- •6.030509 «Облік і аудит»
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •Мікроекономіка, як складова частина теоретичної економіки
- •Предмет, концептуальні основи та об’єкт мікроекономіки
- •Методологія мікроекономіки
- •Перелік літератури:
- •1.1 Мікроекономіка, як складова частина теоретичної економіки
- •1.2 Предмет, концептуальні основи та об’єкт мікроекономіки
- •1.3. Методологія мікроекономіки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2. Теорія граничної корисності та поведінка споживача
- •Корисність в економічній теорії та проблема її виміру.
- •Процес споживання та динаміка зміни сукупної та граничної корисності.
- •Рівновага споживача з кардиналістських позицій.
- •2.1. Корисність в економічній теорії та проблема її виміру
- •2.2 Процес споживання та динаміка зміни сукупної та граничної користі
- •2.3 Рівновага споживача з кардиналістських позицій
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача
- •3.1 Вибір споживача з ординалістських позицій
- •4. Аксіома незалежності споживача.
- •3.2 Криві байдужості як спеціальний інструмент макроаналізу
- •Властивості кривих байдужості:
- •Через будь-яку точку координатного простору можна провести криву байдужості.
- •Криві байдужості опуклі до початку координат.
- •При зменшенні товару х на незначну величину його загальна корисність змінюється на величину мUх*△х (мUх – гранична корисність товару х). Аналогічно можна записати для товару у.
- •3.3 Бюджетне обмеження й можливості споживача
- •Властивості бюджетної лінії:
- •3.4 Оптимум споживача
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача
- •4.1. Лінія "дохід-споживання"
- •4.2 Криві Енгеля
- •4.3 Лінія "ціна-споживання"
- •4.4. Ефект заміни та ефект доходу
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5. Попит, пропозиція, їх взаємовідносини
- •5.1 Попит та закон попиту
- •5.2 Пропозиція та закон пропозиції
- •5.3 Взаємодія попиту та пропозиції
- •5.4 Цінова еластичність попиту
- •Фактори, що впливають на еластичність попиту:
- •5.5 Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту
- •5.6. Еластичність пропозиції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства
- •Підприємство як суб’єкт ринкових відносин на мікрорівні.
- •Поняття і параметри виробничої функції.
- •Основні параметри виробника.
- •6.1 Підприємство як суб'єкт ринкових відносин на мікрорівні
- •6.2 Поняття і параметри виробничої функції
- •6.3 Основні параметри підприємства
- •1. Сукупні витрати (тс) – витрати на виробництво певного обсягу продукції q.
- •2. Середні сукупні витрати (ас) – це кількість сукупних витрат виробництва, що припадає на одиницю виробленої продукції.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 7. Варіації факторів виробництва та оптимум товаровиробника
- •Одно факторна виробнича функція.
- •Двофакторна виробнича функція.
- •Оптимум виробника.
- •7.1 Однофакторна виробнича функція
- •7.2 Двофакторна виробнича функція
- •7.3 Оптимум виробника
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8. Витрати виробництва
- •Витрати виробництва в короткостроковому періоді.
- •Витрати виробництва на довгострокових інтервалах.
- •8.1 Витрати виробництва в короткостроковому періоді
- •8.2 Витрати виробництва за довгостроковий період
- •Питання лоя самоконтролю:
- •Тема 9. Ринок досконалої конкуренції
- •9.1 Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристики
- •9.2 Ринковий попит на продукцію фірми за умов досконалої конкуренції
- •Основні підходи до визначення максимізації прибутку:
- •9.3 Ринкова поведінка підприємства в короткотерміновому періоді
- •9.4 Економічна стратегія конкурентної фірми в довгостроковому періоді
- •9.5 Ефективність рдк
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 10. Монопольний ринок
- •Характерні риси ринку "чистої" монополії.
- •Монопольний ринок у короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •Особливості функціонування реальних монополізованих ринків.
- •10.1 Характерні риси ринку чистої монополії
- •10. 2 Особливості економічної стратегії чистої монополії в короткостроковому та довгостроковому періодах
- •Наслідки цінової дискримінації:
- •10.3 Особливості функціонування реальних монополізованих ринків
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11. Олігополія та монополістична конкуренція
- •11.1 Основні ознаки олігополії
- •11.2 Теоретичні моделі олігополії
- •11.3. Особливості організації олігополістичного ринку
- •11.4 Ознаки і поширення монополістичної конкуренції
- •11.5 Ринкова поведінка монополістичного конкурента
- •11.6 Нецінова конкуренція
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 12. Ринок факторів виробництва
- •12.1 Особливості ринків факторів виробництва
- •12.2 Попит та пропозиція праці
- •12.3 Капітал як фактор виробництва тривалого використання
- •12.4 Земля як фактор виробництва
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 13. Загальна ринкова рівновага та економіка добробуту
- •Поняття ринкової рівноваги.
- •Рівновага обміну.
- •Загальна рівновага та економіка добробуту.
- •13.1 Поняття ринкової рівноваги
- •13.2 Рівновага обміну
- •13.3 Загальна рівновага та економіка добробуту
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 14. Інституціональні аспекти ринкового господарства
- •14.1 Правові передумови для ринкових суб’єктів
- •14.2 Інституціональна природа сучасної фірми
- •14.3 Позаринкові зовнішні ефекти
- •14.4 Громадські блага
- •Питання для самоконтролю:
- •Глосарій
- •Перелік літератури:
4.4. Ефект заміни та ефект доходу
Зміна ціни блага двояко впливає на споживчий кошик, викликаючи два ефекти – ефект заміщення та ефект доходу. Оскільки вони діють одночасно, а реальна спрямованість змін споживання виступає рівнодіючою ефектів, їх треба чітко розмежовувати.
Ефект заміщення виникає внаслідок зміни ціни блага відносно цін інших благ за незмінного реального доходу споживача. Його дію можна спостерігати на рис. 6а на низхідній ділянці кривої "ціна – споживання" від Е1 до Е2 при зниженні ціни блага Х з Р1 до Р2 Він полягає у тому, що вивільнена за рахунок зниження ціни частина доходу використовується з метою зміни структури споживання.
Ефект доходу полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни реального доходу під впливом руху цін, тобто зниження ціни одного з благ "вивільняє" якусь частину бюджету споживача, що робить останнього відносно багатшим. Дію цього ефекту можна спостерігати на рис. 6а на висхідній ділянці кривої "ціна – споживання" від Е2 до Е3 при зниженні ціни з Р2 до Р3, коли споживач починає нарощувати споживання "більш дорожчого в наборі" блага Y.
Слід зауважити, якщо спочатку споживались лише нормальні блага, то зниження ціни одного з них призводить до зростання його споживання. Його частка в структурі споживання зростає - тобто здешевлене благо «витискає» інше. Якщо ж в структуру споживання первісно входило дешеве благо, то при зниженні ціни будь-якого з благ саме воно буде витиснуте, а споживання нормального блага зросте.
Ефект доходу полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни реального доходу під впливом руху цін, тобто зниження ціни одного з благ «вивільняє» якусь частину бюджету споживача, що робить останнього відносно багатшим. Дію цього ефекту можна спостерігати на рис. 4.6а на висхідній ділянці кривої «ціна – споживання» від Е2 до Е3 при зниженні ціни з Р2 до Р3, коли споживач починає нарощувати споживання «більш дорожчого в наборі» блага У.
Ефекти заміщення та доходу мають не тільки важливе теоретичне, але й практичне значення для прогнозування змін індивідуального, отже, і ринкового попиту, а також впливу на нього різноманітних заходів економічної політики держави.
Концепція розмежування ефектів заміщення та доходу була розроблена українським економістом і математиком Є. Слуцьким (1915р.) та англійським економістом Дж. Хіксом (в середині 30-х рр.).
В моделі Слуцького розмежування дії ефектів здійснюється на основі добудови допоміжної компенсуючої бюджетної лінії, яка дозволяє визначити, якою стала б структура ринкового споживчого кошика, якби змінилися лише відносні ціни благ. Далі, залишаючи незмінними відносні ціни (новий кут нахилу бюджетної лінії незмінний), досліджують лише вплив зміни реального доходу, що графічно відображається паралельним зміщенням бюджетної лінії. В моделі Слуцького компенсуючи бюджетна лінія проходить через точку початкової рівноваги за умови незмінної купівельної спроможності споживача, а ефект заміни супроводжується деяким покращенням добробуту, оскільки споживач переміщується на вищу криву байдужості.
Дж. Хікс запозичив у Слуцького прийом допоміжної лінії, але змінив її геометричне місце. В моделі Хікса компенсуючи бюджетна лінія дотична до початкової кривої байдужості, проте купівельна спроможність споживача змінюється. Під дією ефекту заміщення споживач залишається на тому ж рівні корисності, але змінює набір благ у кошику.
Обидві моделі виявляють однакові тенденції: зі зниженням ціни блага ефект заміщення обов’язково зумовлює збільшення його споживання, тобто має додатне значення. На відміну від ефекту заміщення, ефект доходу діє в різних напрямках, - залежно від того, до якого типу належить благо.
Для нормальних благ ефект доходу діє в тому ж напрямку, що і ефект заміщення, і є величиною додатною. Для нижчих благ ефект доходу діє в протилежному напрямку і має від’ємне значення, проте ефект заміщення для нижчих благ значно більший, ніж ефект доходу, тому загальний ефект дає збільшення споживання нижчого блага за умови зниження його ціни.
У випадку підвищення ціни ефект заміщення завжди є від’ємним, а ефект доходу для нормальних благ – від’ємним, для нижчих – додатним.
Нормальні блага, а також нижчі блага, для яких ефект заміни перевищує ефект доходу, так що споживання їх збільшується, називаються звичайними благами. Для звичайних благ справджується закон попиту, а крива попиту має низхідний характер.
Але в деяких випадках ця закономірність порушується. Справа у тому, що при дуже низьких доходах споживачів зростання цін на блага низької якості призводить до зростання їх споживання. Така парадоксальна ситуація можлива, якщо блага неякісні, ефект доходу переважає над ефектом заміщення, а попит змінюється незвичайним чином: при зростанні ціни – підвищується, а при її зменшенні – скорочується.
Вперше таке невиконання закону попиту помітив англійський економіст Р. Гіффен (1837-1910), досліджуючи ціноутворення під час катастрофічного неврожаю картоплі в Ірландії, яка була головним продуктом харчування незаможних ірландців. Саме завдяки йому товари низької якості, що мають високу питому вагу в бюджеті споживачів, почали називати товарами Гіффена, а ситуація зростання споживання благ із підвищенням цін на них отримала назву парадокса Гіффена.
А. Маршал так пояснював цей парадокс у «Принципах економікс»: «Як зауважив Гіффен, підвищення ціни на хліб робить такий збиток в бюджеті бідніших сімей і настільки збільшує граничну корисність грошей для них, що вони змушені скорочувати споживання м’яса та інших дорогих продуктів харчування. Оскільки ж хліб все ж таки залишається найдешевшим продуктом харчування, вони споживають його, навіть у разі подорожчання, не менше, а більше» [13, с.210].
До речі, таку ж ситуацію можна було спостерігати під час економічної кризи 90-х рр. ХХ ст., аналізуючи споживання малозабезпечених верств населення України.
Отже, товар Гіффена - це товар низької якості, який має високу питому вагу в бюджеті споживача, і для якого не виконується закон попиту, ефекти доходу і заміщення різноспрямовані, а крива попиту має висхідний характер, що необхідно враховувати при розробці цінової політики.
Завершуючи дослідження теорії поведінки споживача, слід підкреслити, що переваги останнього, розмір його бюджету та вибір, який він здійснює, визначають величину індивідуального ринкового попиту, тобто ту кількість благ, яку споживач бажає і здатен купити за певною ціною. Але ж ціна блага формується на ринку не тільки під впливом попиту, але і під впливом пропозиції, тобто здатності виробника-продавця реалізувати певну його кількість за певною ціною. Що представляють собою попит та пропозиція, як відбувається їхня взаємодія та врівноваження на ринку та багато інших питань у наступній темі.
4.5. Прийняття рішень в ситуаціях з ризиком.
Кожний день люди приймають різноманітні рішення. Важливою умовою прийняття раціонального рішення є інформація. Однак, не завжди людина має доступ до необхідної інформації. Прийняття рішень в умовах неповної інформації має свої наслідки. Це ризик. Люди приймають рішення в ситуаціях невизначеності та ризику. Ризик – це оцінена будь–яким способом імовірність настання тієї чи іншої події. Імовірність – це можливість отримання певного результату. Розрізняють:
-
об’єктивну імовірність – базується на розрахунку частоти, з якою відбувається даний процес чи явище.
-
суб’єктивна імовірність – базується на припущенні про можливість отримання даного результату на основі судження або досвіду.
Коли імовірність визначається суб’єктивно, різні люди можуть установлювати різне її значення і приймати різні рішення. Відношення до ризику різне у різних людей.
По відношенню до ризику люди поділяються на:
-
не схильних до ризику – це люди, які надають перевагу стабільному доходу, роботі пов’язаної з ризиком. На несхильності до ризику базується страховий бізнес. Тому несхильність до ризику є характерною для більшості людей. Ризик для них значне випробування, піти на яке вони готові лише в тому випадку, якщо їм запропонують відповідну компенсацію.
-
схильні до ризику – це люди, які надають перевагу капіталовкладенням, пов’язаним з ризиком.
-
нейтральні до ризику – це люди, які ставляться однаково як до стабільного доходу так і до ризикового прибутку при умові їх рівності.
Існують наступні способи зниження ризику:
-
Диверсифікація – це метод, направлений на зменшення ризику шляхом розподілу його між декількома ризиковими товарами або видами діяльності таким чином, що підвищення ризику від придбання чи продажу одного означає зниження ризику від покупки чи продажу іншого. Диверсифікація не може повністю усунути ризик, але вона допомагає його значно знизити.
-
Об’єднання ризику – це метод, направлений на зменшення ризику шляхом перетворення випадкових збитків в відносно постійні витрати. Він лежить в основі страхування.
-
Розподіл ризику – це метод, при якому ризик можливих збитків розподіляється між учасниками таким чином, щоб можливі витрати кожного були відносно невеликими (інвестування)
Пошук додаткової інформації, яка стосується варіантів вибору та можливих результатів.