8. Охорона праці, протипожежний захист та охорона навколишнього середовища.

Як відзначалося раніше, на чолі будь якого розділу проекту встановляться безпечні умови праці, які регламентуються рядом інструктивних документів, головним з яких є “Правила безпеки у вугільних шахтах”, “Правила технічної експлуатації вугільних та сланцевих шахт”, “Єдині правила безпеки при вибухових роботах”. На підставі цих документів необхідно додержуватися слідуючих вимог та відобразити їх у проекті.

8.1 Боротьба з газом метаном та вугільним пилом.

Основною мірою боротьби із скопиченням газу метану у шахтних умовах є діяльне провітрювання підземних гірничих виробок. Схема провітрювання проектуємої виробки з вказівкою напрямку руху повітря, його витрат та використовуємого устаткування надається у графічній частині проекту. При цьому повинні бути виконані умови ПБ п.3.1.1. ДНАОП. 1.1.30 – 6.09.93.На усіх шахтах регулярно здійснюється контроль якості повітря, правильністю його перерозподілення, його складом та витратою відносно з п.3.7.1. ДНАОП 1.1.30-5.17.96. При цьому, згідно з ПБ ДНАОП 1.1.30. – 5.17 – 96 п.3.1.1. утримання кисню у шахтній атмосфері повинно бути не менше 20%, утримання вуглецю не повинно бути більше: на робочих місцях і у виходящему струмі виємочних дільниць та тупикових виробок – 0,5%, у виробках з виходячим струмом крила, горизонту, та шахти взагалі – 75%, а при проведенні та відбудуванні виробок по повалу – 1%.

Крайнє-допущена концентрація метану повинна відповідати вимогам, ПБ п.3.5.3. Для контролю за концентрацією метану у повітрі проектуємої виробки пропонується використовувати шахтні інтерферометри ШИ – 10, ШИ – 11, а також при використанні електроустаткування, апаратуру автоматичної газової оборони “Метан – 1” та датчики контролю метану, встановленні на комбайнах і т.д., вимикаючи електроустаткування при концентрації метану на 2% і більше. Замір вмісту газу метану здійснюється гірничим майстром 3 рази у зміну і один раз у зміну. гірничим майстром ВТБ відповідно до ДНАОП 1.1.30. – 5.19.96.

Згідно з вимогам ПБ п.2.0. ДНАОП 1.1.30 – 5.23 – 96 п. затверджених ГНОТ від 18.01.96 №7 на кожній шахті повинні виконуватися заходи по комплексному знепилюванню повітря. При буровибухових роботах такими є: згідно ЄПБ §220: буріння шпурів з промивкою, водна забійка, водні завіси, зрошення вибухової маси у смішних вибоях - водорозпилювачі завіси. Для попередження та локалізації можливих вибухів пилу у проектуємій виробці згідно з ПБ п.3.6.13.; 3.6.15.; 3.6.16.; 3.6.17.; 3.6.20. треба зробити водяні чи сланцеві заслони.

Розосередженими сланцевими заслонами захищаються тупики підготовчих виробітків. При цьому повинно встановлюватися не менш 4-х рядів полиць зі сланцевим пилом. Перший ряд установлюється на відстані не більш 25 метрів від грудей вибою і не довше 40 м. Відстань між наступними рядами полиць з інертним пилом повинний бути не більш 40м.

Основний сланцевий заслін захищає виїмочні дільниці, крила, блоки, горизонти.

Контроль пиловибухо безпечності виробок здійснюється згідно з ПБ п.3.6.21., ІТР участку кожну смену та працівниками участку ВТБ не рідше одного разу за добу. Не рідше одного разу у квартал контроль здійснює підрозділ ВГСЧ. Для попередження захворювання людей пневмоконіозами треба передбачити забезпечення усіх робітників протипиловими респіраторами типу Ф – 62Ш або ПРШ – 441, згідно ПБ п.8.1.10.

2. ПРОТИВОПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ.

Згідно ПБ п.6.1.1.; 6.1.2.; 6.1.3. на кожній шахті повинен бути розроблено проект протипожежної оборони шахти відповідно з “Інструкцією з протипожежної оборони вугільних та сланцевих шахт”. На підставі вище наданого, у підземних виробках шахти для боротьби з пожежами прокладається пожежно-зрошувальний трубопровід, який постійно заповнюється водою під натиском, діаметром не менш 100 мм. Кінці дільничних пожежно-зрошувальних трубопроводів повинні відставати від вибоїв підготовчих виробок не більше, ніж на 40м, повинні бути обладнані пожежними кранами, біля яких розташовується ящик з двома пожежними рукавами та пожежним стовбуром. Тиск води на виході з пожежних кранів при нормованій витраті на пожежегасіння повинен складати 6 – 15 кг кгс/м². Крім того, не далі 20м від вибою проводімої виробки повинні розташовуватися первісні засоби пожежегасіння, а саме: менше двох вогнегасників, ящик з піском, місткістю не менше 0,2 куб.м, лопата і лом. Також устаткування розташовується у РПП.

Розосередженими сланцевими заслонами захищаються тупіки тупики підготовчих вироблень. При цьому повинно встановлюватися не менш 4-х рядів полиць зі сланцевим пилом. Перший ряд установлюється на відстані не більш 25 метрів від грудей вибою і не далі 40 метрів. Відстань між наступними рядами полиць з інертним пилом повинний бути не більш 40 м.

Основний сланцевий заслін захищає виїмчі ділянки, крила, блоки, обрії.

Кількість пилу в сланцевому заслоні визначається по формулі:

= 400 · 8,5 = 3400 кг

де: S_СВ - перетин вироблення у світлі.

Кількість пилу на одному полку визначається по формулі:

= 5² · (3·20-5)·0,5 · tg 34 / 12 = 68 кг

де:

b - ширина полиці, дм

l - довжина полиці, дм

 - щільність інертного пилу, кг/дм³

( - кут природного укосу, град

Середнє число полиць у заслоні:

Довжина сланцевого заслону:

де:l - відстань між полками.

Вимоги ПБ виконуються H = 49,5 м > 20 м.

2. ПЛАН ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЙ.

Згідно ПБ п. 1.1.12. (ДНАОП 1.1.30 – 5.17 – 96.) приказ ГНОТ 18.01.96. №7 на шахті два рази на рік складається “План ліквідації аварії”, який за 15 днів до введення в дію затверджується технічним директором виробничого об’єднання.

Для кожної дільниці складається виписка із цього плану (позиція). Усі робітники та ІТР ознайомлюються під розпис з цим документом. Кожне ознайомлення повинен фіксуватися у “Кінці інструктажу безпеки робіт”.

Розроблений “План ліквідування аварії” повинен відповідати “Інструкції по складанню планів ліквідації аварій”.