поняттю «забруднювач».

  5. Визначте основні забруднювачі біосфери і дайте оцінку їхнього впливу на здоров’я людини.

Література:

  1. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2008. – Т.2.1., §§2.1.3-2.1.4., с.91-97.

  2. Основи екології та соціоекології. За ред.. Бедрія Я. І. – Львів: «Афіша», 1999. - Р.2, § 2.3, с.74-75.

Тема 2.2. Забруднення атмосфери

План

  1. Джерела забруднення атмосфери.

  2. Наслідки забруднення атмосфери.*

  3. Нормування забруднювачів у повітрі.**

  4. Самоочищення атмосфери.*

  5. Методи захисту повітряного середовища.**

1. Забруднення атмосферного повітря – це будь-яка зміна складу і властивостей повітря, що негативно впливає на здоров’я людей і тварин, стан рослинного покриву та екосистем.

Забруднення атмосфери

Природне

Штучне

Вулканічна діяльність;

Вивітрювання гірських порід;

Вітрова ерозія;

Пилок квіткових рослин;

Дим від лісових і степових пожеж;

Домішки, які з природних джерел

Газоподібні (SO2, CO2, O3, NO);

Рідкі (кислоти, луги, розчини солей);

Тверді (канцерогенні речовини, свинець і його сполуки, ртуть, кадмій, органічний і неорганічний пил, сажа, смолянисті речовини)

На сьогодні основними забруднювачами атмосферного повітря є різні галузі промисловості.

Таблиця . Вплив різних галузей промисловості в забруднення атмосфери.

Галузь промисловості

Основні компоненти забруднюючих викидів

Теплоенергетика (25,7%)

ТЕС – дим, який містить оксиди карбону, сульфуру та нітрогену, вуглеводні, пари води.

АЕС – радіоактивний йод, радіоактивні інертні гази, аерозолі

Котельні – оксиди карбону та сульфуру, вуглеводні.

Чорна металургія (23,4%)

SO2, пил, невелика кількість сполук P, As, Hg, Pb, Mn

Кольорова металургія (11,1%)

SO2, СО2, пил

Нафтовидобувна і нафтохімічна промисловість (13,7%)

Аерозолі, неорганічний пил, оксиди нітрогену та карбону, SO2, NH3, H2S, сполуки F

Транспорт (11,6 %)

СО, вуглеводні, оксиди нітрогену та сульфуру, сажа

Підприємства будівництва (3,4%)

Пил, органічні сполуки, оксиди карбону, нітрогену та сульфуру

Целюлозно-паперова

Органічні речовини, оксиди сульфуру, H2S, Cl2

Гірничо-видобувна (7,1%)

Пил і гази, які утворюються під час вибухів

Аналіз стану атмосферного повітря в Україні свідчить, що у 2004 р. середньорічний вміст пилу в повітрі перевищував норматив екологічної безпеки в 23 містах, вміст діоксиду нітрогену в повітрі – у 30 містах, вміст оксиду карбону – в 11 містах, діоксину сульфуру - у 4 містах. Рівень забруднення атмосферного повітря в Україні залишається високим, незважаючи на значний спад виробництва, що пов’язано зі збільшенням кількості автомобілів, у тому числі тих, які були в користуванні.

  1. Наслідки забруднення атмосфери подані в таблиці.

Наслідок забруднення атмосфери

Причини виникнення

Вплив на навколишнє середовище

Парниковий ефект (глобальне потепління клімату)

Накопичення в атмосфері «парникових газів» - вуглекислого газу, метану, озону, оксидів нітрогену, хлорфторвуглеводнів (ХФВ), пара води.

За останні 100 років середньорічна глобальна температура піднялася на 0,3-0,6ºС. За прогнозами вчених до середини ХХІ ст. температура приземної атмосфери може піднятись на 1,5-4,5 ºС, що зумовить:

  • підняття рівня Світового океану на 100-150 м за рахунок теплового розширення води і затоплення прибережних зон;

  • танення льодовиків;

  • зміщення кліматичних зон (зонами землеробства стануть тайга і тундра);

  • зміну погоди і збільшення кількості опадів

Кислотні опади – всі види метеорологічних опадів (дощ, сніг, град, туман, дощ зі снігом), рН яких менший 5,5.

Оксиди нітрогену та сульфуру, пара кислот. Їх природними джерелами є вулканічні виверження, пожежі, діяльність ґрунтових бактерій, антропогенними – транспорт, ТЕС, сміттєспалювальні заводи, металургійні комбінати, хімічні підприємства.

  • зниження рН поверхневих вод і ґрунтів та посилення міграції важких металів;

  • опіки і зниження інтенсивності фото синтезуючих рослин;

  • корозія металевих виробів;

  • руйнування будівель з вапняку та архітектурних пам’яток;

  • загибель гідро біонтів;

  • деградація лісів, зменшення стійкості дерев стосовно шкідників і патогенних мікроорганізмів

Руйнування озонового екрану («озонова дірка»)

1) оксиди нітрогену

2) ХФВ (найчастіше фреони)

3) особливості циркуляції атмосфери – повітряні потоки з нижніх шарів атмосфери під час руху вгору розштовхують озон

  • більш високий рівень УФ випромінювання на поверхні землі;

  • збільшення захворювань на рак шкіри;

  • зміна температурного режиму;

  • зміна режиму вітрів і дощів;

  • підвищення рівня моря

Смог – суміш диму, туману і пилу, що виникає в атмосфері промислових міст із частинок сажі, попелу, продуктів сухої перегонки пального.

Лондонський (чорний) смог: низька температура (біля 0ºС); висока вологість (до 100%); підвищений вміст сажі, оксидів карбону, нітрогену, сульфуру, що утворюються при спалюванні палива

Лос-анжелеський (білий) смог: висока температура (більше 30 ºС); відсутність перемішування шарів повітря у вертикальному напрямі; значна концентрація викидів автотранспорту; утворення пероксицетилнітрату

Аляскінський (льодяний) смог виникає в північних широтах: температура нижче -30ºС; висока вологість; забруднене повітря

Тривалі смоги призводять до:

  • подразнення очей. Слизових оболонок, органів дихання;

  • задухи;

  • бронхіальної астми;

  • збільшення смертності;

  • пригнічення рослинності;

  • руйнування будівель;

  • прискорення корозії металів

3. Основним критерієм встановлення нормативів ГДК для оцінки якості атмосферного повітря є вплив шкідливих домішок, які містяться в повітрі, на організм людини.

Гранично допустима концентрація (ГДК) – це така кількість шкідливої речовини в навколишньому середовищі, яка при постійному контакті або впливі за певний проміжок часу практично не впливає на здоров’я людини і не викликає негативних наслідків у її потомства. ГДК найбільш розповсюджених забруднювачів наведено в додатку 3.

Для кожного стаціонарного джерела забруднення повітря встановлюються нормативи гранично допустимих викидів (ГДВ). ГДВ – це об’єм (кількість) шкідливої речовини, що потрапляє в навколишнє середовище за одиницю часу, перевищення якого спричиняє виникнення негативних наслідків у довкіллі або загрожує здоров’ю людини.

4. Зниження забрудненості повітря відбувається завдяки різноманітним фізичним, хімічним та біологічним процесам:

  • розсіюванню в атмосфері забруднювачів, яке залежить від метеорологічних умов (вологості та температури повітря, швидкості вітру, фізичних та хімічних забруднювачів);

  • руйнуванню забруднювачів під дією сонячної радіації (фотохімічні процеси);

  • взаємодії між окремими забруднювачами з утворенням нетоксичних чи менш токсичних сполук;

  • хімічні взаємодії між забруднювачем і основним компонентом повітря (найчастіше О2);

  • поглинанню рослинами сполук нітрогену та сульфуру і використанню їх для синтезу органічних речовин.

5. Методи захисту повітряного середовища від шкідливих викидів:

  1. архітектурно-планувальні заходи пов’язані з правильним взаємним розміщенням джерел викидів і житлової забудови з урахуванням напрямку вітру, облаштуванням навколо промислових підприємств зелених зон тощо.

  2. Інженерно-організаційні заходи спрямовані на зниження інтенсивності руху автотранспорту (будівництво об’їзних і окружних доріг навколо міст і населених пунктів, спорудження різнорівневих розв’язок на перехрестях доріг).

  3. Екологізація виробництв, а саме впровадження маловідходних технологій

  4. Техніко-технологічні заходи очистки викидів. Для очищення газів від твердих і рідких часток використовують технології сухої інерційної очистки газів, мокрої очистки газів, фільтрації, електростатичного осадження. Для очистки газів від токсичних газо- і пароподібних компонентів використовують методи абсорбції, адсорбції, термічні і каталітичні.

  5. Організація санітарно-захисних зон.

Санітарно-захисна зона – це смуга, яка відділяє джерело промислового забруднення від житлових або громадських будівель для захисту населення від впливу шкідливих чинників виробництва.