Основні екологічні поняття, терміни

План

1 Основні екологічні поняття, терміни

1 Агроценози – молоді біоценози, що формуються в наш час, характеризуються видовою бід-ністю, одноманітністю і підтримуються людиною завдяки розробленій нею системі агротех-нічних та агрохімічних заходів. Це вторинні, видозмінені людиною біоценози (поля, городи, сади, виноградники, квітники, зелені лісосмуги, підводні плантації мідій тощо).

Адаптація – пристосування живих організмів до певних умов довкілля.

Аерозоль – завислі в повітрі дрібні крапельки рідин чи тверді частки.

Антропогенний процес – процес, зумовлений діяльністю людини.

Ареал – частина земної поверхні (території чи акваторії), в межах якої поширений пев-ний вид тварин або рослин.

Безвідходне виробництво – виробництво, яке не залишає відходів або таке, відходи якого повністю переробляються на корисні матеріальні ресурси.

Бер (біологічний еквівалент рентгену) – поглинута живою тканиною доза іонізуючого опромінення, що відповідає 1рентгену.

Біогеоценоз – однорідна ділянка земної поверхні з певним складом живих організмів і неживих компонентів (грунт, атмосфера, вода тощо), поєднаних обміном речовин й енергії в єдиний природний комплекс. Компоненти біогеоценозу – біотоп і біоценоз.

Біомаса – загальна маса особин одного виду, груп видів чи спільноти в цілому (рос-лини, тварини, мікроорганізми), яка припадає на одиницю поверхні чи об’єму, місця прожи-вання. Виражають в кг/га, або чи Дж. Є також поняття «зоомаса» і «фітомаса».

Біотоп – однорідний за абіотичними факторами середовища простір, зайнятий біоце-нозом (тобто місце життя виду, організму), а біоценоз – спільнота організмів (продуцентів, консументів, редуцентів), що мешкають у межах одного біотопу. Є також поняття «зооце-ноз» і «фітоценоз».

Вид (біологічний) – сукупність організмів із спорідненими морфологічними ознаками, які можуть схрещуватися один із одним і мають спільний генофонд.

Гербіциди – речовини, що використовуються для вибіркового чи суцільного знищення рослин (бур’янів).

Екологічні фактори – всі складові (елементи) природного середовища, які впливають на існування, розвиток організмів і на які живі істоти реагують реакціями пристосування (за межами здатності пристосування настає смерть).

Екосистема – єдиний природний комплекс, утворений за довгий період живими орга-нізмами і середовищем, в якому вони існують, де всі компоненти тісно пов’язані обміном ре-човин й енергії. Виділяють мікроекосистеми (пеньок з грибами, болото), мезоекосистеми (ділянка лісу, озеро, водосховище) і макроекосистеми (континент, океан). Глобальною еко-системою є біосфера нашої планети. Часто екосистему ототожнюють з біогеоценозом.

Ерозія – руйнування поверхні Землі, грунту діяльністю вітру і води, яке часто посилю-ється непродуманою діяльністю людей (неправильною агротехнікою, перевипасом худоби та ін.).

Заказник – ділянка землі чи водного простору, на якій обмежується господарська ді-яльність з метою збереження окремих компонентів ландшафту (рідкісні рослини чи тварини, цінні гірські породи, мінерали тощо).

Заповідник – природна особливо цінна територія, де забороняється будь-яка госпо-дарська діяльність і присутність людей з метою збереження в первісному стані ландшафту, зоо- та фітоценозів.

Кругообіг речовин – багаторазова їх участь у природних процесах, що споконвічно відбуваються в геосферах.

Ланцюг живлення (трофічний ланцюг) – взаємовідносини між організмами під час переносу енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через ряд організмів (шляхом поїдання) на більш високі трофічні рівні.

Меліорація – штучна зміна природно-територіальних комплексів з метою оптимально-го використання потенціалу земель, вод, клімату і рослинності (обводнення земель, осушення боліт тощо).

Моніторинг – комплексна система спостережень, оцінки і прогнозу змін стану біосфе-ри або її окремих елементів під впливом людської діяльності чи природних факторів.

Мутація – зміна властивостей чи ознак виду під впливом мутагенних факторів.

Пестициди – збірна назва хімічних сполук, що використовуються для захисту рослин, тварин, сільськогосподарської продукції, деревини, вовни тощо від хвороб, шкідників і пара-зитів (бактерициди, фунгіциди, зооциди, інсектициди тощо).

Планктон – сукупність мікроскопічних рослинних і тваринних організмів, що живуть у товщі води і пасивно переносяться течіями. Розрізняють «зоопланктон» і «фітопланктон».

Природне середовище – все живе і неживе, що оточує організми і з чим вони взаємо-діють. Розрізняють повітряне, водне і ґрунтове середовище.

Популяція – сукупність особин одного виду з однаковим генофондом, яка живе на спільній території протягом багатьох поколінь.

Радіація – виділення елементарних часток чи електромагнітної енергії атомними ядра-ми.

Рекреація – відновлення здоров’я і працездатності людей за рахунок відпочинку поза межами житла: на природі, в туристичних походах, під час відвідин національних парків.

Смог – їдучий туман у приземному шарі повітря великих міст, який складається з дуже дрібних крапель кислот та інших шкідливих для людини і споруд речовин.

Токсичність – отруйність.

Урбанізація – процес зростання кількості і розмірів міст та їх ролі в житті людей.

Утилізація – повторне використання шляхом переробки відходів виробництва, речей, продуктів, що втратили свої корисні властивості.

Фауна - сукупність видів тварин, що мешкають на даній території і входять у всі її біогеоценози, яка історично склалася.

Флора - сукупність видів рослин, поширених на певній території, яка історично скла-лася.