- •Міністерство науки та освіти україни київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана
- •Робоча навчальна програма з нормативного курсу дисципліни«Політологія»
- •Структура та елементи робочої програми нормативного курсу навчальної дисципліни “Політологія”
- •Мета, основні завдання та предмет навчальної дисципліни “Політологія”
- •2. Тематичний план курсу
- •Зміст навчальної дисципліни за темами і модулями
- •Тема 1. Сутність і роль політики та політології як науки у житті суспільства.
- •Тема 2. Політична діяльність і влада.
- •Тема 3. Історія світової політичної думки.
- •Тема 4. Сучасні ідейно-політичні течії.
- •Тема 5. Політична система суспільства.
- •Тема 6. Економічна і соціальна політика.
- •Тема 7. Політика та етнонаціональні відносини.
- •Тема 8. Особистість і політика. Політичне лідерство.
- •Тема 9. Політична культура.
- •Тема 10. Світовий політичний процес.
- •4. Плани лекцій
- •Висновки
- •5. Плани семінарських (практичних) занять.
- •Методичні вказівки до семінарських занять.
- •6. Самостійна робота студентів
- •Карта самостійної роботи студента з дисципліни „Політологія” для студентів всіх спеціальностей при підсумковому контролі у формі поточного модульного контролю (пмк)
- •7. Індивідуально-консультативна робота.
- •8. Методика активізації навчального процесу з курсу “Політологія”
- •9. Система поточного і підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни “Політологія”
- •Зразок екзаменаційного білету
- •Завдання для поточного контролю знань студентів заочної форми навчання.
- •10. Рекомендована література:
7. Індивідуально-консультативна робота.
Індивідуально-консультативна робота з дисципліни Політологія здійснюється шляхом проведення періодичних консультацій для студентів викладачем (за окремим розкладом). Під час індивідуально-консультативної роботи викладач додатково пояснює студентам методику і зміст самостійної роботи, надає їм консультації з теоретичних, методологічних та практичних питань політики і політичної діяльності, з питань підготовки до виконання модульних завдань.
Важливо зазначити, що консультації з підготовки окремих модульних завдань надаються викладачем, як правило, за певний час до виконання модульних завдань.
8. Методика активізації навчального процесу з курсу “Політологія”
Для активізації навчального процесу та навчально-пізнавальної діяльності студентів використовуються:
-
проблемні лекції;
-
організація і проведення індивідуальних соціологічних експрес-досліджень;
-
участь студентів у науково-дослідницькій роботі;
-
семінари-“круглі столи”;
-
семінари-дискусії;
-
мозкові атаки;
-
кейси;
-
рольові ігри;
-
аналіз аттракторів і аттрактивних систем тощо.
9. Система поточного і підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни “Політологія”
Іспит з дисципліни “Політологія” проводиться виключно в межах екзаменаційної сесії в процесі підсумкового оцінювання знань студентів з дисциплін навчального плану. Підсумкове оцінювання знань студентів за межами сесії не допускається.
Іспит проводиться за завданнями, визначеній в певній відповідальності з програмою дисципліни, яка доводиться до студентів на початку навчального семестру.
Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з навчальним проведенням у традиційну 4-бальну систему, при цьому, максимальна кількість балів, яку студент може набрати за результатами поточної успішності та підсумкового контролю складає відповідно 50 і 50 балів.
Об'єктом оцінювання знань студентів в процесі поточного контролю є:
1. Систематичність, активність та змістовність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни.
2. Рівень виконання модульних завдань.
3. Самостійна робота студентів.
-
Креативні роботи студентів.
-
Тестування по важливим темам курсу.
1. Систематичність, активність та змістовність роботи студента протягом семестру, оцінюється в 30 балів:
А) виступи на семінарах 0-5 балів;
Б) виконання самостійних робіт (есе, реферати, дослідження) 0-5 балів (всього 2 роботи) 5х2=10;
В) участь у студентській науковій конференції 0-5 балів;
Г) використання на семінарі новітньої оригінальної літератури 0-5 балів.
Д) виконання творчих робіт (інтелект-карти, ділові ігри, проблемні питання тощо) 0-5.
2. Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студентів, складаються з виконання письмових завдань під час проведення контрольних робіт і тестових вправ.
З курсу “Політологія” передбачається виконання 2-х модульних завдань. Оцінка модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 0-10 балів із 50, якими оцінюється вся робота студентів, винесена на поточний контроль, (0 – 5 балів) за кожний модуль.
Перше модульне завдання містить питання предмету політології, як науки, політики, політичної влади, історії і становлення й розвитку в тому числі: політична думка стародавнього світу, середньовіччя, епохи відродження, нового та новітнього часу і розвиток політичної думки в Україні. Оцінювання першого модульного завдання проходить за шкалою: 0; 5; балів.
Друге модульне завдання складається з тестових вправ за тематикою сучасний політичних течій, а також сутності і функціонування політичної системи суспільства та її елементів, політичного режиму, що представляють найважливішу частину курсу “Політологія”.
Студент проходить тестування по темах: “Сучасні політичні течії”, а також по темах, в яких вивчається політична система та її елементи: держава, політичні партії та рухи, політичні відносини, політичні правові норми, політична свідомість та політична культура. Результати тестування зводяться у загальну оцінку 0 або 5 балів. Загальну оцінку 5 балів студент отримає за умови успішного виконання всіх тестових вправ.
Порядок і час складання модульних завдань визначається кафедрою, включається до робочої програми і доводиться до студентів на початку семестру.
Студенти, які беруть активну участь у науково-дослідницькій роботі з проблем політології, представляють свої роботи на конференціях та конкурсах мають право додатково отримати 5 балів до загальної оцінки поточної успішності, яких не набрали 50 балів.
Результати поточного контролю знань студентів, які отримали від 0 до 50 балів вносять до залікової відомості без переведення їх у 4-х бальну систему.
Контроль знань у формі іспиту здійснюється на основі виконання студентом екзаменаційних завдань. Екзаменаційний білет містить 5 рівноцінних питань і складається таким чином, щоб він охоплював всю програму курсу. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за такою шкалою: від 0 - 10 балів залежно від рівня знань.
Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:
Оцінка за 100-бальною шкалою |
РІВЕНЬ ЗНАНЬ |
10 |
відмінний |
8 |
добрий |
6 |
задовільний |
Якщо студент на іспиті набирає менше 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту, а загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.
Оцінка за шкалою ECTS |
Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ |
Оцінка за національною шкалою |
A |
90-100 |
(відмінно) |
B |
80-89 |
(добре) |
C |
70-79 |
|
D |
66-69 |
(задовільно) |
E |
60-65 |
|
FX |
21-59 |
2 (незадовільно) з можливістю повторного складання |
F |
0-20 |
2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням в традиційну 4-бальну та шкалу за системою ECTS в такому порядку:
Для оцінювання відповідей студентів з навчальної дисципліни “Політологія” використовуються наступні критерії:
- відмінному рівню (10 балів) відповідає теоретично правильна і вичерпна відповідь на проставлене питання, в якій студент показав всебічне системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмою дисципліни; уміння використовувати знання для аналізу політичного життя суспільства та аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, закономірностей, випадковостей, політичних явищ і процесів.
- доброму рівню (8 балів) відповідає теоретично правильна і вичерпна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав ґрунтовні знання програмного матеріалу, засвоєння учбової літератури, чітке володіння категоріальним апаратом.
- задовільному рівню (6 балів) відповідає у цілому правильна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав достатній рівень знань з основного програмного матеріалу дисципліни “Політологія”, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання рекомендованої літератури.
- незадовільному рівню (0 балів) відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, в якій студент продемонстрував значні прогалини у знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів.